Ім'я та Прізвище: Ростислав Берлінов
Дата народження: 01.12.2000
Вік: 22 роки
Стать: Чоловіча
Національність: Українець
Освіта: Вища
Зовнішній вигляд: Підкачаної статури, чорне волосся.
Родове дерево:
Батько - Олександр Берлінов
Мати - Софія Ящук
Батьки:
Батько
Берлінов Олександр Павлович народився 08.07.1978 в місті Хмельницькому. З молодших років цікавився поліцейською діяльністю, тому в майбутньому мріяв стати поліцейським. В юнацькому віці його батьки вирішили віддати його до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Протягом навчання він показував свої вміння та кращі сторони, тому коли настала практика в академії, Олександр успішно пройшов її, і після закінчення прикордонної служби, подав заяву в Національну Поліцію України. Довгий час працював в Головному управлінні Національної поліції в м.Хмельницькому на посаді Старшого Лейтенанту. Одного разу йому потрібно було пройти медичну комісію в обласній лікарні, там він і зустрів Софію Ящук, свою майбутню жінку.
Мати
Ящук Софія Степанівна народилася 29.01.1980 в місті Кам'янець-Подільський. Батьки Софії виховували її як домогосподиню, тому з малих літ, вона була дуже працьовитою дівчиною. Вона навчалась у звичайній школі, після чого поступила в Кам'янець-Подільський медичний фаховий коледж, навчалася за спеціальністю "Медицина". Після закінчення коледжу її відправили на підвищення кваліфікації до міста Хмельницького в обласну лікарню. Після підвищення кваліфікації вона надалі залишилася працювати в лікарні. На прийом до Софії прийшов поліцейський, на огляд, якого звали Олександр, там вони й познайомились. Невдовзі Олександр і Софія одружилися, незабаромСофія завагітніла і в них народився син, якого вона назвали Ростислав.
Дитинство:
Берлінов Ростислав Олександрович народився 01.12.2000 в місті Хмельницький, в сім'ї поліцейського та звичайного лікаря. Костянтин виховувався дисципліновано, батьки хотіли, щоб коли він став дорослим, вони ним пишалися. В дитинстві Ростислав був бешкетником, але тато був суровим та вимогливим, тому він (Ростислав) завжди ріс в дисципліні. Через важку професію батька, та постійну зайнятість мати, їх майже не було у дома, тому вони вирішили відвести його на секцію по гімнастиці. Там він проводив більшість свого часу, можна сказати, що це був його другий дім. Він завжди подорожував країною, виступав на змаганнях та займав перші місця. Коли Ростиславу виповнилося 6 років, він залишив гімнастику, щоб готуватися до вступу в школу.
Шкільні роки:
З дитинства його цікавила професія батька, адже батько часто брав його на роботу. Коли Костянтину виповнилося 7 років, батьки вирішили віддати до Хмельницької Гімназії №2. Він одразу познайомився зі своїми однокласниками, і вони швидко знайшли спільну мову, вони разом виконували різноманітні проєкти, ходили разом на додаткові заняття, брали участь в олімпіадах. Провчившись у школі,Ростислав проявляв свої навички у навчанні, йому легко давались такі предмети як - математика, фізика, фізкультура. Він успішно склав іспити та поступив до прикордонної служби, по слідах батька.
Студентські роки:
Поступивши до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Ростислав почав активно займатися спортом, адже академія вимагала фізичної підготовки. Він почав ходити на секції по стрільбі, там він показував доволі не погані результати, його навіть просили виступати на змаганнях по стрільбі з гвинтівки. Дні Ростислава були дуже насиченні, адже він поєднував заняття з додатковими та стрільбою. Батьки майже не бачились з сином, тому що він проживав в казармах від академії, але вони завжди приходили до нього в часи для відвідування, та прекрасно спілкувались, Ростислав розповідав про свої досягнення, тому батько ним дуже пишався. Академія загартувала Ростислава, адже оточення було жорстоким та вимогливим, тому він звик жити в постійній напрузі. Він мав двох друзів, з якими він проводив свій вільний час.
Доросле життя:
Закінчивши академію, Ростислав отримав відзнаку за участь в змаганнях по стрільбі. Це помогло йому надалі, знайти роботу в поліції. Батько ним дуже пишався, адже батько завжди намагався показати свій приклад для сина. Батько допоміг працевлаштуватися до поліції, адже він був там не один рік, та його знали та поважали багато поліцейських. Ростислав зайняв посаду Молодшого Лейтенанту, та працював патрульним у Південно-Західному відділі Поліції. Його кар'єра складувалася успішно, він отримував відзнаки від керівництва, та продовжував працювати в поліції. В Ростислава настав тяжкий період, його батько захворів на онкологічну хворобу, і йому терміново потрібно було знайти велику суму на лікування. Тому він вирішав піти на кардинальне рішення. Одного разу Ростислав зупинив водія за порушення правил дорожнього руху, та хотів взяти хабаря. Водій виявився не простою людиною, він був депутатом. І після такого провалу, Ростислава звільнили на наступний день. Справи йшли дуже зле, батько помер, мати стала вдовою, грошей не вистачало на життя, і щоб не сидіти на шиї у матері, він віддав усі зібранні гроші які мав, та поїхав з міста. Ростислав став безхатьком...
