Дитинство: Олександр Левадний народився 07.07.1998 в бідній сім'ї в городі Одеса. Проживав він з мамою татом та зі своїм страшим Братом якому було вже 16 років з моменту народження Олександра. Коли братові стало 18 років він отримав повістку і батьками було дуже тяжко а мені було тільки 2 роки коли брата забрали в армію. Тато працював трактористом та виращював кортоплю на полях. Мати раніше працювала поваром но коли брат пішов в Армію то мати залишалася зі мною.
Шкільни роки: в 6 років Олександр пішов до школи це було 1 вересня 2004 року. Весь перший клас він гарно вчився. Також в 6 років він записався в футбольну команду Черноморець у нього не було футбольной форми і всі з нього сміялися. Коли один хлопчик з команди обозвав його мати він затсупився за мати та вдирив хлопчика дуже сильно що його відвезли до лікарні. Олександр був вигнатий з Команди. Потім у нього пропало бжання грати у футбол і він записався на бокс коли йому було 8 років. Тренер пітримав хлопця і йому дуже сильно сподобалось. Олександр їздив на змагання в Київ Дніпро Харків. Також їздив в інши країни як Туречина Болгарія та Іспанія. Коли Олександр вже потрапив до Старшої школи йому було дуже тяжко що у нього пропав старий клас і йому було потрібно вичтися з іншими людями. Його дуже сильно не любили і на нього напало 3 однакласника і перша людина вже попала под гарячу руку і він показав своє майстерство. На його дуже сильно побили. Нажаль коли Олександр був у дев'ятому класі у ньго помер тато по причині туберкульоз. Подія відбулася 21.02.2012 року. Моєму старшому брату повідомили про подію і він дуже сильно допомагав. Із-за смерті Тато Олександр вирішив закінчити школу у дев'ятому класі. 1 вересня він поступив в Морський лецей. Бокс він не закинув. 2016 року Олександр успішно закінчив морський ліцей на червоний діплом. В екіпаж поки його не брали.
Доросле життя: 2020 року йому запрапонували поїхати в рейс дорого була така Україна- Єгипет і він успішно прийняв пропозицію но нажаль із covid-19 рейс був відмовленим. У 2021 року він з'їздив на перший рейс такий як Україна-Іран. У 24.02.2022 року почалася війна і він вирішив звівльнитися. Бокс також закінчився. Олександр відправив свою мати який було 70 років відпраив до Сполучних Штатів де проживала сестра мати. Брат купив військовий квіток та виїхав до Англій. А Олександр залишився у місті та назбирав грошу і також купив військовий квіток но країну так і не залишив. Коли в зимку 2022 року вимикали світло він проживав в хаті брата та мати дозвіл у нього був. Всі друзі у нього були за кардоном. І коли почався 2023 рік він новий рік святкував один. Йому було дуже скучно та у нього було бажання поїхати на війну. І вже у травні 2023 року Його друг Микола запранував приїхати до нього в Київ і Олександр вирішив проживати у Києві.
Шкільни роки: в 6 років Олександр пішов до школи це було 1 вересня 2004 року. Весь перший клас він гарно вчився. Також в 6 років він записався в футбольну команду Черноморець у нього не було футбольной форми і всі з нього сміялися. Коли один хлопчик з команди обозвав його мати він затсупився за мати та вдирив хлопчика дуже сильно що його відвезли до лікарні. Олександр був вигнатий з Команди. Потім у нього пропало бжання грати у футбол і він записався на бокс коли йому було 8 років. Тренер пітримав хлопця і йому дуже сильно сподобалось. Олександр їздив на змагання в Київ Дніпро Харків. Також їздив в інши країни як Туречина Болгарія та Іспанія. Коли Олександр вже потрапив до Старшої школи йому було дуже тяжко що у нього пропав старий клас і йому було потрібно вичтися з іншими людями. Його дуже сильно не любили і на нього напало 3 однакласника і перша людина вже попала под гарячу руку і він показав своє майстерство. На його дуже сильно побили. Нажаль коли Олександр був у дев'ятому класі у ньго помер тато по причині туберкульоз. Подія відбулася 21.02.2012 року. Моєму старшому брату повідомили про подію і він дуже сильно допомагав. Із-за смерті Тато Олександр вирішив закінчити школу у дев'ятому класі. 1 вересня він поступив в Морський лецей. Бокс він не закинув. 2016 року Олександр успішно закінчив морський ліцей на червоний діплом. В екіпаж поки його не брали.
Доросле життя: 2020 року йому запрапонували поїхати в рейс дорого була така Україна- Єгипет і він успішно прийняв пропозицію но нажаль із covid-19 рейс був відмовленим. У 2021 року він з'їздив на перший рейс такий як Україна-Іран. У 24.02.2022 року почалася війна і він вирішив звівльнитися. Бокс також закінчився. Олександр відправив свою мати який було 70 років відпраив до Сполучних Штатів де проживала сестра мати. Брат купив військовий квіток та виїхав до Англій. А Олександр залишився у місті та назбирав грошу і також купив військовий квіток но країну так і не залишив. Коли в зимку 2022 року вимикали світло він проживав в хаті брата та мати дозвіл у нього був. Всі друзі у нього були за кардоном. І коли почався 2023 рік він новий рік святкував один. Йому було дуже скучно та у нього було бажання поїхати на війну. І вже у травні 2023 року Його друг Микола запранував приїхати до нього в Київ і Олександр вирішив проживати у Києві.
