Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Олександер Єськов Андрійович
Стать: Хлопець
Мати: Тетяна
Батько: Андрій
Зріст та вага: 170 см / 54 кг
Дата народження: 11.03.2000
Вік: 25 років
Місце народження: Житомир
Національність: Українець
Місце проживання: Шепетівка
Захоплення: Футбол, теніс, комп’ютери, музика
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Зелені
Зачіска: Коротка
Відмітні знаки: Немає
Олександер Єськов Андрійович народився 11 березня 2000 року в місті Житомир. Його сім’я жила скромно, але щасливо. Батько, Андрій, працював водієм у приватній логістичній компанії, часто перебував у відрядженнях, але завжди знаходив час для сина. Мати, Тетяна, працювала медсестрою у місцевій лікарні, була лагідною та уважною жінкою, яка завжди дбала про комфорт і виховання дитини.
З ранніх років хлопець проявляв інтерес до навколишнього світу. Йому подобалося розбирати іграшки, дізнаватися, як щось працює, експериментувати. Дитинство Олександра проходило серед друзів, у дворі, на футбольному полі, на річці та біля старих гаражів, де хлопці збирали металеві деталі й створювали “власні винаходи”.
Його дідусь, колишній військовий, мав величезний вплив на формування його характеру. Саме він навчив Олександра дисципліни, пунктуальності й самоповаги. Дід часто повторював: “Ніколи не здавайся, навіть якщо всі навколо кажуть, що не зможеш”. Ця фраза згодом стала життєвим девізом хлопця.
Дитинство пройшло в любові, але не без труднощів. Родина не була багатою, тому з ранніх літ Олександер розумів цінність праці. Він допомагав батькам по господарству, підробляв улітку, щоб купити собі спортивну форму чи новий м’яч. Так він навчився відповідальності та цінувати те, що має.
Перші шкільні роки для Олександра були періодом становлення. Він навчався у Житомирській школі №9, де проявив себе як учень із високим рівнем дисципліни. Йому подобалися точні науки — фізика, математика, інформатика. Уже у п’ятому класі він почав проводити час за комп’ютером не тільки для розваг, а й щоб розбиратися у програмах та їх структурі.
У 2010 році родина переїхала до Шепетівки. Нове місто, нова школа — усе це дало йому можливість розкритися ще більше. Там він став активним учасником шкільного життя, грав у футбольній команді, організовував заходи, допомагав учителям із технічними питаннями.
У старших класах хлопець вже точно знав, чого хоче від життя — він прагнув стати фахівцем у сфері інформаційних технологій. Самостійно почав вивчати програмування, створював прості вебсторінки та невеликі скрипти.
Після школи вступив до технічного коледжу, де обрав спеціальність “Комп’ютерні системи та мережі”. Під час навчання брав участь у конкурсах, хакатонах та наукових конференціях. Його дипломний проект був присвячений створенню програми для обліку й моніторингу даних — і отримав схвальні відгуки викладачів.
Його освіта не закінчилася після коледжу: він продовжив самонавчання, освоюючи мови програмування, системне адміністрування та кібербезпеку.
Спорт займав важливе місце у житті Олександра. З дитинства він грав у футбол — спершу у дворі, згодом у секції при школі. Його тренер швидко помітив, що хлопець має гарне бачення поля, вміння читати гру і діяти командно. Грав на позиції півзахисника, де треба не тільки швидкість, а й стратегічне мислення.
Футбол навчив його не лише фізичній витривалості, а й моральній стійкості — приймати поразки, не звинувачуючи інших, а робити висновки.
Крім футболу, він займався настільним тенісом. Йому подобалася точність і концентрація, яку вимагав цей спорт.
Пізніше спорт став для нього способом знімати напругу після роботи або навчання. Щоденні тренування допомогли підтримувати форму та дисципліну.
Олександер — різнобічна особистість. Він не обмежується лише роботою чи навчанням. Його захоплення включають комп’ютери, музику, подорожі, фільми та природу.
Він любить створювати дрібні проекти — від сайтів до невеликих програм. Це не лише хобі, а й спосіб тренувати мозок.
Коли хоче відпочити, слухає музику, частіше інструментальну або електронну, адже вона допомагає сконцентруватися.
Також любить риболовлю та подорожі на велосипеді — це спосіб побути наодинці з думками та перезавантажитися.
Час від часу бере участь у волонтерських ініціативах — допомагає з ремонтом техніки для місцевих шкіл або надає безкоштовну комп’ютерну допомогу людям похилого віку.
Олександер мріє створити кар’єру у сфері ІТ. Його ціль — працювати у компанії, де цінується ініціатива, взаємодопомога та професіоналізм.
Він прагне розвиватися як програміст або системний аналітик, створювати корисні інструменти, що полегшують життя людям.
Має бачення відкрити власну справу — невелику ІТ-студію, яка розроблятиме сайти та застосунки для бізнесів і навчальних закладів.
Його професійне кредо: “Роби якісно або не роби зовсім.”