Дата народження: 01.12.2000
Вік: 22 роки
Стать: Чоловіча
Національність: Українець
Освіта: Вища
Зовнішній вигляд: Підкачаної статури, чорне волосся.
Родове дерево:
Батько - Олександр Берлінов
Мати - Софія Ящук
Батьки:
Батько
Берлінов Олександр Павлович народився 08.07.1978 в місті Хмельницькому. З молодших років цікавився поліцейською діяльністю, тому в майбутньому мріяв стати поліцейським. В юнацькому віці його батьки вирішили віддати його до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Протягом навчання він показував свої вміння та кращі сторони, тому коли настала практика в академії, Олександр успішно пройшов її, і після закінчення прикордонної служби, подав заяву в Національну Поліцію України. Довгий час працював в Головному управлінні Національної поліції в м.Хмельницькому на посаді Старшого Лейтенанту. Одного разу йому потрібно було пройти медичну комісію в обласній лікарні, там він і зустрів Софію Ящук, свою майбутню жінку.
Мати
Ящук Софія Степанівна народилася 29.01.1980 в місті Кам'янець-Подільський. Батьки Софії виховували її як домогосподиню, тому з малих літ, вона була дуже працьовитою дівчиною. Вона навчалась у звичайній школі, після чого поступила в Кам'янець-Подільський медичний фаховий коледж, навчалася за спеціальністю "Медицина". Після закінчення коледжу її відправили на підвищення кваліфікації до міста Хмельницького в обласну лікарню. Після підвищення кваліфікації вона надалі залишилася працювати в лікарні. На прийом до Софії прийшов поліцейський, на огляд, якого звали Олександр, там вони й познайомились. Невдовзі Олександр і Софія одружилися, незабаромСофія завагітніла і в них народився син, якого вона назвали Ростислав.
Дитинство:
Берлінов Ростислав Олександрович народився 01.12.2000 в місті Хмельницький, в сім'ї поліцейського та звичайного лікаря. Костянтин виховувався дисципліновано, батьки хотіли, щоб коли він став дорослим, вони ним пишалися. В дитинстві Ростислав був бешкетником, але тато був суровим та вимогливим, тому він (Ростислав) завжди ріс в дисципліні. Через важку професію батька, та постійну зайнятість мати, їх майже не було у дома, тому вони вирішили відвести його на секцію по гімнастиці. Там він проводив більшість свого часу, можна сказати, що це був його другий дім. Він завжди подорожував країною, виступав на змаганнях та займав перші місця. Коли Ростиславу виповнилося 6 років, він залишив гімнастику, щоб готуватися до вступу в школу.
Шкільні роки:
З дитинства його цікавила професія батька, адже батько часто брав його на роботу. Коли Костянтину виповнилося 7 років, батьки вирішили віддати до Хмельницької Гімназії №2. Він одразу познайомився зі своїми однокласниками, і вони швидко знайшли спільну мову, вони разом виконували різноманітні проєкти, ходили разом на додаткові заняття, брали участь в олімпіадах. Провчившись у школі,Ростислав проявляв свої навички у навчанні, йому легко давались такі предмети як - математика, фізика, фізкультура. Він успішно склав іспити та поступив до прикордонної служби, по слідах батька.
Студентські роки:
Поступивши до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Ростислав почав активно займатися спортом, адже академія вимагала фізичної підготовки. Він почав ходити на секції по стрільбі, там він показував доволі не погані результати, його навіть просили виступати на змаганнях по стрільбі з гвинтівки. Дні Ростислава були дуже насиченні, адже він поєднував заняття з додатковими та стрільбою. Батьки майже не бачились з сином, тому що він проживав в казармах від академії, але вони завжди приходили до нього в часи для відвідування, та прекрасно спілкувались, Ростислав розповідав про свої досягнення, тому батько ним дуже пишався. Академія загартувала Ростислава, адже оточення було жорстоким та вимогливим, тому він звик жити в постійній напрузі. Він мав двох друзів, з якими він проводив свій вільний час.
Доросле життя:
Закінчивши академію, Ростислав отримав відзнаку за участь в змаганнях по стрільбі. Це помогло йому надалі, знайти роботу в поліції. Батько ним дуже пишався, адже батько завжди намагався показати свій приклад для сина. Батько допоміг працевлаштуватися до поліції, адже він був там не один рік, та його знали та поважали багато поліцейських. Ростислав зайняв посаду Молодшого Лейтенанту, та працював патрульним у Південно-Західному відділі Поліції. Його кар'єра складувалася успішно, він отримував відзнаки від керівництва, та продовжував працювати в поліції. В Ростислава настав тяжкий період, його батько захворів на онкологічну хворобу, і йому терміново потрібно було знайти велику суму на лікування. Тому він вирішав піти на кардинальне рішення. Одного разу Ростислав зупинив водія за порушення правил дорожнього руху, та хотів взяти хабаря. Водій виявився не простою людиною, він був депутатом. І після такого провалу, Ростислава звільнили на наступний день. Справи йшли дуже зле, батько помер, мати стала вдовою, грошей не вистачало на життя, і щоб не сидіти на шиї у матері, він віддав усі зібранні гроші які мав, та поїхав з міста. Ростислав став безхатьком...
