: Жахливе Дитинство
Народився Ярослав Гром 2008 року в тихому місті Житомері жили всі мирно та щасливо, та одного дня його бабуся пішла на той світ після чого йому було дуже погано, і ледь стримуючи сльози на очах він поїхав з рідними на похорони своєї бабусі, за кілька годин після її смерті почалось Повномасштабне вторгнення країни агреса,після чого Ярослав та його рідні були вимушені виїхати з міста в село щоб була можливість вижити після небезпечних крилатих ракет, його тато був військово службовцем та був змушений їхати на війну. Після чого Ярослав довгий час сидів в своїй кімнаті роздумуючи над чимось, та кілька днів не виходив з кімнати і відмовлявся від шматочка хліба.
Безтурботне Юнацтво
Як тільки Ярослав Гром приходив зі школи він частенько любив скинути з себе всі проблеми які насторожували його протягом декількох років, це була втрата бабусі та жахливі дні війни, часто Ярослав брав ручку та з надією що лист який він напише татові дойде до його тата, він дуже хвилювався чи добре все з татом і не уявляв свого життя без нього, як би "сумно" це все не звучало Владос продовжував займатись собою, читаючи книги, пишучи твори, та граючи футбол, його життя кардинально змінилось після втрати батька, його не стало в живих....
Все з чистого листа
Одного Дня Ярослав Гром зрозумів, що життя уже не поміняти та вирішив продовжувати жити та насолоджуватись кожною хвилиною життя, після закінчення школи Ярослав пішов в Військове училище, розуміючи про наслідки продовжував викладатись на всі 100% та старався з кожним днем перевершувати самого себе. Хлопець був не балакучий та довгий час з нього знущалися хлопці, бивши його замість груші, заставляли мити туалети, робити їжу, чистити картоплю. Для Ярослава-це було привичне діло в училищі, та одного дня до нас прийшов Новенький,якого звали Рейн, за короткий термін Рейна полюбили всі, та кожен старався показати у його очах який безглуздий та нещасний Ярослав. Одного дня завітавши в їдальню Ярослав взяв їжу та сів за свій олюблений столик, спокійно взявши вилку до рук він почув крик заду (- Хей невдача ти забув для чого були створені твої руки? бігом встав та пішов вимивати туалети) повільно обертаючи голову та розуміючи що зараз буде знову робити брудну роботу замість хлопців, Ярослав встав та пішов ,на зустріч йшов Рейн та спитав "Хлопця чому на його лиці немає посмішки, в такий хороший день?"-на що відповів Ярослав, Рейн мені потрібна твоя допомога я незнаю як провчити цих бовдурів, вони не дають мені спокійно жити, заставляючи виконувати брудну роботу, на їх користь, Рейн відійшов зробивши дзвінок та пішов дальше, (На слідующий день сталося це....)
Нове життя
Сталось те чого так сильно очікував Ярослав, це була призивна повістка в Збройні Сили України, та тут все почалось з чистого листа, Перше його звання було рекрут, який підкорювався солдатам та вищим за званням, Солдати часто любили Важку роботу давати рекрутам, рекрути в свою очерідь не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на вишках та на посту КПП, рахуючи бардюри, та клітини на плацу в випадку покарання, в один прекрасний день вишокувався стрій на Видання заслужених погонів та шивронів, і в той день Ярослав став солдатом, обов*язки якого було чергування на АКПП та поїздка за боєприпасами та топливом... дочекавшись нової посади Старшого Солдата життя Ярослава стало дуже цікавим, получивши військовий квиток у нього появились можливості перейти в Службу безпеки України та він відмовився, продовжував тренуватись та упорно тренувати свої навички.... (Пройшло 2 Роки) Ярослав став на відповідальне та цікаве звання Полковника... під час його підвищення всі струнко віддаючи честь, пообіцяли бути вірними народу України виконуючи його вказівки та свої обов*язки.... >
Народився Ярослав Гром 2008 року в тихому місті Житомері жили всі мирно та щасливо, та одного дня його бабуся пішла на той світ після чого йому було дуже погано, і ледь стримуючи сльози на очах він поїхав з рідними на похорони своєї бабусі, за кілька годин після її смерті почалось Повномасштабне вторгнення країни агреса,після чого Ярослав та його рідні були вимушені виїхати з міста в село щоб була можливість вижити після небезпечних крилатих ракет, його тато був військово службовцем та був змушений їхати на війну. Після чого Ярослав довгий час сидів в своїй кімнаті роздумуючи над чимось, та кілька днів не виходив з кімнати і відмовлявся від шматочка хліба.
