1. Народження:
Шлях Романа Глазенко розпочався в центральній частині України, в невеликому селі Засулля. Був прохолодний осінній день 24 вересня 1984 року, коли його мати вперше вперше поглянула йому в очі в місцевій лікарні. Той момент став точкою відліку його життя, відзначивши початок пригод і випробувань, які надавала хлопцеві доля.
Родина Романа складалася з простих людей, але завжди насичена коханням та турботою. Батько, асфальтобентонщик за професією, вчив хлопчину трудовій дисципліні та чесності, тоді як мати, медсестра в місцевій лікарні, вкладала в нього любов до знань та творчого мислення. Своє дитинство він провів, граючи на вулиці, досліджуючи навколишні ліси та вивчаючи багатство української культури.
2.Навчання:
Коли дитині виповнилося 7 років він пішов перший раз у перший клас де вчився навчався та розуму набирався. У хлопця навчання завжди йшло до рук, але коли він вчився у 11 класі успішність скатилася дуже швидко вниз, але встиг здати всі борги. Закінчивши школу з золотою медаллю, підліток подав документи до Національної Академії внутрішніх справ, яку закінчив із відзнакою
3. Військова Служба:
Військова кар'єра Романа розпочалася у рекрутській формі. Він, випускник академії, обрав шлях військової служби, реалізуючи власний поклик до служіння батьківщині. Після вступу до військового училища у Харкові Роман став частиною великої армійської родини.
Його перше зіткнення з військовою службою відбулося на полігоні, де хлопець вивчав військову тактику, стрільбу та дисципліну. Роки, проведені в Збройних Силах України, були випробуванням відваги та сили духу. Від рядового солдата до високих звань, він піднявся крок за кроком, завойовуючи довіру своїх підлеглих та керівників. Після отримання звання Капрал не хлопець, а вже чоловік вступив у Головне Управління Розвідки де й працював до завершення військової служби. В ГУР Роман пізнав що таке справжня дружба, а також знайшов багато хороших друзів таких як Ерда Колод, Ренат Краснов, а також Роберт Хром.
Його військове служіння було підкріплено реальними випробуваннями - участь у миротворчих місіях, бойові дії на Сході та захист мирного населення. Поступово військовий вислужився до звання Старшина, але всякий раз нагадував собі, що служба не тільки у званнях, а в персональному прикладі та відданості батьківщині.
4. Робота в Міській Раді Дніпра:
Після зняття з військової служби активний у суспільстві Роман вирішив використати свій досвід для розвитку своєї рідної області. Його кар'єра в Міській Раді Дніпра розпочалася з роботи начальником охорони. Побачивши здібності до адвокатської діяльності, керівництво Міської Ради Дніпра вирішили дати чоловіку шанс, за що він був дуже їм вдячний. На посаді адвоката він дуже сподобався міністру внутрішніх справ, після чого назначив Романа своїм заступником.
Врешті решт коли міністр пішов на пенсію, Романа призначили на його посаду. У цій посаді він впроваджував проекти з покращення умов для роботи НПУ а також СБУ. Його команда та він активно співпрацювали з громадськими організаціями метою покращення безпеки міста
Його робота в міській владі також стосувалася вирішення проблем з модифікацією, а також виробництва зброї. Роман вірив у силу спільного вирішення завдань та встановлення партнерських відносин з бізнес-структурами для стимулювання безпеки в регіоні. Робота на благо Дніпра була ще одним етапом у житті Романа, де він мав можливість вносити конкретні зміни для поліпшення безпеки людей.
5. Повернення в ЗСУ:
Незважаючи на свої успіхи на посаді міністра внутрішніх справ, в ньому завжди залишалося внутрішнє покликання до військової служби. Роман вважав, що його набуті навички та досвід можуть бути використані для забезпечення безпеки та захисту нашої країни.
Романове повернення до Збройних Сил було здійснене з великою радістю для його душі, бо він завжди любив військову форму та порядки. Він повернувся в ЗСУ з метою згадати минуле, а також дослужитися до високих військових званнів. Але все було не так як гадалось. Зразу після вступу до ЗСУ в Романа почались проблеми з керівництвом. Через два тижні після вступу його звільнили.
