Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ):Вадим Тачук Вікторович
Стать: чоловік
Мати - Тачук Вікторія Миколайвна
Батько -Тачук Адам Віктрович
Зріст та вага: 1.75 вага 75
Дата народження: 15 квітня 1992
Вік: 32
Місце народження: правий берег Києва
Національність: Українець
Місце проживання: правий берег Дніпра
Захоплення: моє захоплення це працювати в лавах Уз зараз стою на посаді диспетчера
Сімейний стан:немає
Статура: спортивне
Колір очей: синій
Зачіска: блондин пострижений під короп
Відмітні знаки: Родимка по центрі носа
Частина 1 Дитинство
Вадим народився 15 квітня 1992 року у невеликому місті Боярці, який не потрапив до Києва. Наталії. З дитинства Вадим захоплював поїздами, що грали, однорічними туристичними маршрутами, які були названі "майбутніми великими залізницями". Але дитинство в маленького Вадима було важке,за його захоплення діткам не сподобалося,вони його висміювали. Але Вадим мужній та не звертав уваги на всі образи в його адрес.
. ### Освіта та становлення індивідуальностей Початок у школі для Вадима був періодом формування його характеру. При вступі до Боярської загноосвітленої школи №3, він швидко рекомендував собі як консультативні, так і практичні заняття. Його цікавлять предмети, пов'язані з математикою та географією, але особлива увага приділяється історії транспорту. Вчителі вказали його допитливість та працездатність до логічного мислення.
У шкільні роки Вадим активно займався масовою діяльністю, беручи участь у шкільному саморяді та організовуючи екскурсії до музеїв громадського транспорту у Києві. У 14 років він уперше побував у диспетчерському центрі їдальні залізничної станції. Цей візит став поворотним моментом у вашому житті. Вадим почав ще більше захоплюватись потягами, він кожен день просто мріяв вже стати машиністом та поїхати у свій перший рейс.
### Перші кроки до мрії Після завершення школи у 2009 році Вадим вирішив в'їжати до
Національний транспортний університет у Києві. Там на спеціалізації «Транспортні технології та організація перевезень», яка відповідала за його дитячу мрію. Університетський склад для нової людини не має великого значення, але є знання з однодумців. Студентські роки були наші.
Вадим не лише добре навчається, а й послідовно практикується на станціях Укрзалізниці. Його наставники наголошували на його серйозності та швидкості, щоб отримати нову інформацію. Всі викладачі відгукувались про Вадима тільки хороше, всі бачили його майбутнє в лавах Укрзалізниці тому що бажання Вадима та інших студентів відрізнялось, саме у Вадима тільки про слова те що скоро він буде керувати потягом загорілись очі, він завжди на парах всім казав про те що він чекай свій перший серйозний рейс.
Спеціально його заправила робота диспетчера – люди, які координують рух поїздів та забезпечують безпеку їхнього безробіття. Водночас Вадим відгукнувся на виставку, присвячену промисловому транспорту, і почав вести владний блог про історію українських міст. Блог Вадима дуже бистро набрав популярність, дуже багато людей теж цікавились потягами,та життям машиніста та диспетчера.
### Відродження статусу диспетчера Закінчівського університету з 2014 року, Вадим почав працювати помічником станційного чергового на Київському залізничному вузлі.
Ця робота допоможе вам виміряти всі тонкощі замкового процесу і буде більше переконала у правильного обраного шляху. Через два роки, у 2016 році, було подано заявку на посаду диспетчера Укрзалізниці. Вадим пройшов складський вибір, і потрібно було демонструвати знання правил, які відбуваються в дорозі, одразу ж швидко ухвалити рішення та працювати в умах стресу. Так перші місяці на посаді диспетчера були важкі, ця робота була дуже стресова. Робота з молодшим складом, він допомагав вивчити все про потяг. Та з часом він вникнув та співробітники дуже полюбили Вадима.
Стать: чоловік
Мати - Тачук Вікторія Миколайвна
Батько -Тачук Адам Віктрович
Зріст та вага: 1.75 вага 75
Дата народження: 15 квітня 1992
Вік: 32
Місце народження: правий берег Києва
Національність: Українець
Місце проживання: правий берег Дніпра
Захоплення: моє захоплення це працювати в лавах Уз зараз стою на посаді диспетчера
Сімейний стан:немає
Статура: спортивне
Колір очей: синій
Зачіска: блондин пострижений під короп
Відмітні знаки: Родимка по центрі носа
Частина 1 Дитинство
Вадим народився 15 квітня 1992 року у невеликому місті Боярці, який не потрапив до Києва. Наталії. З дитинства Вадим захоплював поїздами, що грали, однорічними туристичними маршрутами, які були названі "майбутніми великими залізницями". Але дитинство в маленького Вадима було важке,за його захоплення діткам не сподобалося,вони його висміювали. Але Вадим мужній та не звертав уваги на всі образи в його адрес.
. ### Освіта та становлення індивідуальностей Початок у школі для Вадима був періодом формування його характеру. При вступі до Боярської загноосвітленої школи №3, він швидко рекомендував собі як консультативні, так і практичні заняття. Його цікавлять предмети, пов'язані з математикою та географією, але особлива увага приділяється історії транспорту. Вчителі вказали його допитливість та працездатність до логічного мислення.
У шкільні роки Вадим активно займався масовою діяльністю, беручи участь у шкільному саморяді та організовуючи екскурсії до музеїв громадського транспорту у Києві. У 14 років він уперше побував у диспетчерському центрі їдальні залізничної станції. Цей візит став поворотним моментом у вашому житті. Вадим почав ще більше захоплюватись потягами, він кожен день просто мріяв вже стати машиністом та поїхати у свій перший рейс.
### Перші кроки до мрії Після завершення школи у 2009 році Вадим вирішив в'їжати до
Національний транспортний університет у Києві. Там на спеціалізації «Транспортні технології та організація перевезень», яка відповідала за його дитячу мрію. Університетський склад для нової людини не має великого значення, але є знання з однодумців. Студентські роки були наші.
Вадим не лише добре навчається, а й послідовно практикується на станціях Укрзалізниці. Його наставники наголошували на його серйозності та швидкості, щоб отримати нову інформацію. Всі викладачі відгукувались про Вадима тільки хороше, всі бачили його майбутнє в лавах Укрзалізниці тому що бажання Вадима та інших студентів відрізнялось, саме у Вадима тільки про слова те що скоро він буде керувати потягом загорілись очі, він завжди на парах всім казав про те що він чекай свій перший серйозний рейс.
Спеціально його заправила робота диспетчера – люди, які координують рух поїздів та забезпечують безпеку їхнього безробіття. Водночас Вадим відгукнувся на виставку, присвячену промисловому транспорту, і почав вести владний блог про історію українських міст. Блог Вадима дуже бистро набрав популярність, дуже багато людей теж цікавились потягами,та життям машиніста та диспетчера.
### Відродження статусу диспетчера Закінчівського університету з 2014 року, Вадим почав працювати помічником станційного чергового на Київському залізничному вузлі.
Ця робота допоможе вам виміряти всі тонкощі замкового процесу і буде більше переконала у правильного обраного шляху. Через два роки, у 2016 році, було подано заявку на посаду диспетчера Укрзалізниці. Вадим пройшов складський вибір, і потрібно було демонструвати знання правил, які відбуваються в дорозі, одразу ж швидко ухвалити рішення та працювати в умах стресу. Так перші місяці на посаді диспетчера були важкі, ця робота була дуже стресова. Робота з молодшим складом, він допомагав вивчити все про потяг. Та з часом він вникнув та співробітники дуже полюбили Вадима.