Безтурботне Юнацтво
Як тільки Ярослав Гром приходив зі школи він частенько любив скинути з себе всі проблеми які насторожували його протягом декількох років, це була втрата бабусі та жахливі дні війни, часто Ярослав брав ручку та з надією що лист який він напише татові дойде до його тата, він дуже хвилювався чи добре все з татом і не уявляв свого життя без нього, як би "сумно" це все не звучало Владос продовжував займатись собою, читаючи книги, пишучи твори, та граючи футбол, його життя кардинально змінилось після втрати батька, його не стало в живих....
Все з чистого листа
Одного Дня Ярослав Гром зрозумів, що життя уже не поміняти та вирішив продовжувати жити та насолоджуватись кожною хвилиною життя, після закінчення школи Ярослав пішов в Військове училище, розуміючи про наслідки продовжував викладатись на всі 100% та старався з кожним днем перевершувати самого себе. Хлопець був не балакучий та довгий час з нього знущалися хлопці, бивши його замість груші, заставляли мити туалети, робити їжу, чистити картоплю. Для Ярослава-це було привичне діло в училищі, та одного дня до нас прийшов Новенький,якого звали Рейн, за короткий термін Рейна полюбили всі, та кожен старався показати у його очах який безглуздий та нещасний Ярослав. Одного дня завітавши в їдальню Ярослав взяв їжу та сів за свій олюблений столик, спокійно взявши вилку до рук він почув крик заду (- Хей невдача ти забув для чого були створені твої руки? бігом встав та пішов вимивати туалети) повільно обертаючи голову та розуміючи що зараз буде знову робити брудну роботу замість хлопців, Ярослав встав та пішов ,на зустріч йшов Рейн та спитав "Хлопця чому на його лиці немає посмішки, в такий хороший день?"-на що відповів Ярослав, Рейн мені потрібна твоя допомога я незнаю як провчити цих бовдурів, вони не дають мені спокійно жити, заставляючи виконувати брудну роботу, на їх користь, Рейн відійшов зробивши дзвінок та пішов дальше, (На слідующий день сталося це....)
Нове життя
Сталось те чого так сильно очікував Ярослав, це була призивна повістка в Збройні Сили України, та тут все почалось з чистого листа, Перше його звання було рекрут, який підкорювався солдатам та вищим за званням, Солдати часто любили Важку роботу давати рекрутам, рекрути в свою очерідь не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на вишках та на посту КПП, рахуючи бардюри, та клітини на плацу в випадку покарання, в один прекрасний день вишокувався стрій на Видання заслужених погонів та шивронів, і в той день Ярослав став солдатом, обов*язки якого було чергування на АКПП та поїздка за боєприпасами та топливом... дочекавшись нової посади Старшого Солдата життя Ярослава стало дуже цікавим, получивши військовий квиток у нього появились можливості перейти в Службу безпеки України та він відмовився, продовжував тренуватись та упорно тренувати свої навички.... (Пройшло 2 Роки) Ярослав став на відповідальне та цікаве звання Полковника... під час його підвищення всі струнко віддаючи честь, пообіцяли бути вірними народу України виконуючи його вказівки та свої обов*язки.... >
