Дитинств Віталік Горовенко народився в Полтаві, 2005р в забезпеченній родині з малку батьки приділяли йому велику увагу та розвивали його таланти. Уже з самого дитинства Віталік виявляв цікавість до світу навколо себе і проявляв великий потенціал у різних сферах.
Батьки Віталіка розуміли важливість освіти і постійно стимулювали його розвиток. Вони забезпечували йому доступ до книг, іграшок, комп'ютера і навіть організовували його участь у додаткових заняттях. Віталік виявив себе як дуже навчений і розумний хлопчик, який швидко засвоював нові знання та навички.
У школі Віталік був відмінником. Він володів глибоким розумінням предметів і завжди був готовим до активного участі в уроці. Вчителі підкреслювали його багатогранні таланти і високий рівень розумової активності. Віталік також проявляв інтерес до спорту, активно займався футболом та шахами.
Завдяки підтримці своїх батьків і вчителів, Віталік продовжував розвиватися і вдосконалювати свої навички. Він брав участь у різних конкурсах та олімпіадах, де неодноразово здобував перемоги і нагороди. Це підтверджувало його талант і заслуговувало на повагу серед однолітків та педагогів.
Однак, найважливішою опорою для Віталік завжди була його сім'я. Батьки підтримували його в усіх його зусиллях, надавали психологічну підтримку та мотивацію. Вони завжди віріли у його здібності та потенціал і підтримували його в усіх його мріях поки не сталася дуже страшна автокатастрофа
Переломний момент
Віталік жив щасливим життям разом зі своїми батьками, які були його опорою і любов'ю. Вони проводили багато часу разом, гралися, гуляли та розповідали одне одному казки на ніч.
Однак, одного разу сталася жахлива аварія. Батьки Віталік потрапили в серйозну автомобільну катастрофу, внаслідок якої вони померли. Ця несподівана втрата була для Віталік величезним шоком. Він був занадто маленьким, щоб повністю зрозуміти, що відбувається, але він відчув, що щось жахливе сталося.
Після смерті батькі Віталік вопинився в новій родині. У нього були бабуся і дідусь, які стали піклуватися про нього. Вони любили Віталіка і намагалися створити для нього домашню атмосферу, але він, як і раніше, сумував за своїми батьками. Він не розумів, чому вони більше не повертаються і більше не будуть із ним гратися.
Маленький хлопчик часто сумував і плакав, відчуваючи біль від втрати батьків. Він відчував величезне почуття втрати, самотності та невизначеності в майбутньому. Водночас він також страждав від страху, занепокоєння і тривоги. Він не знав, як продовжувати жити без своїх батьків і як знайти сенс у новій реальності.
Бабуся і дідусь намагалися допомогти Віталіку впоратися з його емоціями і горем. Вони проводили з ним багато часу, втішали його і говорили про його батьків. Вони дозволяли йому висловлювати свої почуття і допомагали йому знайти способи висловити своє горе, наприклад, через малювання або листи.
Згодом Віталік почав поступово долати свій біль. Він знайшов підтримку і розуміння у своїй новій сім'ї, а також в інших дітях, які також втратили батьків. Але все ж таки частина печалі залишилася в нього в душі на все життя
Обізнаний вік
Коли Віталік виповнилося 18 років, його життя зазнало деяких переломних змін. Він вирішив присвятити себе службі своїй країни і стати частиною Служби безпеки України (СБУ). Від дитинства Віталік мріяв стати чоловіком, здатним захищати свою країну від загроз і допомагати тим, хто потребує.
Середня Школа - в 5 класі вони тоже дружили, бавилися та їм було дуже класно, батьки Віталік пішли з армії та стали бізнесменами та ВІталік був смим багатішим в класі, на його день народження йому купили новий Айфон та він разом з Олегом мали одні Айфон в класі, також в 5 класі ВІталік разом з Олегом вступили в Академію по Баскедболу, їм дуже сподобалось вони їздили на турніри получали кубки медалі грамоти, 5 клас вони закінили навідімінно. в 6 класі Олегові купили Плейстейшен та вони багато грали в нього, Віталік декілька раз навіть лишався в Олега з ночівлею шоб подовше пограти в Плейстейшен. 6 клас вони також навідмінно закінчили та з радістью перейшли в 7. А 7 класі Віталікові також купили Плестейшен та він в нього Вихідними дуже багато грав разом з Олегом. В 8 класі ВІталіка йшло так само він добре вчився, грав в плестейшен разом з другом Олегом.
Старша Школа - в 9 класі Віталік вчився середньо на 7-8-9, він багато грав а Плестейшен разом з другом та тому почав получати такі оцінки, но уроки він робив без гдз. 9 клас він закінчує на самі дев'ятки. В 10 класі він вчився на самі вісмірки але йому було всеодно. В 11 класі так само на самі 8.
Університет - в Університеті Віталік також вчився непогано, Олег пішов на дальнобойщика також як його батько, в Університет він пішов разом з своїм другом Олегом , в Університеті вчителі були строгі але справедливі, також Віталік один раз ничайно розбив вікно футбольним м'ячем. Після закінчення Університета Віталік зробив разом зі своїм дугом Олегом працювали на фурах.
