Дитинство:
Ярослав Кримський народився 1991 року у місті Запоріжжя.
Родина Ярослава була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Мати Ярослава звали Марія. Вона працювала у дитячому садку вихователем і успішно піднімалася кар'єрними сходами. Батька звали Юрій. Він був головним менеджером 17 відділень Нової пошти по всьому Запоріжжю, які успішно розвивалися. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тож Ярослав дуже часто проводив час зі своїм суворим дідусем Володимиром, який був колишнім Генералом СБУ. Дідусь дав багато знань своєму онукові. Він вчив його читати, писати, готувати, бути самостійним і багато іншого. Так дідусь Володимир виховував онука справнім солдатом та поступово з малих років виробив йому закалку – зробив його сильним та стресостійкім в любих ситуаціях.
Навчання - Ярослава Кримського
Досягнувши шестирічного віком Ярослав як і його однолітки пішов до 83 школи у місті Запоріжжя. Навчався Ярослав добре, вчасно виконував усі завдання та не порушував дисципліни. Але після дев’ятого класу Ярослав та його батьки розійшлися у поглядах з директором та вчителями школи після чого з поради дідуся Володимира Ярослав вступив у Запорізький академічний ліцей №34. Закінчивши навчання у ліцеї Ярослав вирішив переїхати у Харків та вступити до лав ЗСУ і служити народу України.
Робота-Доросле життя
Прибувши у місто Харків:
Приїхавши у Харків Ярослав одразу ж почав шукати де знаходиться військкомат, але не встигнув він зійти з потяга як до нього підійшло двоє осіб у військовій формі та вручили Ярославу повістку. Прибувши з військовими у військкомати Ярославу одразу наказали пройти ВЛК(Військово-лікарську комісію) за результатами якої Ярослав був придатний до військової служби, після чого Ярослава відпустили та сказали очікувати наказу на відправку. Через декілька днів Ярославу зателефонували та сказали: “Прибути завтра на територію військкомату о дев’ятій ранку для відправлення”. Наступного дня зібравши свої речі Ярослав прибув до зазначеного місця та поїхав служити народу України. Приїхавши на територію Ярославу видали військову форму та посвідчення Рекрута. Солдати часто любили звалювати важку роботу на рекрутів та давати безглузді накази, а рекрути в свою чергу не могли відмовити старшим за званням та виконували брудні роботи, мили туалети, стоячи на постах замість старших, рахуючи бардюри, та клітини на плацу. Після тридцяти днів важкої служби Ярослав два рази підвищився та отримав звання Старшого Солдата. Йому видали військовий квиток та розповіли про переведення, але Ярослав три хвилини стояв і не знав, що робити. Після довгих роздумів він прийняв рішення продовжувати служити у ЗСУ. Час йде, старший солдат Ярослав стає все сильнішим і сильнішим та крок за кроком піднімається по кар’єрним сходам та отримує вищі звання. Старшому складу вже більше починає подобається, як працює Ярослав, поки не сталося одна жахлива ситуація...
Полковник крикнув в рацію КОД - 5...
Прибігши на плац Ярослав побачив, як зі складу всім видають зброю та засоби захисту, він не довго думаючи також берез зброю та стає в стрій. Після чого полковник говорить: “На територію військової частини планується напад ОПГ всім зайняти пости та не пропускати нікого, Кримський та Нещадим зі мною на АКПП”. Ярослав виконуючи наказ полковника прибіг на пост та зайняв позицію в очікуванні нападу. Не пройшло і п’яти хвилин, як біля воріт військової частини було багато озброєних людей які почали обстрілювати КПП та ламати ворота. Ярослав разом з Андрієм відбивалися, як могли та в кінці кінців за допомогою працівників СБУ які прибули на допомогу відбили напад.
Після 5 хвилин тишини Ярослав почув хриплий голос полковника, який говорив: “Хлопці підійдіть”. Підійшовши до полковника хлопці побачили його на землі в калюжі крові з декількими вогнепальними пораненнями. Хлопці почали надавати першу домедичну допомогу, але лише почули від полковника його останні слова: “Дякую… вам… за службу…”. Після чого хлопці довгий час не могли прийти в себе.
За кілька днів після цього страшного випадку Ярославу та Андрію було присвоєно позачергове звання Капітан ЗСУ.
Теперішній Час:
На даний момент Ярослав уже Полковник Збройних Сил України, яких ще треба пошукати. Бездоганно виконує свої службові обов’язки та накази Генерала. Виховує рекрутів, допомагає іншим військово службовцям із кар’єрним ростом та не допускає повторення тієї жахливої ситуації
Підсумок:
Ярослав Кримський В.О. Генерала Збройних Сил України. Прекрасний керівник та наставник. Людина про яку йдуть тільки позитивні відгуки від інших людей. Завжди доброзичливий та привітний. Має багато ідей та пропозицій як зробити фракцію ЗСУ кращою та комфортною для всіх.