Дитинство(1)
Юрії народився в маленькому Українському містечку Харківщина. Його сім'я, звичайно, була не дуже багатою, але й не бідною, його батьки могли собі дозволити створити всі умови для щасливого дитинства хлопчика. Батька звали Іван, він був досить успішним дитективом. Мати, Валентина , займалася домашнім господарством та вихованням маленького Юрія. Батько в дитинстві навчався музиці, можливо, бажаючи втілити в сина те, чого не вийшло в нього самого, найняв для нього вчителя музики, коли Юрію було лише 6 років. Він навчався грі на баяні та барабані. Йому завжди більше подобалося баян, він любив слухати, як його вчитель грає різні пісні.До речі, його вчителя звали Михайло Григорович, він був дуже вмілим музикантом і вплинув на маленького Юру. Юра ріс, йому легко давалася не тільки музика, а й навчання, він не гнався за високими оцінками, проте завжди був серед кращих. Всі вважали, що у Юрія велике майбутнє в музиці, вже о 11-й він почав давати невеликі виступи, о 14-й написав свою першу невелику пісню для баяна. Також легко він лагодив із однолітками, був завжди у колі друзів, любимо батьками, про найкраще дитинство та мріяти складно. Однак, ніщо не може тривати вічно.
Юність(2)
Його батько розслідував зв'язок одного з місцевих політиків із злочинним угрупованням Бархатні. Якось йому вдалося знайти незаперечні докази, якби він написав про це в газетах, це стало б справжньою сенсацією. Цей політик також розумів це. Незабаром Іван стали переслідувати люди Бархатні, він не міг бути впевненим у безпеці своїх рідних і вирішив вивести їх із країни. Він вирішив відправити їх до брата, який мешкав у тихому Закарпатті. Його звали Максим.
Я зміг отримати докази зв'язку місцевого уряду з угрупованням Бархатні. Однак не впевнений, що встигну опублікувати цю статтю. Його люди переслідую мене, вони готові на все, щоб моя стаття не потрапила до газет. Я дуже переживаю за Юру і вирішив відправити його до тебе. Будь ласка, подбайте про них.
Твій брат, Іван.
І так, Ярослав, коли йому було 16 років, був змушений переїхати до абсолютно іншого городку , розлучитися з батьком, друзями та рідним містом. Його вчитель музики на прощання подарував йому скрипку та попросивши, щоб він не кидав музику. Переїзд дався йому важко, не знаючи ні місцевої мови, ні культури. У Максима не було своїх дітей, і згодом замінив йому сина.Вони проводили багато часу разом, він навчав Юрія англіїської мови та стрільбі. Коли Юра освоївся, було вирішено, що йому необхідно продовжити освіту, і він вступив до училища факультету економіки. Проблем із навчанням не виникало. Йому було нелегко порозумітися з однолітками, але він зміг знайти кілька хороших друзів. Разом з ними він почав грати в фудболі, у них була своя дворова команда, він був одним із найкращих. Вони навіть кілька разів брали участь у турнірах. Також Юра не закинув музику, він щоденно вправлявся грі на скрипці. Він освоївся на новому місці, але все ще в глибині душі хотів повернутись на батьківщину і побачитися з батьком.
Молодість(3)
Коли Юра виповнюється 18 років, він дізнається, що більше ніколи не зможе побачитися зі своїм батьком. Він важко переносив цю новину, і Максим, вирішивши, що вже досить Юра дорослий, розповідає йому, чим він займається насправді. Максим був головою місцевого злочинного угруповання, об'єднаного під прізвищем KrotovichFamily. Юра потроху починає залучатися до цієї діяльності, це стало йому новим натхненням. Андрій представивши його своїм людям, як свого сина та спадкоємця. потроху Юра почав вчитися, спочатку він виступав як рядовий член, але вже за місяць Максим поставив його командиром одного із загонів угруповання.Ні в кого з членів не виникало жодних претензій до такого рішення, адже Юрій мав винятковий розум і лідерські якості, він чудово проявляв себе в найважчих ситуаціях. На тлі всього цього він майже не з'являвся на навчанні, викладачі були незадоволені, проте терпіли, оскільки за результатами іспитів Юра виявився одним із найкращих. Але без негативних наслідків теж не обійшлося, був цілком і повністю залучений до кримінальної діяльності та став проводити куди менше часу з друзями. Поступово їх шляхи розійшлися. Час минав, і в 20 років Юра був уже повноцінним заступником голови найбільшого злочинного угруповання м. Харків.Ніхто не сумнівався в тому, що саме він у майбутньому обійме посаду лідера. Так і сталося. Максим сильно захворів і невдовзі помер. Йому ось-ось мало виповнитися 55 років. Один із найбільших злочинних авторитетів України загинув не в перестрілці, не спійманий, а від звичайної хвороби... Він помер непереможеним. І ось, як і заповідав Максим, Юра стає головою найбільшого злочинного угруповання м.Харків. Він з гордістю прийняв на себе цю відповідальність. У нього вже був досвід, він не гірше за будь-яке інше знав свою справу. Угруповання продовжило зростати і розвиватися, а сам Ярослав з роками все більше набирався досвіду, і не збирався здавати позиції..
Наш час(4)
Юра продав банду, і став на добру сторону, він пішов служити в НПУ м.Дніпра, він підвищувався по сходинці від рядового до лейтенанта але Юра захотів піти на вищу посаду і він подав заявку на полквоника і він пройшов пів бесіду і став на посаду полковоника він дуже добре себе поводив багато ідей подавав для генерала і допомагав генералу коли генералу стало 60 років він пішов на пенцію і Юрови запропунували піти на посаду Генерала Юра звісно що не відмовився і пішов на посаду генерала на посаді генерала він себе дуже файно показував але він був замучився і захотів узяти відпочинок і став на посаду майора.
Юрії народився в маленькому Українському містечку Харківщина. Його сім'я, звичайно, була не дуже багатою, але й не бідною, його батьки могли собі дозволити створити всі умови для щасливого дитинства хлопчика. Батька звали Іван, він був досить успішним дитективом. Мати, Валентина , займалася домашнім господарством та вихованням маленького Юрія. Батько в дитинстві навчався музиці, можливо, бажаючи втілити в сина те, чого не вийшло в нього самого, найняв для нього вчителя музики, коли Юрію було лише 6 років. Він навчався грі на баяні та барабані. Йому завжди більше подобалося баян, він любив слухати, як його вчитель грає різні пісні.До речі, його вчителя звали Михайло Григорович, він був дуже вмілим музикантом і вплинув на маленького Юру. Юра ріс, йому легко давалася не тільки музика, а й навчання, він не гнався за високими оцінками, проте завжди був серед кращих. Всі вважали, що у Юрія велике майбутнє в музиці, вже о 11-й він почав давати невеликі виступи, о 14-й написав свою першу невелику пісню для баяна. Також легко він лагодив із однолітками, був завжди у колі друзів, любимо батьками, про найкраще дитинство та мріяти складно. Однак, ніщо не може тривати вічно.
Юність(2)
Його батько розслідував зв'язок одного з місцевих політиків із злочинним угрупованням Бархатні. Якось йому вдалося знайти незаперечні докази, якби він написав про це в газетах, це стало б справжньою сенсацією. Цей політик також розумів це. Незабаром Іван стали переслідувати люди Бархатні, він не міг бути впевненим у безпеці своїх рідних і вирішив вивести їх із країни. Він вирішив відправити їх до брата, який мешкав у тихому Закарпатті. Його звали Максим.
Я зміг отримати докази зв'язку місцевого уряду з угрупованням Бархатні. Однак не впевнений, що встигну опублікувати цю статтю. Його люди переслідую мене, вони готові на все, щоб моя стаття не потрапила до газет. Я дуже переживаю за Юру і вирішив відправити його до тебе. Будь ласка, подбайте про них.