6.Служба Безпеки України м. Дніпро:
Деякий час підробляючи на дальньобійнику, Роман шукав собі нове місце роботи. Зрештою він, дочекавшись набору, вступив в СБУ. Через деякий час хлопець подав рапорт на посаду майора. Під час своєї служби, Роман здобув безцінний досвід в області контррозвідки, протидії тероризму та забезпечення національної безпеки. Також він брав участь у розробці та впровадженні стратегій посилення ефективності СБУ в Дніпрі.
7.Безробіття
Після всього чого Роман пережив в СБУ, його нагородили батьма орденами, подяками. Його вирішили звільнити з посади майора, тому що він добре показував, але всі розуміли що згодом всі стратегії Романа будуть замінені на більш нові в технічному плані та реалізаційному плані. Чоловік засмутився. Але із цим він розумів що причини для звільнення були вагомими, тому погодився звільнитися.
Деякий час він працював капітаном теплоходу. Роману подобалося стояти за штурвалом такого великого корабля. Водночас він відчував, що не може жити без служби в якійсь організації, тому він почав шукати для себе роботу. Роман дуже любив читати газети, і бачив наскільки неграмотно були написані оголошення, тому він вирішив піти працювати до ЗМІ.
Заключні Думки:
Життєва подорож Романа була складною, але захоплюючою. Від дитинства на українському селі до високих посад в уряді та військових розкладів, кожен етап визначав його як особистість. Він завжди вірив у силу єдності, високі стандарти та нескінченний потенціал нашої країни.
Служба в Збройних Силах та в уряді була призначена не тільки для власного самовираження, але і для служіння кожному українцеві. Він відчуває гордість, дивлячись на той шлях, який він пройшов, і прагне надихати інших на служіння і розвиток.
За роботу в СБУ він дізнавася багато чого нового. А також знайшов багато друзів. Він радий за час проведений на цій роботі.
Його життя завжди було присвячене кращому завтра для нашої країни, і Роман продовжую працювати на благо України. Спільно ми зможемо створити майбутнє, яке належить найкращій країні світу. Слава Україні!
Шлях Романа Глазенко розпочався в центральній частині України, в невеликому селі Засулля. Був прохолодний осінній день 24 вересня 1984 року, коли його мати вперше вперше поглянула йому в очі в місцевій лікарні. Той момент став точкою відліку його життя, відзначивши початок пригод і випробувань, які надавала хлопцеві доля.
Родина Романа складалася з простих людей, але завжди насичена коханням та турботою. Батько, асфальтобентонщик за професією, вчив хлопчину трудовій дисципліні та чесності, тоді як мати, медсестра в місцевій лікарні, вкладала в нього любов до знань та творчого мислення. Своє дитинство він провів, граючи на вулиці, досліджуючи навколишні ліси та вивчаючи багатство української культури.
2.Навчання:
Коли дитині виповнилося 7 років він пішов перший раз у перший клас де вчився навчався та розуму набирався. У хлопця навчання завжди йшло до рук, але коли він вчився у 11 класі успішність скатилася дуже швидко вниз, але встиг здати всі борги. Закінчивши школу з золотою медаллю, підліток подав документи до Національної Академії внутрішніх справ, яку закінчив із відзнакою
3. Військова Служба:
Військова кар'єра Романа розпочалася у рекрутській формі. Він, випускник академії, обрав шлях військової служби, реалізуючи власний поклик до служіння батьківщині. Після вступу до військового училища у Харкові Роман став частиною великої армійської родини.
Його перше зіткнення з військовою службою відбулося на полігоні, де хлопець вивчав військову тактику, стрільбу та дисципліну. Роки, проведені в Збройних Силах України, були випробуванням відваги та сили духу. Від рядового солдата до високих звань, він піднявся крок за кроком, завойовуючи довіру своїх підлеглих та керівників. Після отримання звання Капрал не хлопець, а вже чоловік вступив у Головне Управління Розвідки де й працював до завершення військової служби. В ГУР Роман пізнав що таке справжня дружба, а також знайшов багато хороших друзів таких як Ерда Колод, Ренат Краснов, а також Роберт Хром.