Олександер — спокійний, урівноважений, але водночас рішучий. Він звик до логічного мислення, тому не приймає емоційних рішень.
Відданість, чесність, самодисципліна — головні риси, які відзначають його знайомі.
Друзі кажуть, що на нього можна покластися у будь-якій ситуації. Якщо він щось пообіцяв — зробить.
Він не терпить несправедливості, завжди намагається знайти компроміс, але ніколи не дозволяє принижувати себе чи інших.
Олександер живе за принципом: “Будь прикладом для себе, і тоді станеш прикладом для інших”.
Хлопець активно бере участь у житті громади. Разом із друзями він організовує спортивні турніри для молоді, допомагає місцевим організаціям, займається волонтерством.
Його життєве кредо — “Якщо можеш — допоможи.”
Він упевнений, що навіть найменша добра справа має значення.
Його вважають людиною слова — спокійний, але твердий, ніколи не кидає справу на півдорозі. Завжди прагне довести все до кінця, незалежно від труднощів.
З дитинства вихований у повазі до людей та праці, він переконаний, що головне в житті — це честь, гідність і совість.
Він не визнає брехню, користолюбства чи зради. Для нього цінність людини — не в грошах чи статусі, а в її вчинках.
Його моральні принципи прості: будь чесним, працюй на совість, допомагай тим, хто поруч, і не зраджуй себе.
Він часто повторює: “Коли допомагаєш без вигоди — саме тоді робиш світ кращим.”
Нині Олександер мешкає у Шепетівці. Працює над власними проектами, займається спортом, вдосконалює свої навички у програмуванні та системному адмініструванні.
У майбутньому хоче переїхати до великого міста, щоб отримати більше можливостей для розвитку — або ж створити команду однодумців у рідному місті, щоб розвивати локальні ініціативи.
Він мріє про власний дім, сім’ю та роботу, яку любитиме, адже вважає, що справжній успіх — це баланс між професією, сім’єю та внутрішньою гармонією.
Життя для Олександра — це рух. Він переконаний, що не існує меж для того, хто справді хоче змін.
Його девіз: “Не здавайся, навіть коли важко.”
Він цінує чесність, дружбу й працю, вірить, що навіть одна добра дія здатна змінити багато.
Він живе за принципом: “Успіх приходить до тих, хто не чекає нагоди, а створює її сам.”
Для нього кожен день — це можливість стати трохи кращим, ніж учора.
Стать: Хлопець
Мати: Тетяна
Батько: Андрій
Зріст та вага: 170 см / 54 кг
Дата народження: 11.03.2000
Вік: 25 років
Місце народження: Житомир
Національність: Українець
Місце проживання: Шепетівка
Захоплення: Футбол, теніс, комп’ютери, музика
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Зелені
Зачіска: Коротка
Відмітні знаки: Немає
I. Дитинство і родина
Олександер Єськов Андрійович народився 11 березня 2000 року в місті Житомир. Його сім’я жила скромно, але щасливо. Батько, Андрій, працював водієм у приватній логістичній компанії, часто перебував у відрядженнях, але завжди знаходив час для сина. Мати, Тетяна, працювала медсестрою у місцевій лікарні, була лагідною та уважною жінкою, яка завжди дбала про комфорт і виховання дитини.З ранніх років хлопець проявляв інтерес до навколишнього світу. Йому подобалося розбирати іграшки, дізнаватися, як щось працює, експериментувати. Дитинство Олександра проходило серед друзів, у дворі, на футбольному полі, на річці та біля старих гаражів, де хлопці збирали металеві деталі й створювали “власні винаходи”.
Його дідусь, колишній військовий, мав величезний вплив на формування його характеру. Саме він навчив Олександра дисципліни, пунктуальності й самоповаги. Дід часто повторював: “Ніколи не здавайся, навіть якщо всі навколо кажуть, що не зможеш”. Ця фраза згодом стала життєвим девізом хлопця.
Дитинство пройшло в любові, але не без труднощів. Родина не була багатою, тому з ранніх літ Олександер розумів цінність праці. Він допомагав батькам по господарству, підробляв улітку, щоб купити собі спортивну форму чи новий м’яч. Так він навчився відповідальності та цінувати те, що має.
II. Освіта та навчання
Перші шкільні роки для Олександра були періодом становлення. Він навчався у Житомирській школі №9, де проявив себе як учень із високим рівнем дисципліни. Йому подобалися точні науки — фізика, математика, інформатика. Уже у п’ятому класі він почав проводити час за комп’ютером не тільки для розваг, а й щоб розбиратися у програмах та їх структурі.У 2010 році родина переїхала до Шепетівки. Нове місто, нова школа — усе це дало йому можливість розкритися ще більше. Там він став активним учасником шкільного життя, грав у футбольній команді, організовував заходи, допомагав учителям із технічними питаннями.
У старших класах хлопець вже точно знав, чого хоче від життя — він прагнув стати фахівцем у сфері інформаційних технологій. Самостійно почав вивчати програмування, створював прості вебсторінки та невеликі скрипти.
