Глава I Пестій Фортуни
Назар Казмір - народився 22 січня 2004 року у селі Града що на Тернопільщині, в багатій сім'ї. Батько - один з найкращих лікарів в області, він був фельшером в Україні, а мама була вчителем початкових класів . При початку шкільних років в Назара в 2 классі змінюється класний керівник, ним стає мати Назара, в школі для нього вона лише класний керівник, лише при вирішенні якихось серйозних питань він звертався до неї як до мами, через серйозність та авторитет у класі, до 5 классу Назар був старостою класу, з 5-9 вже заступником, але його вірний друг який став старостою, не вважав його заступником, він казав йому "-Ти на рівні зі мною, тобто для мене не заступник, а такий й староста як і я"
- Дуже серйозна та вихованна дитина, якби він не був би такий і як би він не був би вихований, навіть попри те що це мій син, я б його давно вигнала! - сказала класна керівничка директору школи.
Назар зростав, та поволі ставав більш серйознішою особистістю, відвідуючи школу, зависав з друз'ями. Хлопцеві ж здавалось, що у нього багато вірних друзів.
Час минав, Назару виповнилось 15, він почав пропадати на вечірках, розкидуватись грошима, а майже кожної ночі /зависав/ сидячи з друз'ями, де тратив майже всі свої кишенькові гроші, але потім сталося те, що змінило історію...
Глава ІІ Життя закоротке для розкоші
"Все перегорнулось як колода карт" - так промовив Назар , коли дізнався про саму жахливу подію всього життя, а саме зраду друга якого він вважав найблищим . Це була дуже трагічна біль , на фоні зливи, Назар майже закрився в собі на місяць . В цей момент його лице побліднуло, а в очах потускніло. В один момент Дмитро лишився майже всього...Всі спогади та гарні моменти , які, як виявилось ,були лише брехнею , весь біль Назар пережив лише з 3 друз'ями що у нього залишились , тому що для його саме ці друзі були перевірені, і він знав що вони його не кинуть в тяжкий момент, і вони з ним не заради вигоди.Як виявилось з часом лише весь час цих 3 друзів, лише і були у Назара
На фоні цього духовного потрясіння Назар вирішив вступити у школу МВС , а саме він хотів після навчання вступити до ДКВС а далі як піде
Також герой ще незнав на які нагрузки та навчання він пішов"Якби не дядя Вітя, я б збирав пляшки кожного дня о шостій ранку, і пробухував би ці гроші, а згодом і взагалі б відкинувся." - сказав Назар колезі, коли вступив в Академію МВС, в яку його пропхнув дядько Віктор.
"Казарма в Академії - топ, їжу, яку давали кожного дня, їв би навіть мають кожен" - чули колеги по казармі, коли Дмитро говорив сам з собою вночі.
Глава ІІІ" Мене хвилює не стільки розмір корупції, а як неможливість брати у ній участь."
В один момент, після тяжкого тренування, Назар йшов подавлений по коридору, та побачив привідкритий кабінет Віктора, там де йому давали хабар, побачивши сумму, яка була у кейсі, у хлопця перед очами пролетіли миті з його минулого, як батько отримував такі ж самі кейси, за договори по бізнесу, та його голос у голові промовив шепотом лише одне слово - "Діййй...", Назар витягнув телефон зняв відео передачі грошей та взяття хабаря та набрав до Служби Безпеки
Після цього вперше можна було побачити на Назарові посмішку, яка була схожа на посмішку звичайної людини.
Закінчивши Академію з відзнакою, думки оточуючих про Назара різко змінились, вони бачили у ньому віддану, сильну людину, яка, на перший погляд, може побороти усі свої страхи, та головна якість, чесність, але насправді це було про нього , він почав ловити людей на хабарах та отримуючи посаду за посадою.
Починалось все так добре, як здавалось , Назар не може підпустити нікого чужого близько до себе, бо та колосальна втрата зробила велику рану на його серці та його психіці, але гарна акторська гра не видавала цього. Його єдиними друз'ями й до сих пір лишається ті самі , до яких він вже звик, та прислуховується до їхніх порад.
Герой історії боїться втратити все в один момент, як це сталося у його підлітковому віці, але його тяга до служби, не могла не впливати на нерви та психіку героя. Кожен раз, коли він виходить з ДКВС, йому /зриває дах/, він починає бити, матюкатись. З-за цього у Назара постійне безсоння, болі в області серця, голові, і щоб заглушити цю біль, Назар інколи вживає алкоголь .
Глава ІV Сама велика афера України ХХІ ст. (Епілог)
Одного звичайного дня, коли Назар був у відпустці, йому приходить лист від Паші Зеленюка , Генерала ДКВС , у якому написано:"Любий друже, я бачив як ти йшов по головах, робив відкати та запобігав в отриманні хабарів, ти дуже схожий на свого колегу, та навіть чимось на мене. Мені вже багацько років, здоров'ячко не те, суми великі, а на старість і дітям я вже заробив, та й ідей і бажання ніякого немає, тому хочу, щоб ти гідно продовжував мою справу, але вже на моїй посаді, та замінив гідко мене на посаді ."
Після прочитаних слів, можна було побачити сльози радості від Назара , тому що до цієї цілі, він йшов все своє життя, надійно заховавши лист, як саму дорогу пам'ятку його життя.
Вставши на посаду Генерала, Назар з самого початку мав дуже багато заготовок, та ідей, бо вже багато стояв на керівних посадах.
З новою посадою прийшли й нові страхи, персонаж поволі ставав поволі зліше, зухваліше, тому що завжди боявся, що він не витримає та його знімуть з посади, не довіряв нікому, та вів особистий нагляд за кожною справою з обох сторін барикад. Одного разу, підслухавши розмову новачків ДКВС , Назар в швидкому порядку зібрав старший офіцерський склад та повідомив що його хочуть злити з посади за рахунок підстави, роблячи вигляд що він бере хабар , також в швидкому порядку Назар, набрав свого колишнього одногрупника який працює у ДКВС та повідомив ще трішки, та ця ситуація вже перейшла на бік Назара , затримавши на передачі хабаря, Генерал Казмір, почав оформляти документи на звільнення бійців які хотіли підкинути йому хабар, всіх хто це робить він намагається побороти.
При Генеральстві Дмитра тіньова монополія розгорнула неймовірний обсяг кримінальної діяльності, мільярди доларів були передані у "фонд" та офшори. Але й державні вимоги до Генерала та його особистого складу, також виконувались, проводились низки реформацій, на яких Кущовка також заробив чимало грошей.
