Дитинство:
Артур Змей народився в невеликому Селі Міського Типу на Харківщині, дитинство в нього було саме звичайне,як у всіх, рідний батько Артура був військовим, а мати була лікарем у лікарні. Рідні Мама й Тато Артурчику завжди приділяли багато уваги,тому він був найулюбленішою та щасливою дитиною, літом Артура завжди відвозили в село,де він проводив своє щаслива та сонячне літо,граючи з друзями у найрізноманітніші ігри. Але все було не так ідеально у його житті... Коли Артурчику було 9 рочків тато покину родину,залишивши маленького Артурчика разом з мамою,мати не витримавши такою розлуки,зради свого чоловіка спилась....Артурчик попав в дитячий будинок,де і минули його роки дитячого життя,всі розваги з друзями були забуті та заплакані очима маленького Артурчика... Але у хлопця залишилась бабуся,котра до нього навідувалась та опікувала його Після таких складних ситуацій та обставин у житті Артурчик закрився в собі та впав в депресію.Бабуся намагалася розвесилити та відволікти хлопця,але в неї не виходило,хлопця це дуже поранило,в результаті цих всих складних обставин у Артура змінилась поведінка та через це почали з'являтись проблеми у школі ... Бабуся разом з дідусем вирішили відправити його в табір на літні канікули. Артур познайомився в таборі з вожатою його відряду,яка проводила лекцію для табіра на тему правопорушень. Той хто проводив лекцію був Підполковником Служби Безпеки України Іван Олегович, після лекції Артур вирішив бути як Олегович і тому виріщив стати з малого віку працівником Служби Безпеки України
Юність:
В юному віці, після 9 класу Артур поступив в Національний Юридичний Університет імені Ярослава Мудрого,де дуже добре навчався,за навчання в закладі Артур не платив тому що поступив на бюджет, по вихідним дням Артур приїжджав добабусі з дідусем у гості, після закінчення юридичного, у віці 18 років Артур подався в Вищий Навчальний Заклад "Університет Україна" на спеціальність "Право" де також добре навчався, паралельно з навчанням Артур ходив на секції боксу, також в Університеті Артур освоїв дуже добре Польську мову.Також він полюбляв вивчати іноземні мови, бо він займався боротьбою та вчився.
Доросле життя:
Після 5 років Артура очікував випуск.У 22 роки з Університету Артур отримав червоний диплом Магістратури за спеціальністю "Право" та отримав Кандидата спорту з Боротьби. Після приїзду додому з місця навчання,Артуру прийшла повістка в Збройні Сили України, Артур прийняв повістку і вступив у ряди Збройних Сил. Артур прослужив строкову службу,після чого підписав контракт з ЗСУ на 3 роки, за цей час він багато з ким познайомився, але найкращий друг з роки служби для нього став Ілля Рамірес,який запропонував йому вступити в ряди Служби Безпеки України, після довгих вагань Артур погодився на дану пропозицію і вступив в ряди Служби безпеки України по місту Харків і став курсантом.Згодом Артур став старшим сержантом в нього була мізерна заробітня плата,якої нажаль йому не вистачало на життя ...
Наш час:
Артур з часом став Майором та заступником підрозділу Контррозвідка, через його компетентність та вміння працювати в команді йому надали змогу проявити себе в підрозділі "Контррозвідка" де він себе дуже добре показав і став чудовим колегою та наставником для своїх побратимів,та компетентним працівником для своїх командирів, Артур максимально показав себе адекватним, стресостійким працівником для всіх колег і для цивільних людей, паралельно з цим в Артура велика розкриваємість злочинів.І ось Артур вирішив стати бед копом, щоб розкрити ще більше злочинів для нашої країни та для ще більшого потенціалу роботи в СБУ,зменшити таким чином ризик для цивільних людей,заримавши реальних правопорушниів нашої країни.
Артур Змей народився в невеликому Селі Міського Типу на Харківщині, дитинство в нього було саме звичайне,як у всіх, рідний батько Артура був військовим, а мати була лікарем у лікарні. Рідні Мама й Тато Артурчику завжди приділяли багато уваги,тому він був найулюбленішою та щасливою дитиною, літом Артура завжди відвозили в село,де він проводив своє щаслива та сонячне літо,граючи з друзями у найрізноманітніші ігри. Але все було не так ідеально у його житті... Коли Артурчику було 9 рочків тато покину родину,залишивши маленького Артурчика разом з мамою,мати не витримавши такою розлуки,зради свого чоловіка спилась....Артурчик попав в дитячий будинок,де і минули його роки дитячого життя,всі розваги з друзями були забуті та заплакані очима маленького Артурчика... Але у хлопця залишилась бабуся,котра до нього навідувалась та опікувала його Після таких складних ситуацій та обставин у житті Артурчик закрився в собі та впав в депресію.Бабуся намагалася розвесилити та відволікти хлопця,але в неї не виходило,хлопця це дуже поранило,в результаті цих всих складних обставин у Артура змінилась поведінка та через це почали з'являтись проблеми у школі ... Бабуся разом з дідусем вирішили відправити його в табір на літні канікули. Артур познайомився в таборі з вожатою його відряду,яка проводила лекцію для табіра на тему правопорушень. Той хто проводив лекцію був Підполковником Служби Безпеки України Іван Олегович, після лекції Артур вирішив бути як Олегович і тому виріщив стати з малого віку працівником Служби Безпеки України
Юність:
В юному віці, після 9 класу Артур поступив в Національний Юридичний Університет імені Ярослава Мудрого,де дуже добре навчався,за навчання в закладі Артур не платив тому що поступив на бюджет, по вихідним дням Артур приїжджав добабусі з дідусем у гості, після закінчення юридичного, у віці 18 років Артур подався в Вищий Навчальний Заклад "Університет Україна" на спеціальність "Право" де також добре навчався, паралельно з навчанням Артур ходив на секції боксу, також в Університеті Артур освоїв дуже добре Польську мову.Також він полюбляв вивчати іноземні мови, бо він займався боротьбою та вчився.
Доросле життя:
Після 5 років Артура очікував випуск.У 22 роки з Університету Артур отримав червоний диплом Магістратури за спеціальністю "Право" та отримав Кандидата спорту з Боротьби. Після приїзду додому з місця навчання,Артуру прийшла повістка в Збройні Сили України, Артур прийняв повістку і вступив у ряди Збройних Сил. Артур прослужив строкову службу,після чого підписав контракт з ЗСУ на 3 роки, за цей час він багато з ким познайомився, але найкращий друг з роки служби для нього став Ілля Рамірес,який запропонував йому вступити в ряди Служби Безпеки України, після довгих вагань Артур погодився на дану пропозицію і вступив в ряди Служби безпеки України по місту Харків і став курсантом.Згодом Артур став старшим сержантом в нього була мізерна заробітня плата,якої нажаль йому не вистачало на життя ...
Наш час:
Артур з часом став Майором та заступником підрозділу Контррозвідка, через його компетентність та вміння працювати в команді йому надали змогу проявити себе в підрозділі "Контррозвідка" де він себе дуже добре показав і став чудовим колегою та наставником для своїх побратимів,та компетентним працівником для своїх командирів, Артур максимально показав себе адекватним, стресостійким працівником для всіх колег і для цивільних людей, паралельно з цим в Артура велика розкриваємість злочинів.І ось Артур вирішив стати бед копом, щоб розкрити ще більше злочинів для нашої країни та для ще більшого потенціалу роботи в СБУ,зменшити таким чином ризик для цивільних людей,заримавши реальних правопорушниів нашої країни.
