Схвалено RP біографія // Ігор Грінка

[Захарік Сухарік]

Ім'я, Прізвище: Ігор Грінка.
Місце народження: м. Харків.
Дата народження: 11.01.2000
Вік: 24 років.
Місце проживання: Лівий берег м.Дніпра.
Наявність освіти: Середня та вища.
Сімейний стан: Не одружений.
Зовнішність: ріст - 179 см, волосся темного кольору, зелені очі, середня статура, одягнений у білу сорочку, та брюкі темного кольору.
Хобі персонажа, його захоплення: Автомобільна механіка, та відео ігри.

Розділ I
Початок життя
Народився Ігор Грінка в мальовничому та прекрасному місті під назвою Харків 11 січня 2000 року. З перший хвилин свого життя він показав себе сильним , мужнім та рішучим чоловіком. Народився він у сім’ї вчителя та механіка . Мати Юлія та батько Іван вирішили назвати його свого сина на честь князя Київської Русі Ігоря Рюриковича. Від нього він взяв не тільки ім’я а й мужність, силу та прагу до командування . У віці півтора роки коли Ігор починав говорити він також почав захоплюватися машинами і активно приймав участь у батьковій роботі . В чотири роки батьки віддали його до Харківського дитячого садку №3. Там він показав себе головним та рішучим у своїх діях. У віці в п’ять років він вже добре читав. Його перша прочитана книга була “Черовна шапочка Шарль Перро". Жага до читання зробила його дуже розумним та вмілим до навчання.
Розділ II
Мальовнича юність​

У шість років Ігор пішов в перший клас де знайшов собі багато друзів та був у класі відмінником. Його батьки дуже пишалися його поведінкою та тягою до навчання. Його бабуся яка працювала вчителькою в старших класах дуже хотіла щоб він пішов по її стопам та став вчителем, але у Ігоря на своє життя були інші плани. Наступні 4 роки Ігор продовжував дуже добре навчатися та тримати статус “ найкращий учень в класі “. В 4 класі портрет Ігоря вже висів на дошці пошани в самому центрі школи . Після переходу до старшої школи Ігор почав задумуватись над питанням куди йти після школи та в 9 класі це питання вже стало надто важким для нього. Проте Ігор вирішив не уходити після 9 класу, а залишився ще на 10 та 11 клас . Після випуску зі школи Ігор пішов в Дніпровський національний медичний університет(ДНМУ) та продовжував навчання вже там. в університеті він вперше закохався та почав стосунки з дуже гарною дівчиною з якою і надалі провжує своє життя. Навчання в університеті для Ігоря було вже більш складним хоча він все одно не покинув свою мету і закінчив Університет з відзнакою та червоним дипломом.

Розділ III
Початок самостійного життя​

По закінченню університету Ігор вирішив залишитися в місті Дніпрі та почав знімати квартиру на правому березі дніпра. Для нього постало питання куди йти працювати. Він вирішив не марнувати час і влаштувався лікарем в міську лікарню №2. В лікарні Ігор отримував не високу заробітну плату проте він все ж таки працював і по трохи відкладував собі на квартиру. Після п’яти років працювання в лікарні він знайшов собі кращу роботу з зарплатою майже в три рази більшою ніж він отримував до цього. Але повстало питання з житлом , житло яке винаймав Ігор знаходиться на правому березі Дніпра, а робота на лівому. Проте через декілька місяців йому вдалося купити квартиру в лівому березі Дніпра та невдовзі його звільнили з його місця роботи.

Розділ IV
Шлях до ДКВС​

Розлючений і водночас розгублений в тому, що йому робити далі. Він почав шукати іншу роботу. Він переглянув дуже багато вакансій, але жодна з них йому не підходила. Проте, майже через місяць активних пошуків роботи його друг запропонував Ігорю влаштуватися до нього на роботу в ДКВС. Ігор вирішив піти в ДКВС та марно не витрачати час на пошуки професії по спеціальності. Через пів року він пройшов всі підготовки та вже був готовий вступити до лав Державної кримінально-виконавчої служби України. По приходу на співбесіду Ігор дуже нервував, проте, Генерал сказав йому що він проходить. З того дня і почалося його нове життя. Поглинувшись з головою в роботу та проводячи на зміні дуже багато часу він досить швидко пройшов з Сержанта на ст.Сержанта і так далі до вищих званнів.

Розділ V
Сьогодення ДКВС​

Після довготривалого перебування в ДКВС він дуже здружився з колективом та був дуже шанованою людиною. Генерал вирішив дати можливість Ігорю та після 5 років служби передав йому загадковий конверт і попросив відкрити тільки коли буде вдома. Після закінчення зміни він дуже поспішав додому з думками "Що ж знаходиться в конверті?". Коли він відкрив конверт він був дуже радий тому, що в там знаходилися погони “Підполковника“ і лист з вдячністю від Генерала. Зараз він знаходиться на посаді Підполковника та ладить з колективом. Його полюбляють як і нові працивники так і працівники які знаходяться в дквс набагато довше нього . Він і надалі хоче продовжувати службу в ДКВС. ДКВС- місце де він знайшов себе та радіє життю на улюбленій роботі. За час служби Ігор знайшов собі багато, як і ворогів, так і друзів серед в'язнів яких він не випустив за хабар та не дав їм втекти на його очах та колективу які брали хабарі та випускали в’язнів. Ігор вилаштовує дисципліну в колективі та бажає зробити ДКВС топ № 1 найкращих робіт в області , або ж і в цілій Україні. Багато хто з працівників хочуть щоб саме Ігор Грінка був Генералом ДКВС та зміг зробити
все що запланував...

​

 

[Дарі Отаманова]

Вітаю! Шановний гравець!
З натяжкою, схвалено!​