Його військове служіння було підкріплено реальними випробуваннями - участь у миротворчих місіях, бойові дії на Сході та захист мирного населення. Поступово військовий вислужився до звання Старшина, але всякий раз нагадував собі, що служба не тільки у званнях, а в персональному прикладі та відданості батьківщині.
4. Робота в Міській Раді Дніпра:
Після зняття з військової служби активний у суспільстві Роман вирішив використати свій досвід для розвитку своєї рідної області. Його кар'єра в Міській Раді Дніпра розпочалася з роботи начальником охорони. Побачивши здібності до адвокатської діяльності, керівництво Міської Ради Дніпра вирішили дати чоловіку шанс, за що він був дуже їм вдячний. На посаді адвоката він дуже сподобався міністру внутрішніх справ, після чого назначив Романа своїм заступником.
Врешті решт коли міністр пішов на пенсію, Романа призначили на його посаду. У цій посаді він впроваджував проекти з покращення умов для роботи НПУ а також СБУ. Його команда та він активно співпрацювали з громадськими організаціями метою покращення безпеки міста
Його робота в міській владі також стосувалася вирішення проблем з модифікацією, а також виробництва зброї. Роман вірив у силу спільного вирішення завдань та встановлення партнерських відносин з бізнес-структурами для стимулювання безпеки в регіоні. Робота на благо Дніпра була ще одним етапом у житті Романа, де він мав можливість вносити конкретні зміни для поліпшення безпеки людей.
5. Повернення в ЗСУ:
Незважаючи на свої успіхи на посаді міністра внутрішніх справ, в ньому завжди залишалося внутрішнє покликання до військової служби. Роман вважав, що його набуті навички та досвід можуть бути використані для забезпечення безпеки та захисту нашої країни.
Романове повернення до Збройних Сил було здійснене з великою радістю для його душі, бо він завжди любив військову форму та порядки. Він повернувся в ЗСУ з метою згадати минуле, а також дослужитися до високих військових званнів. Але все було не так як гадалось. Зразу після вступу до ЗСУ в Романа почались проблеми з керівництвом. Через два тижні після вступу його звільнили.
6.Служба Безпеки України м. Дніпро:
Деякий час підробляючи на дальньобійнику, Роман шукав собі нове місце роботи. Зрештою він, дочекавшись набору, вступив в СБУ. Через деякий час хлопець подав рапорт на посаду майора. Під час своєї служби, Роман здобув безцінний досвід в області контррозвідки, протидії тероризму та забезпечення національної безпеки. Також він брав участь у розробці та впровадженні стратегій посилення ефективності СБУ в Дніпрі.
7.Безробіття
Після всього чого Роман пережив в СБУ, його нагородили батьма орденами, подяками. Його вирішили звільнити з посади майора, тому що він добре показував, але всі розуміли що згодом всі стратегії Романа будуть замінені на більш нові в технічному плані та реалізаційному плані. Чоловік засмутився. Але із цим він розумів що причини для звільнення були вагомими, тому погодився звільнитися.
Деякий час він працював капітаном теплоходу. Роману подобалося стояти за штурвалом такого великого корабля. Водночас він відчував, що не може жити без служби в якійсь організації, тому він почав шукати для себе роботу. Роман дуже любив читати газети, і бачив наскільки неграмотно були написані оголошення, тому він вирішив піти працювати до ЗМІ.
Заключні Думки:
Життєва подорож Романа була складною, але захоплюючою. Від дитинства на українському селі до високих посад в уряді та військових розкладів, кожен етап визначав його як особистість. Він завжди вірив у силу єдності, високі стандарти та нескінченний потенціал нашої країни.
Служба в Збройних Силах та в уряді була призначена не тільки для власного самовираження, але і для служіння кожному українцеві. Він відчуває гордість, дивлячись на той шлях, який він пройшов, і прагне надихати інших на служіння і розвиток.
За роботу в СБУ він дізнавася багато чого нового. А також знайшов багато друзів. Він радий за час проведений на цій роботі.
Його життя завжди було присвячене кращому завтра для нашої країни, і Роман продовжую працювати на благо України. Спільно ми зможемо створити майбутнє, яке належить найкращій країні світу. Слава Україні!
Останнє редагування:
