Дитинство
Ярослав народився в сонячному місті Харків. Його батько був Святослав Лапінський, який пройшов важкий шлях у своєму житті. Він був найвідважнішим поліцейським у Харкові. Завжди припиняв будь-які порушення від громадян Харкова, не давши нікому приховувати свою особистість і загрожувати громадянам небезпекою. Його матір'ю Тетьяна Лапінська яка теж не менш важливо вплинула на поліпшення безпеки здоров'я в Харкові , а також на розвиток Лапінського Ярослава з самого дитинства, тому що саме вона навчила його всього найважливішого, що було потрібно для його початкового розвитку. Ріс він досить не в благополучній сім'ї, оскільки батько любив часом випивати зі своїм найкращим другом Ігорем Техніком. Саме через це у Ярослава склалося важке дитинство, на нього кричав батько, бив як сина, так і матір. У 7 років Ярослав пішов до школи, де намагався вчитися добре, з навчанням йому допомагав його дідусь Вололдимир Лапінський, він був досить начитаним і грамотним, і ніколи не допускав того, щоб Ярослав просто міг прогуляти уроки, саме завдяки спілкуванню і навчанню діда, Ярослав став рішучим, справедливим у своєму виборі і хитрим. Якось раз у школі над Ентоні вирішили посміятися і на перерві поклали йому на стілець "кнопку", після того як він дізнався, хто це зробив, він зламав йому ліву руку. Викликали до школи батька, який не прийшов через те, що був п'яний. Після чого мати Ярослава взяла все у свої руки, прийшла і розібралася з ситуацією в школі. У зовсім юному віці Ярослав застав побутову сварку батька і матері, під час якої дитина потрапила під гарячу руку, де мати знайшла крайнього в сварці та хлюпнула свіжої кип'яченої води. Ярослав тільки й встиг підставити руки в дуже гарячу воду, що летіла. Миттєвий крик дитини змусив батьків оговтатися і як найшвидше надати допомогу. Але було вже пізно, ніжна шкіра дитини отримала сильний опік, на обидві руки, який залишився з нею на все життя. Якось раз батько посадив Ярослава підстригати його волосся вперше, раніше батько жодного разу не брав машинку для стрижки до рук, через це батько підстриг його дуже невдало, а також болісно, після цього випадку в Ярослава з'явився острах стригтися, який залишився і донині з ним.
Юність
Закінчивши школу, Лапінський Ярослав зв'язався з кримінальною структурою, там його змушували робити найбрудніші справи, бити і вбивати людей. Після чого він віршив завершити з цім ділом бо йому там зовсім не сподобалось . Ярославу дуже пощастило, що він вчасно встиг піти від кримінальних справ і пішов служити в Зброїні Сили України , там він відмінно показував себе як особистість, чогось навчався і навчав інших, тим самим після проходження академії він потрапив до підрозділу АЗОВ, там він дізнався всю армію зсередини, навчав військовослужбовців і вербував інших громадян Харкова. Дослужився до Лейтинанта, якось під час служби в Ярослава було багато різних важких ситуацій, захист напарників, примирення військовослужбовців у випадках конфліктів. Ярослав дуже добре вміє вислуховувати проблеми людей і допомагати їм у вирішенні їх, у зв'язку з цим в армії йому присвоїли прізвисько "Психолог". В один із днів сталася сварка Генерала-Майора і Полковника, на що Ярослав одразу ж проявив пильність і адекватність, провів спокійну бесіду, після чого було вирішено сварку у складі.Далі він продовжував служити
Доросле життя
Ярослав Лапінський дуже багато працював і проявляв себе добре, як співробітник, саме тому його призначили на Зам.Кер перебуваючи в підрозділі НГУ. У момент його розвитку як належного співробітника, його мати Тетьяна Лапінська, на ґрунті сварок з батьком Святославом та його дідом помирає від інфаркту. Як сказали лікарі, вони вже не встигли нічого зробити... Після смерті Ярослав став дуже злим, ненависним і холоднокровним по відношенню до батька. Йому було начхати на те, що він щось скаже або вкаже. У зв'язку з цим у Ентоні почалися конфлікти зі складом, а так само з начальством.
Теперішній час
Зараз Ярослав працює знову Лейтинантом в АЗОВ та продовжує затримувати порушників закону та нікого не пускає до ВЧ приймає тільки своїх він пильно перевірає усіхю Він ввідав присягу та готовий померти заради своєї країни . У Ярослава досі не налагодились стосунки з батьком він зовсім не провідує його і не звонить тому що батько залишив велику дірку в серці Ярослава. Ярослав дуже сумує за матерью.
Ярослав народився в сонячному місті Харків. Його батько був Святослав Лапінський, який пройшов важкий шлях у своєму житті. Він був найвідважнішим поліцейським у Харкові. Завжди припиняв будь-які порушення від громадян Харкова, не давши нікому приховувати свою особистість і загрожувати громадянам небезпекою. Його матір'ю Тетьяна Лапінська яка теж не менш важливо вплинула на поліпшення безпеки здоров'я в Харкові , а також на розвиток Лапінського Ярослава з самого дитинства, тому що саме вона навчила його всього найважливішого, що було потрібно для його початкового розвитку. Ріс він досить не в благополучній сім'ї, оскільки батько любив часом випивати зі своїм найкращим другом Ігорем Техніком. Саме через це у Ярослава склалося важке дитинство, на нього кричав батько, бив як сина, так і матір. У 7 років Ярослав пішов до школи, де намагався вчитися добре, з навчанням йому допомагав його дідусь Вололдимир Лапінський, він був досить начитаним і грамотним, і ніколи не допускав того, щоб Ярослав просто міг прогуляти уроки, саме завдяки спілкуванню і навчанню діда, Ярослав став рішучим, справедливим у своєму виборі і хитрим. Якось раз у школі над Ентоні вирішили посміятися і на перерві поклали йому на стілець "кнопку", після того як він дізнався, хто це зробив, він зламав йому ліву руку. Викликали до школи батька, який не прийшов через те, що був п'яний. Після чого мати Ярослава взяла все у свої руки, прийшла і розібралася з ситуацією в школі. У зовсім юному віці Ярослав застав побутову сварку батька і матері, під час якої дитина потрапила під гарячу руку, де мати знайшла крайнього в сварці та хлюпнула свіжої кип'яченої води. Ярослав тільки й встиг підставити руки в дуже гарячу воду, що летіла. Миттєвий крик дитини змусив батьків оговтатися і як найшвидше надати допомогу. Але було вже пізно, ніжна шкіра дитини отримала сильний опік, на обидві руки, який залишився з нею на все життя. Якось раз батько посадив Ярослава підстригати його волосся вперше, раніше батько жодного разу не брав машинку для стрижки до рук, через це батько підстриг його дуже невдало, а також болісно, після цього випадку в Ярослава з'явився острах стригтися, який залишився і донині з ним.
Юність
Закінчивши школу, Лапінський Ярослав зв'язався з кримінальною структурою, там його змушували робити найбрудніші справи, бити і вбивати людей. Після чого він віршив завершити з цім ділом бо йому там зовсім не сподобалось . Ярославу дуже пощастило, що він вчасно встиг піти від кримінальних справ і пішов служити в Зброїні Сили України , там він відмінно показував себе як особистість, чогось навчався і навчав інших, тим самим після проходження академії він потрапив до підрозділу АЗОВ, там він дізнався всю армію зсередини, навчав військовослужбовців і вербував інших громадян Харкова. Дослужився до Лейтинанта, якось під час служби в Ярослава було багато різних важких ситуацій, захист напарників, примирення військовослужбовців у випадках конфліктів. Ярослав дуже добре вміє вислуховувати проблеми людей і допомагати їм у вирішенні їх, у зв'язку з цим в армії йому присвоїли прізвисько "Психолог". В один із днів сталася сварка Генерала-Майора і Полковника, на що Ярослав одразу ж проявив пильність і адекватність, провів спокійну бесіду, після чого було вирішено сварку у складі.Далі він продовжував служити
Доросле життя
Ярослав Лапінський дуже багато працював і проявляв себе добре, як співробітник, саме тому його призначили на Зам.Кер перебуваючи в підрозділі НГУ. У момент його розвитку як належного співробітника, його мати Тетьяна Лапінська, на ґрунті сварок з батьком Святославом та його дідом помирає від інфаркту. Як сказали лікарі, вони вже не встигли нічого зробити... Після смерті Ярослав став дуже злим, ненависним і холоднокровним по відношенню до батька. Йому було начхати на те, що він щось скаже або вкаже. У зв'язку з цим у Ентоні почалися конфлікти зі складом, а так само з начальством.
Теперішній час
Зараз Ярослав працює знову Лейтинантом в АЗОВ та продовжує затримувати порушників закону та нікого не пускає до ВЧ приймає тільки своїх він пильно перевірає усіхю Він ввідав присягу та готовий померти заради своєї країни . У Ярослава досі не налагодились стосунки з батьком він зовсім не провідує його і не звонить тому що батько залишив велику дірку в серці Ярослава. Ярослав дуже сумує за матерью.
