Короткий опис особи:
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Кураш Олександр Володимирович
Стать: Чоловіча
Мати - Анна Кураш
Батько - Олексій Кураш
Зріст та вага: Зріст - 188 см; Вага - 87 кг.
Дата народження: 19.06.199
Вік: 24 роки
Місце народження: Україна, Полтава
Національність: Українець
Місце проживання: м. Харків
Захоплення: Спортивна стрільба, рибалка, біг, читання книг.
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Зелений
Зачіска: Лисий
Відмітні знаки: Відустні
Батьки
Батько - Олексій. Народився четвертого жовтня 1969 року у місті Харків. Він закінчив Харківський Ліцей імені героїв Крут на відмінно та пішов до університету. Батько закінчив університет та мав бажання піти служити, саме так і вчинив. Через півтори року він підпсиав контракт та залишився в армії, по кар'єрні лінії він дослужився до підполковника Армії, та продовожує працювати по сьогоднішній момент.Мати - Анна. Народилася десятого травня 1973 року у м. Гостомель. Там у своїх шість років вона пішла до школи №33. Після закінчення школи Анна мала велике бажання піти служити в армію, адже їй було дуже цікаво як це. Приєднавшись в ряди армії згодом там вона і познайомилися з Олексієм, в них виник роман і вони домовились коли Анна відслужить півтори року, та отримає військовий квиток - вони одружаться. Відслуживши півтори року в арміїї Анна успішно отримала військовий квиток, та вийшла заміж за Олексія.
[II] Народження та дитинство
На дворі 19 червня 1999 року приблизно 4-5 ранку. На світі з'являеться маленька нова дитина - Кураш Олекснадр. Мати були дуже рада народженню сина, Батько на ранок приїхав з квітами і шампанським до жінки у лікарню, там вони і відсвяткували перше день народження Сашка. Анні довелося взяти декрет щоб займатись вихованням дитини. На початку їй важко було виховувати сина, адже батько зажди був на роботі, тому з вихованням дитини допомагала Бабуся Світлана - мати Анни. а Батько був змушений служив дальше в армії щоб обеспечувати сім'ю. Мати дуже старанно виховувала сина, вже з маличку батьки тримали Олександра в дисципліні, навчали його бути толерантим та вічливим. Коли Сашко народився його сестрі, було 10 років, і мама часто просила сестру пограти з молодшим братом. Вонм дуже весело проводили час разом. Коли батько приїжав на вихідні додому він завжди брав сина з собою на рибалку , в похід до лісу за грибами, так Олександр і почав захоплюватись риболовлею. Іноді батько давав стріляти сину з пістолета по мішені, Сашку дуже це сподобалось і від тоді в Олександра з'явилась любов до зброї. Також Сашко дуже любив приїжати до батька на роботу, а саме у військову частину в Харкові - де він дуже зацікавлено дивився на солдатів, та казав батькові що теж хоче стати солдатом. Але нажаль перших п'ять років життя Олександра пролетіли дуже швидко і коли Олександру виповнилось шість років він пішов вчитись у школу №33, в якій колись навчалась мати. Там він і знайшов своїх перших найкращих друзів. На той момент в країні становище було не з найкращих і сашко з друзями вважали, що хочуть бути бандитами. Вони бавились у під'їздах кидаючи каміння у двері сусідів, підривали петарди в ногах у перехожих, скручували запчастини з машин, а потім продавали їх. Колись їх навіть упіймав поліцейський. Він змусив усе вкрадене повернути. З того часу, дітлахи більше не займалися такими дурницями.