Після школи вступив до технічного коледжу, де обрав спеціальність “Комп’ютерні системи та мережі”. Під час навчання брав участь у конкурсах, хакатонах та наукових конференціях. Його дипломний проект був присвячений створенню програми для обліку й моніторингу даних — і отримав схвальні відгуки викладачів.
Його освіта не закінчилася після коледжу: він продовжив самонавчання, освоюючи мови програмування, системне адміністрування та кібербезпеку.
III. Спортивна діяльність
Спорт займав важливе місце у житті Олександра. З дитинства він грав у футбол — спершу у дворі, згодом у секції при школі. Його тренер швидко помітив, що хлопець має гарне бачення поля, вміння читати гру і діяти командно. Грав на позиції півзахисника, де треба не тільки швидкість, а й стратегічне мислення.Футбол навчив його не лише фізичній витривалості, а й моральній стійкості — приймати поразки, не звинувачуючи інших, а робити висновки.
Крім футболу, він займався настільним тенісом. Йому подобалася точність і концентрація, яку вимагав цей спорт.
Пізніше спорт став для нього способом знімати напругу після роботи або навчання. Щоденні тренування допомогли підтримувати форму та дисципліну.
IV. Хобі та особисті інтереси
Олександер — різнобічна особистість. Він не обмежується лише роботою чи навчанням. Його захоплення включають комп’ютери, музику, подорожі, фільми та природу.Він любить створювати дрібні проекти — від сайтів до невеликих програм. Це не лише хобі, а й спосіб тренувати мозок.
Коли хоче відпочити, слухає музику, частіше інструментальну або електронну, адже вона допомагає сконцентруватися.
Також любить риболовлю та подорожі на велосипеді — це спосіб побути наодинці з думками та перезавантажитися.
Час від часу бере участь у волонтерських ініціативах — допомагає з ремонтом техніки для місцевих шкіл або надає безкоштовну комп’ютерну допомогу людям похилого віку.
V. Професійні цілі
Олександер мріє створити кар’єру у сфері ІТ. Його ціль — працювати у компанії, де цінується ініціатива, взаємодопомога та професіоналізм.Він прагне розвиватися як програміст або системний аналітик, створювати корисні інструменти, що полегшують життя людям.
Має бачення відкрити власну справу — невелику ІТ-студію, яка розроблятиме сайти та застосунки для бізнесів і навчальних закладів.
Його професійне кредо: “Роби якісно або не роби зовсім.”
VI. Характер і цінності
Олександер — спокійний, урівноважений, але водночас рішучий. Він звик до логічного мислення, тому не приймає емоційних рішень.Відданість, чесність, самодисципліна — головні риси, які відзначають його знайомі.
Друзі кажуть, що на нього можна покластися у будь-якій ситуації. Якщо він щось пообіцяв — зробить.
Він не терпить несправедливості, завжди намагається знайти компроміс, але ніколи не дозволяє принижувати себе чи інших.
Олександер живе за принципом: “Будь прикладом для себе, і тоді станеш прикладом для інших”.
VII. Соціальне життя
Хлопець активно бере участь у житті громади. Разом із друзями він організовує спортивні турніри для молоді, допомагає місцевим організаціям, займається волонтерством.Його життєве кредо — “Якщо можеш — допоможи.”
Він упевнений, що навіть найменша добра справа має значення.
Його вважають людиною слова — спокійний, але твердий, ніколи не кидає справу на півдорозі. Завжди прагне довести все до кінця, незалежно від труднощів.
VIII. Моральні переконання
З дитинства вихований у повазі до людей та праці, він переконаний, що головне в житті — це честь, гідність і совість.Він не визнає брехню, користолюбства чи зради. Для нього цінність людини — не в грошах чи статусі, а в її вчинках.
Його моральні принципи прості: будь чесним, працюй на совість, допомагай тим, хто поруч, і не зраджуй себе.
Він часто повторює: “Коли допомагаєш без вигоди — саме тоді робиш світ кращим.”
IX. Сьогодення та плани
Нині Олександер мешкає у Шепетівці. Працює над власними проектами, займається спортом, вдосконалює свої навички у програмуванні та системному адмініструванні.У майбутньому хоче переїхати до великого міста, щоб отримати більше можливостей для розвитку — або ж створити команду однодумців у рідному місті, щоб розвивати локальні ініціативи.
Він мріє про власний дім, сім’ю та роботу, яку любитиме, адже вважає, що справжній успіх — це баланс між професією, сім’єю та внутрішньою гармонією.
X. Погляди на життя
Життя для Олександра — це рух. Він переконаний, що не існує меж для того, хто справді хоче змін.Його девіз: “Не здавайся, навіть коли важко.”
Він цінує чесність, дружбу й працю, вірить, що навіть одна добра дія здатна змінити багато.
Він живе за принципом: “Успіх приходить до тих, хто не чекає нагоди, а створює її сам.”
Для нього кожен день — це можливість стати трохи кращим, ніж учора.