Твій брат, Іван.
І так, Ярослав, коли йому було 16 років, був змушений переїхати до абсолютно іншого городку , розлучитися з батьком, друзями та рідним містом. Його вчитель музики на прощання подарував йому скрипку та попросивши, щоб він не кидав музику. Переїзд дався йому важко, не знаючи ні місцевої мови, ні культури. У Максима не було своїх дітей, і згодом замінив йому сина.Вони проводили багато часу разом, він навчав Юрія англіїської мови та стрільбі. Коли Юра освоївся, було вирішено, що йому необхідно продовжити освіту, і він вступив до училища факультету економіки. Проблем із навчанням не виникало. Йому було нелегко порозумітися з однолітками, але він зміг знайти кілька хороших друзів. Разом з ними він почав грати в фудболі, у них була своя дворова команда, він був одним із найкращих. Вони навіть кілька разів брали участь у турнірах. Також Юра не закинув музику, він щоденно вправлявся грі на скрипці. Він освоївся на новому місці, але все ще в глибині душі хотів повернутись на батьківщину і побачитися з батьком.
Молодість(3)
Коли Юра виповнюється 18 років, він дізнається, що більше ніколи не зможе побачитися зі своїм батьком. Він важко переносив цю новину, і Максим, вирішивши, що вже досить Юра дорослий, розповідає йому, чим він займається насправді. Максим був головою місцевого злочинного угруповання, об'єднаного під прізвищем KrotovichFamily. Юра потроху починає залучатися до цієї діяльності, це стало йому новим натхненням. Андрій представивши його своїм людям, як свого сина та спадкоємця. потроху Юра почав вчитися, спочатку він виступав як рядовий член, але вже за місяць Максим поставив його командиром одного із загонів угруповання.Ні в кого з членів не виникало жодних претензій до такого рішення, адже Юрій мав винятковий розум і лідерські якості, він чудово проявляв себе в найважчих ситуаціях. На тлі всього цього він майже не з'являвся на навчанні, викладачі були незадоволені, проте терпіли, оскільки за результатами іспитів Юра виявився одним із найкращих. Але без негативних наслідків теж не обійшлося, був цілком і повністю залучений до кримінальної діяльності та став проводити куди менше часу з друзями. Поступово їх шляхи розійшлися. Час минав, і в 20 років Юра був уже повноцінним заступником голови найбільшого злочинного угруповання м. Харків.Ніхто не сумнівався в тому, що саме він у майбутньому обійме посаду лідера. Так і сталося. Максим сильно захворів і невдовзі помер. Йому ось-ось мало виповнитися 55 років. Один із найбільших злочинних авторитетів України загинув не в перестрілці, не спійманий, а від звичайної хвороби... Він помер непереможеним. І ось, як і заповідав Максим, Юра стає головою найбільшого злочинного угруповання м.Харків. Він з гордістю прийняв на себе цю відповідальність. У нього вже був досвід, він не гірше за будь-яке інше знав свою справу. Угруповання продовжило зростати і розвиватися, а сам Ярослав з роками все більше набирався досвіду, і не збирався здавати позиції..
Наш час(4)
Юра продав банду, і став на добру сторону, він пішов служити в НПУ м.Дніпра, він підвищувався по сходинці від рядового до лейтенанта але Юра захотів піти на вищу посаду і він подав заявку на полквоника і він пройшов пів бесіду і став на посаду полковоника він дуже добре себе поводив багато ідей подавав для генерала і допомагав генералу коли генералу стало 60 років він пішов на пенцію і Юрови запропунували піти на посаду Генерала Юра звісно що не відмовився і пішов на посаду генерала на посаді генерала він себе дуже файно показував але він був замучився і захотів узяти відпочинок і став на посаду майора.
