Прізвище Ім’я По-батькові: Ревакін Асанта Петрович
Стать: Чоловіча
Мати - Анна
Батько - Петро
Зріст та вага: зріст 183 см. вага 81кг.
Дата народження: 4 лютого 2000 року
Вік: 31
Місце народження: Україна, м.Александрія
Національність: Українець
Місце проживання: Україна, м.Александрія
Захоплення: Футбол
Сімейний стан: НЕ одружений
Колір очей: Синій
Статура: Високий,не товстий хлопець
Зачіска: темне волосся, штори
Відмітні знаки: Родиме п'ятно на лівій нозі
ДИТИНСТВО
Стать: Чоловіча
Мати - Анна
Батько - Петро
Зріст та вага: зріст 183 см. вага 81кг.
Дата народження: 4 лютого 2000 року
Вік: 31
Місце народження: Україна, м.Александрія
Національність: Українець
Місце проживання: Україна, м.Александрія
Захоплення: Футбол
Сімейний стан: НЕ одружений
Колір очей: Синій
Статура: Високий,не товстий хлопець
Зачіска: темне волосся, штори
Відмітні знаки: Родиме п'ятно на лівій нозі
ДИТИНСТВО
Асанта Народився 4 лютого 2000 року в місті Александрія, у звичайній робочій родині. Його батько Петро Володимирович був простим юристом. Анна (мати Асанти), працювала бухгалтером біля їх дому. Вона любила свою роботу, тому виконувала свій обов'язок бухгалтера максимально відповідально. Так Анна приходила додому досить пізно ... іноді йдучи з дому о 7 годині ранку, вона могла повернутися лише до 7 години вечора. І добре, що Петро Володимирович був показовим чоловіком. Він завжди дбав про свою кохану, і коли вона затримувалася на роботі, неодмінно зустрічав її вдома гарячою їжею, чистим посудом і добродушною посмішкою.
Вже до 3-х років Асанта майже вільно говорив своєю рідною мовою. Не дивлячись на успіхи Асанта у розвитку та надзвичайно швидкої навчальності, подружжя Марценюк вирішило ввідати сина у середньоосвітню школу.
ШКОЛА
Асанті настав 6 рік, і він пішов в перший клас в школу середньої освіти у своєму селі, як і іншим дітям йому було цікаво, і він з радістю вчився, знайшов нові знайомства, і мав гарне, безтурботне життя. Так він учився 4 класи, але в 5 класі, бадьорість і жага до навчання різко зникла, він почав приносити погані оцінки, і зрештою він побився з однокласником, який його задирав упродовж 2 років. На наступний день його вигнали зі школи, оскільки батьки того хлопця були знайомими директора школи, без ніяких слів Асанта просто вигнали, і батькам прийшлося забирати документи, і переводити сина в нову школу у своєму рідному місті. Мати Асанти, разом з сином взяли 1 із машин, і переїхали в за місто, батько залишився в місті оскільки не міг покинути свою роботуз сином взяли 1 із машин, і переїхали в за місто, батько залишився в місті оскільки не міг покинути свою роботу.
1 вересня 2013 року, Асанта пішов в 6 клас в нову школу, де він знайшов новий колектив, і він став краще вчитись.
У 8 класі в нього з'явилася дівчина, яка була на рік молодша за нього, але все одно вони дуже любили один одного, це була його перше й останнє кохання в його житті.
Після цього Асанта, він вперше поцілувався, і так сказати, перейшов в доросле життя.
Пройшли ще 5 років, Асанта гарно відучився 11 класів, і після цього він святкував свій випускний, і ось усі обговорюють куди вони будуть вступати, та яким хочуть бачити своє майбутнє. Асанта та його друзі знали, що поступатимуть разом. А поступати вони хотіли до юридичного університету у місті Києві. І ось настав цей день, прийшли результати ЗНО. Майже усі предмети у Асанта та друзів були на 180-190 баллів. Ніхто і не сумнівався у школі ці троє завжди показували хороші результати та сумлінно вчились. Після того як вони дізнались свої результати, одразу ж у день коли відкрились заявки у університет, всі троє подали туди заявки. Скажу наперед усі троє поступили.
УНІВЕРСИТЕТ ТА СЛУЖБА
Ось настав цей день, друзі заселились у гуртожиток, пішли на перші пари, та познайомились із новими одногрупниками. Вони одразу влились у колектив та здружились з новими друзями на найближчі пару років. Вони знали що юредчне їм потрібно для того щоб у майбутньому мати легку змогу піти служити на благо країні та допомагати людям. Особливим його навчання не виявилось. Асанта не пив не курив, на той час, так що трешових історій як це заведено, у нього з його навчання не лишилось. Успішність у нього як завжи була на високому рівні.
ЗАХИСТ ДИПЛОМУ
Прийшов час захищати диплом. Ось він уже стоїть перед дверима - перший. З кабінету виходить один із членів комісії та виводить Асанта та починає з ним діалог, у якому коротко намікає на невеликий презент для комісії за те щоб без проблем та лишніх заморочок захистити диплом та вийти з універу одим з найкращих студентів за останні пару років. Асанта був готовий до такого, по розказам старшокурсників він знав що така ситуація може бути, тому все своє навчання, він та його батьки відкладали гроші.... Провсяк випадок, так сказати. Він не вагаючись передав "Презент" для комісії, на легкому старті захистив диплом, і тут постало питання куди ж далі
Служба у армії
Для того щоб у майбутньому легше було здійснити мрію Асанта та друзів, вони вступають у армію, де повинні були відслужити 1.5 року. На службі вони надавали велику перевагу фізичному стану, та психологічному. Роковий день: На 7-ий місяць служби, стається невчасний випадок, у наслідок несправності гідравлічних домкратів, на Василя упав служебний грузовик.... Він помер на місті. Дальше служба проходила монотонно та сіро, вони просто виконували свої обов'язки, до самого кінця свого "Сроку" як це називав Асанта. Після закінчення служби у армії Асанта вступає у ДКВС де його шляхи із Денисом розходяться. Той так і не оправився від втрати найближчого друга, та став працювати у офісі юристом. Так і проводив більшість свого життя... У офісі.
Сьогодення
На даний момент, Асанта успішний працівник ДКВС. Він добре виконує свою роботу, а також добре заробляє.
Дослужився він до Капітана, Купив собі невеликий магазин, та прекрасно живе уже віддільно на новій квартирі у центрі міста.