[III] Підліткове життя
[II] Народження та дитинство
На дворі 19 червня 1999 року приблизно 4-5 ранку. На світі з'являеться маленька нова дитина - Кураш Олекснадр. Мати були дуже рада народженню сина, Батько на ранок приїхав з квітами і шампанським до жінки у лікарню, там вони і відсвяткували перше день народження Сашка. Анні довелося взяти декрет щоб займатись вихованням дитини. На початку їй важко було виховувати сина, адже батько зажди був на роботі, тому з вихованням дитини допомагала Бабуся Світлана - мати Анни. а Батько був змушений служив дальше в армії щоб обеспечувати сім'ю. Мати дуже старанно виховувала сина, вже з маличку батьки тримали Олександра в дисципліні, навчали його бути толерантим та вічливим. Коли Сашко народився його сестрі, було 10 років, і мама часто просила сестру пограти з молодшим братом. Вонм дуже весело проводили час разом. Коли батько приїжав на вихідні додому він завжди брав сина з собою на рибалку , в похід до лісу за грибами, так Олександр і почав захоплюватись риболовлею. Іноді батько давав стріляти сину з пістолета по мішені, Сашку дуже це сподобалось і від тоді в Олександра з'явилась любов до зброї. Також Сашко дуже любив приїжати до батька на роботу, а саме у військову частину в Харкові - де він дуже зацікавлено дивився на солдатів, та казав батькові що теж хоче стати солдатом. Але нажаль перших п'ять років життя Олександра пролетіли дуже швидко і коли Олександру виповнилось шість років він пішов вчитись у школу №33, в якій колись навчалась мати. Там він і знайшов своїх перших найкращих друзів. На той момент в країні становище було не з найкращих і сашко з друзями вважали, що хочуть бути бандитами. Вони бавились у під'їздах кидаючи каміння у двері сусідів, підривали петарди в ногах у перехожих, скручували запчастини з машин, а потім продавали їх. Колись їх навіть упіймав поліцейський. Він змусив усе вкрадене повернути. З того часу, дітлахи більше не займалися такими дурницями.
[III] Підліткове життя
Коли Сашко перейшов у старшу школу батько йому подарував новенький мопед. Цьому подарунку Сашко не міг нарадуватись, на мопеді Саша ганяв повсюди, до школи, по лісі, катав дівчат на ньому, йому доводилось навіть втікати пару разів від поліції. У 2009 році Олександр зрозумів що школа це не його, адже він часто сварився з вчителями, мав конфлікти з директором і через це батьки Сашка перевели сина в ряди ліцею імені Героїв Крут, де колись навчався його батько. Там Олександр себе почував комфортно, йому дуже подобалась військова форма, та предмет "Захист Відчизни", адже саме на цьому уроці Саша перший раз потримав зброю в руках і в подальшому почав цікавитись нею. Сашко завів собі нових друзів які навчались разом із ним в ліцеї, ці друзі навчиди Сашка прийомам рукопашного бою. Олександр успішно навчався в ліцеї, і закінчивши його з відзнакою він поступив в універститет внутрішніх справ України, та отримав звання Курсанта.
Перший курс навчання в уіверситеті проходив в казармі, де його навчили всього необхідного для подальшої роботи в поліцї, наступні два роки навчання в універистеті внутрішніх справ України проходили в місті Харкові.
[IV] Доросле життя
Після закінчення універистету Олександр отримав звання Лейтената та пішов працювати в ряди поліції на посаду опер-уповноваженого. Де в подальшому познайомився з однією дівчиною яка йому сподобалась, але згодом Сашко зрозумів що в нього не буде часу на відносини, оскільки поліція і так займає більшу частину його життя. Спочатку Олександу не дуже подобалось працювати у поліції але завдяки підтримки батька Олексія, Олександр зміг опанувату цю професію та дійти до Полковника поліції, згодом він звільнився за власним бажанням.
[V] Теперишній час
На даний момент Олександр тимчасово не працює, оскільки розвивається в сфері бізнесу, а саме - займається фурами, в нього їх аж 12, також в нього є власні водіїї які працють на Олександра. Фури розвозять продуктовий товар по всій Україні, а частину прибутку з бізнесу Олександр віддає на підтримку ЗСУ, адже Олександр як і вся Україна з нетерпінням чекає на перемогу країни !
[IV] Доросле життя
Після закінчення універистету Олександр отримав звання Лейтената та пішов працювати в ряди поліції на посаду опер-уповноваженого. Де в подальшому познайомився з однією дівчиною яка йому сподобалась, але згодом Сашко зрозумів що в нього не буде часу на відносини, оскільки поліція і так займає більшу частину його життя. Спочатку Олександу не дуже подобалось працювати у поліції але завдяки підтримки батька Олексія, Олександр зміг опанувату цю професію та дійти до Полковника поліції, згодом він звільнився за власним бажанням.
[V] Теперишній час
На даний момент Олександр тимчасово не працює, оскільки розвивається в сфері бізнесу, а саме - займається фурами, в нього їх аж 12, також в нього є власні водіїї які працють на Олександра. Фури розвозять продуктовий товар по всій Україні, а частину прибутку з бізнесу Олександр віддає на підтримку ЗСУ, адже Олександр як і вся Україна з нетерпінням чекає на перемогу країни !
