1. Народження та Дитинство. Народився Сергій 07.03.2000 року у спокійному, гарному селі "Вільне" в місті Харків. Жив він щасливо, був завжди веселим, інколи може балувався, але був активним хлопчиком. Любив ходити на рибаловлю з татом, кататися на велосипеді, грати у настільні ігри з родичами, та цілком не скаржився що щось не так.
2. Батьки.
Мати Сергія звали Світлана, вона працювала мадсестрою у лікарні де він як раз народився, а тата звали Іван, він працював на шахті, також у Сергія була одна бабуся, яку він дуже любив, її звали Анастасія, вона прцювала у радіо.
3. Початкова та старша школа.
Сергій пішов до першого класу о 6 рочків. В той ранок на перше вересня він йшов до школи з задоволенням, адже думав що знайде нових друзів. Вже пройшло 2 дні, і правда Сергій знайшов друзів, але не забував про навчання, вчився добре, завжди приходив на уроки та робив домашнє завдання сам. Любив їздити на олімпіади, виступати на концертах школи, та цілком ходити до школи. І так минуло 12 років. Сергій випустився зі школи сумним, але надіївся, що далі буде краще.
4. Доросле життя.
У 17 років він закінчив школу з золотою медаллю. Вирішив бути лікарем у лікарні де працювала раніше його мати. Він здав курси та успішно вже був медбратом. Його мрія була стати замом головним відділення МОЗ Харків, для того щоб його мати гордилася ним.
5. Виїзд на перший виклик.
Сергій був вже фельдшерем, тому мав змогу поїхати на перший виклик. Він поїхав з напарником, у якого звання було лікар травмолог, тому його напарник міг спокійно зробити операцію на перелом. В цей час поки вони їхали, Сергій вирішив познайомитися з напарником, напарника звали Артем.
Ось вони приїхали на виклик, там був дідусь, у якого майже зупинялося серце, часу було мало, тому вони його посадили на койку та у машину.
Ось вони прибули до лікарні, щанесли його акуратно до операційної та почали робити операцію. Операція прошла успішно, родичі дідуся забрали дідуся додому через декілька днів, а Артем та Сергій були раді, що зробили це. Після цього Артем та Сергій стали найкращими друзями.
6. Теперешнє життя.
Сергій став лікарем травмотологом, получив грамоту за закінчення інтернатури. Артем так і залишився другом Сергія, тому вони далі разом пілкуються про пацієнтів. Сергій продовжує йти до своєї мрії стати замом головним віділенням, тому він як омого більше та краще прцює.
2. Батьки.
Мати Сергія звали Світлана, вона працювала мадсестрою у лікарні де він як раз народився, а тата звали Іван, він працював на шахті, також у Сергія була одна бабуся, яку він дуже любив, її звали Анастасія, вона прцювала у радіо.
3. Початкова та старша школа.
Сергій пішов до першого класу о 6 рочків. В той ранок на перше вересня він йшов до школи з задоволенням, адже думав що знайде нових друзів. Вже пройшло 2 дні, і правда Сергій знайшов друзів, але не забував про навчання, вчився добре, завжди приходив на уроки та робив домашнє завдання сам. Любив їздити на олімпіади, виступати на концертах школи, та цілком ходити до школи. І так минуло 12 років. Сергій випустився зі школи сумним, але надіївся, що далі буде краще.
4. Доросле життя.
У 17 років він закінчив школу з золотою медаллю. Вирішив бути лікарем у лікарні де працювала раніше його мати. Він здав курси та успішно вже був медбратом. Його мрія була стати замом головним відділення МОЗ Харків, для того щоб його мати гордилася ним.
5. Виїзд на перший виклик.
Сергій був вже фельдшерем, тому мав змогу поїхати на перший виклик. Він поїхав з напарником, у якого звання було лікар травмолог, тому його напарник міг спокійно зробити операцію на перелом. В цей час поки вони їхали, Сергій вирішив познайомитися з напарником, напарника звали Артем.
Ось вони приїхали на виклик, там був дідусь, у якого майже зупинялося серце, часу було мало, тому вони його посадили на койку та у машину.
Ось вони прибули до лікарні, щанесли його акуратно до операційної та почали робити операцію. Операція прошла успішно, родичі дідуся забрали дідуся додому через декілька днів, а Артем та Сергій були раді, що зробили це. Після цього Артем та Сергій стали найкращими друзями.
6. Теперешнє життя.
Сергій став лікарем травмотологом, получив грамоту за закінчення інтернатури. Артем так і залишився другом Сергія, тому вони далі разом пілкуються про пацієнтів. Сергій продовжує йти до своєї мрії стати замом головним віділенням, тому він як омого більше та краще прцює.