Теперішні Дні - Віталік разом з Олегом мають квартиру в Дніпрі мають 2 машини та прцюють дальнобйщиками, Віталікові Батьки живуть також в квартирі та Віталік їм купив.
Батьки Віталіка розуміли важливість освіти і постійно стимулювали його розвиток. Вони забезпечували йому доступ до книг, іграшок, комп'ютера і навіть організовували його участь у додаткових заняттях. Віталік виявив себе як дуже навчений і розумний хлопчик, який швидко засвоював нові знання та навички.
У школі Віталік був відмінником. Він володів глибоким розумінням предметів і завжди був готовим до активного участі в уроці. Вчителі підкреслювали його багатогранні таланти і високий рівень розумової активності. Віталік також проявляв інтерес до спорту, активно займався футболом та шахами.
Завдяки підтримці своїх батьків і вчителів, Віталік продовжував розвиватися і вдосконалювати свої навички. Він брав участь у різних конкурсах та олімпіадах, де неодноразово здобував перемоги і нагороди. Це підтверджувало його талант і заслуговувало на повагу серед однолітків та педагогів.
Однак, найважливішою опорою для Віталік завжди була його сім'я. Батьки підтримували його в усіх його зусиллях, надавали психологічну підтримку та мотивацію. Вони завжди віріли у його здібності та потенціал і підтримували його в усіх його мріях поки не сталася дуже страшна автокатастрофа
Переломний момент
Віталік жив щасливим життям разом зі своїми батьками, які були його опорою і любов'ю. Вони проводили багато часу разом, гралися, гуляли та розповідали одне одному казки на ніч.
Однак, одного разу сталася жахлива аварія. Батьки Віталік потрапили в серйозну автомобільну катастрофу, внаслідок якої вони померли. Ця несподівана втрата була для Віталік величезним шоком. Він був занадто маленьким, щоб повністю зрозуміти, що відбувається, але він відчув, що щось жахливе сталося.
Після смерті батькі Віталік вопинився в новій родині. У нього були бабуся і дідусь, які стали піклуватися про нього. Вони любили Віталіка і намагалися створити для нього домашню атмосферу, але він, як і раніше, сумував за своїми батьками. Він не розумів, чому вони більше не повертаються і більше не будуть із ним гратися.
Маленький хлопчик часто сумував і плакав, відчуваючи біль від втрати батьків. Він відчував величезне почуття втрати, самотності та невизначеності в майбутньому. Водночас він також страждав від страху, занепокоєння і тривоги. Він не знав, як продовжувати жити без своїх батьків і як знайти сенс у новій реальності.
Бабуся і дідусь намагалися допомогти Віталіку впоратися з його емоціями і горем. Вони проводили з ним багато часу, втішали його і говорили про його батьків. Вони дозволяли йому висловлювати свої почуття і допомагали йому знайти способи висловити своє горе, наприклад, через малювання або листи.
Згодом Віталік почав поступово долати свій біль. Він знайшов підтримку і розуміння у своїй новій сім'ї, а також в інших дітях, які також втратили батьків. Але все ж таки частина печалі залишилася в нього в душі на все життя
Обізнаний вік
Коли Віталік виповнилося 18 років, його життя зазнало деяких переломних змін. Він вирішив присвятити себе службі своїй країни і стати частиною Служби безпеки України (СБУ). Від дитинства Віталік мріяв стати чоловіком, здатним захищати свою країну від загроз і допомагати тим, хто потребує.
Середня Школа - в 5 класі вони тоже дружили, бавилися та їм було дуже класно, батьки Віталік пішли з армії та стали бізнесменами та ВІталік був смим багатішим в класі, на його день народження йому купили новий Айфон та він разом з Олегом мали одні Айфон в класі, також в 5 класі ВІталік разом з Олегом вступили в Академію по Баскедболу, їм дуже сподобалось вони їздили на турніри получали кубки медалі грамоти, 5 клас вони закінили навідімінно. в 6 класі Олегові купили Плейстейшен та вони багато грали в нього, Віталік декілька раз навіть лишався в Олега з ночівлею шоб подовше пограти в Плейстейшен. 6 клас вони також навідмінно закінчили та з радістью перейшли в 7. А 7 класі Віталікові також купили Плестейшен та він в нього Вихідними дуже багато грав разом з Олегом. В 8 класі ВІталіка йшло так само він добре вчився, грав в плестейшен разом з другом Олегом.
Старша Школа - в 9 класі Віталік вчився середньо на 7-8-9, він багато грав а Плестейшен разом з другом та тому почав получати такі оцінки, но уроки він робив без гдз. 9 клас він закінчує на самі дев'ятки. В 10 класі він вчився на самі вісмірки але йому було всеодно. В 11 класі так само на самі 8.
Університет - в Університеті Віталік також вчився непогано, Олег пішов на дальнобойщика також як його батько, в Університет він пішов разом з своїм другом Олегом , в Університеті вчителі були строгі але справедливі, також Віталік один раз ничайно розбив вікно футбольним м'ячем. Після закінчення Університета Віталік зробив разом зі своїм дугом Олегом працювали на фурах.
Теперішні Дні - Віталік разом з Олегом мають квартиру в Дніпрі мають 2 машини та прцюють дальнобйщиками, Віталікові Батьки живуть також в квартирі та Віталік їм купив.
