1. ПІБ: Сороківський Олег Андрійович
2. Батько: Сороківський Андрій Юрійович
3. Мати: Сороківська Олена Володимирівна
4. Стать: Чоловіча
5. Дата народження: 01.08.2005
6. Вік: 21 рік
7. Місце народження: Україна, м. Львів
8. Національність: Українець
9. Місце проживання: м. Львів
10. Зріст / Вага: 180 см / 75 кг
11. Фото обличчя: Додано до особової справи
12. Захоплення: Інформаційні технології, технічні інновації, волейбол, водіння авто.
13. Сімейний стан: Неодружений.
14. Особливі прикмети: Шрам у ділянці коліна.
I. Дитинство
Олег з’явився на світ 1 серпня 2005 року у Львові. Родинне виховання базувалося на принципах взаємної поваги, суворої дисципліни та працелюбності. Батько з малих років прищеплював синові почуття відповідальності за власні вчинки, тоді як мати показувала приклад безкорисливої допомоги іншим. Змалку юнак захоплювався технічною сферою: досліджував будову приладів, лагодив побутову електроніку й намагався зрозуміти принцип роботи різноманітних механізмів.
Переломний момент стався, коли його дідусю раптово знадобилася термінова медична допомога. Спостерігаючи за чіткими, спокійними та злагодженими діями лікарів, Олег був вражений їхнім професіоналізмом. Тієї миті до нього прийшло усвідомлення: збереження людського життя є найвищою цінністю, а глибокі знання разом із витримкою здатні творити дива. Відтоді юнак почав активно цікавитися медициною та опановувати базові навички домедичної допомоги.
II. Юність
Протягом навчання у школі Олег вирізнявся виваженістю, спокоєм та відповідальним ставленням до справ. Серед предметів надавав перевагу біології, паралельно цікавився новими технологіями та систематично грав у волейбол. Саме командний спорт сформував у ньому вміння працювати в колективі, виявляти взаємовиручку й ухвалювати виважені рішення у стресових умовах.
Під час одного з тренувань його товариш зазнав важкої травми. У той час як більшість присутніх піддалася паніці, Олег діяв рішуче: миттєво зорієнтувався, організував надання першої допомоги, викликав карету швидкої та залишався поруч із постраждалим до приїзду фахівців. Ця подія остаточно закріпила його прагнення обрати професійний шлях, пов’язаний із допомогою іншим. З роками він послідовно гартував характер, розвиваючи самоконтроль, стійкість та здатність діяти холоднокровно за будь-яких обставин.
III. Початок кар’єри
Досягнувши повноліття, Олег свідомо обрав шлях державної служби. Спочатку він поповнив лави Збройних Сил України, де пройшов шлях від новобранця до майора. Військовий досвід загартував його характер, навчив самодисципліні, лідерським якостям та відповідальності за життя підлеглих. На власному досвіді він переконався, що справжнє керівництво полягає не лише у віддачі наказів, а й у підтримці колективу, спроможності ухвалювати складні рішення та особистому прикладі.
Згодом, завершивши службу в армії, Олег вирішив присвятити себе медичній сфері. Приєднавшись до Міністерства охорони здоров’я, він швидко заслужив повагу колег завдяки сумлінності, компетентності та серйозному ставленню до роботи. Наполегливість та хист до управління сприяли його призначенню на посаду Головного відділення МОЗ. На цьому посту він координував роботу медичного персоналу, стежив за якістю надання послуг і займався наставництвом для нових працівників. Цей етап дав йому чітке розуміння того, що в основі ефективної роботи будь-якого медичного закладу лежать дисципліна, повага та чітка взаємодія всередині команди.
IV. Характер
За своєю натурою Олег — виважена, дисциплінована та принципова особистість. Перш ніж прийняти важливе рішення, він ретельно оцінює всі фактори, не піддаючись миттєвим емоціям. Колеги цінують його за чесність і готовність вислухати, а підлеглі поважають за об'єктивність та неупереджене ставлення.
З іншого боку, йому притаманна надмірна вимогливість до власної персони. Будь-яку власну хибу він тривалий час аналізує, прагнучи запобігти подібному в майбутньому.
Через бажання довести до ідеалу кожне завдання він іноді бере на себе надмірний обсяг зобов'язань.
V. Страхи, мотивація та цілі
Найбільшим побоюванням для Олега є ймовірність втрати людського життя через халатність чи помилковий крок. Саме цей страх мотивує його постійно підтримувати найвищі стандарти професіоналізму, дисципліни та взаємовиручки в колективі.
Основне прагнення Олега — вибудувати високоорганізовану та згуртовану медичну структуру, де кожен фахівець усвідомлює важливість своєї місії. Він переконаний, що дієвий керівник повинен вести за собою, підтримувати колег, сприяти їхньому професійному зростанню та власною працею доводити, що взаємна довіра та високий професіоналізм є запорукою успіху.
