Біографія
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Кокосін Олександр Сергійович
Стать: Чоловіча
Мати -Катирина Кокосіна
Батько - Сергій Кокосін
Дата народження: 21.02.2000
Вік: 25
Місце народження: Одеса
Місце проживання: Київ
Захоплення: Спорт
Відмітні знаки: Тату у вигляді птиці на руці
З раннього дитинства він виховувався в атмосфері дисципліни. У сім’ї було прийнято відповідати за власні вчинки, поважати старших і не перекладати провину на інших. Батьки не балували його, але завжди підтримували, коли він діяв чесно й наполегливо. Олександр рано навчився самостійності: сам виконував домашні обов’язки, дотримувався режиму дня та розумів, що будь-яка свобода має межі.
У дитячі роки він не вирізнявся гучною поведінкою чи бажанням бути в центрі уваги. Більше спостерігав, ніж говорив. Йому було властиво аналізувати людей і ситуації, перш ніж робити висновки. Уже тоді проявлялася риса, яка згодом стала однією з основних у його характері, — уміння тримати себе в руках і не піддаватися емоціям.
Навчання в школі проходило без серйозних труднощів. Олександр не був відмінником, але й не мав проблем із дисципліною чи успішністю. Він сумлінно виконував завдання, ставився до навчання відповідально та не уникав обов’язків. Найбільший інтерес у нього викликали предмети, пов’язані з історією, суспільствознавством і правом. Йому було важливо розуміти, як формуються правила в суспільстві, чому вони існують і які наслідки має їх порушення.
До точних наук він ставився спокійно, без особливого захоплення. Проте логічне мислення та хороша пам’ять допомагали йому засвоювати матеріал на достатньому рівні. Учителі характеризували його як стриманого, врівноваженого учня, який не створює конфліктів і здатний працювати самостійно.
У шкільному колективі Олександр не прагнув лідерства, але користувався повагою серед однолітків. Він не принижував слабших і не підтримував безпідставні конфлікти. Якщо виникали суперечки, намагався вирішувати їх спокійно. Водночас умів постояти за себе і не дозволяв порушувати особисті межі.
Підлітковий вік став важливим етапом у його житті. Саме в цей період він усвідомив потребу в фізичному розвитку та самодисципліні. Олександр почав регулярно займатися спортом. Спочатку це був біг, згодом — силові тренування, а пізніше він зацікавився рукопашним боєм. Тренування стали частиною його повсякденного життя.
Спорт відіграв значну роль у формуванні його характеру. Регулярні фізичні навантаження навчили його витривалості, терпінню та вмінню працювати на результат. Він зрозумів, що прогрес можливий лише за умови постійної праці та самоконтролю. Поразки сприймав як досвід, а не як причину зупинятися.
У цей період Олександр став більш замкнутим і вибірковим у спілкуванні. Його коло знайомих поступово звузилося, залишилися лише ті, кому він довіряв. Для нього стали важливими такі якості, як чесність, відповідальність і вірність слову. Він не терпів порожніх обіцянок і не поважав людей, які не відповідали за свої дії.
Після завершення школи Олександр прийняв усвідомлене рішення продовжити навчання в юридичному коледжі. Вибір був пов’язаний із його інтересом до права та бажанням працювати в сфері державної служби. Навчання вимагало зосередженості й дисципліни, але він швидко адаптувався до нових вимог.
Під час навчання в коледжі Олександр глибше усвідомив значення закону в житті суспільства. Він зрозумів, що закон — це не просто формальні норми, а інструмент, який може як захищати людей, так і завдавати шкоди в разі зловживання. Це розуміння сформувало в ньому чітку позицію щодо необхідності діяти чесно та в межах правового поля.
Навчання він закінчив без порушень дисципліни. До занять ставився серйозно, виконував вимоги викладачів і не уникав відповідальності. Його характеризували як спокійного, зібраного студента, здатного працювати з великим обсягом інформації.
Після завершення навчання Олександр розпочав службу в органах внутрішніх справ. Початок кар’єри був непростим і не мав нічого спільного з романтизованими уявленнями про службу. Йому довелося працювати на початкових посадах, виконувати рутинні завдання, працювати з документацією та виїжджати на виклики разом із досвідченішими співробітниками.
Він сприймав цей етап як необхідний досвід. До кожного завдання ставився відповідально, уважно вивчав деталі й дотримувався встановлених правил. Олександр розумів, що саме на цьому етапі формується професійна основа, від якої залежить подальша служба.
Завдяки дисциплінованості, уважності та вмінню зберігати спокій у складних ситуаціях він швидко зарекомендував себе з позитивного боку. Колеги відзначали його надійність і зібраність. Він не намагався виділятися, але завжди виконував покладені на нього обов’язки в повному обсязі.
Стать: Чоловіча
Мати -Катирина Кокосіна
Батько - Сергій Кокосін
Дата народження: 21.02.2000
Вік: 25
Місце народження: Одеса
Місце проживання: Київ
Захоплення: Спорт
Відмітні знаки: Тату у вигляді птиці на руці
З раннього дитинства він виховувався в атмосфері дисципліни. У сім’ї було прийнято відповідати за власні вчинки, поважати старших і не перекладати провину на інших. Батьки не балували його, але завжди підтримували, коли він діяв чесно й наполегливо. Олександр рано навчився самостійності: сам виконував домашні обов’язки, дотримувався режиму дня та розумів, що будь-яка свобода має межі.
У дитячі роки він не вирізнявся гучною поведінкою чи бажанням бути в центрі уваги. Більше спостерігав, ніж говорив. Йому було властиво аналізувати людей і ситуації, перш ніж робити висновки. Уже тоді проявлялася риса, яка згодом стала однією з основних у його характері, — уміння тримати себе в руках і не піддаватися емоціям.
Навчання в школі проходило без серйозних труднощів. Олександр не був відмінником, але й не мав проблем із дисципліною чи успішністю. Він сумлінно виконував завдання, ставився до навчання відповідально та не уникав обов’язків. Найбільший інтерес у нього викликали предмети, пов’язані з історією, суспільствознавством і правом. Йому було важливо розуміти, як формуються правила в суспільстві, чому вони існують і які наслідки має їх порушення.
До точних наук він ставився спокійно, без особливого захоплення. Проте логічне мислення та хороша пам’ять допомагали йому засвоювати матеріал на достатньому рівні. Учителі характеризували його як стриманого, врівноваженого учня, який не створює конфліктів і здатний працювати самостійно.
У шкільному колективі Олександр не прагнув лідерства, але користувався повагою серед однолітків. Він не принижував слабших і не підтримував безпідставні конфлікти. Якщо виникали суперечки, намагався вирішувати їх спокійно. Водночас умів постояти за себе і не дозволяв порушувати особисті межі.
Підлітковий вік став важливим етапом у його житті. Саме в цей період він усвідомив потребу в фізичному розвитку та самодисципліні. Олександр почав регулярно займатися спортом. Спочатку це був біг, згодом — силові тренування, а пізніше він зацікавився рукопашним боєм. Тренування стали частиною його повсякденного життя.
Спорт відіграв значну роль у формуванні його характеру. Регулярні фізичні навантаження навчили його витривалості, терпінню та вмінню працювати на результат. Він зрозумів, що прогрес можливий лише за умови постійної праці та самоконтролю. Поразки сприймав як досвід, а не як причину зупинятися.
У цей період Олександр став більш замкнутим і вибірковим у спілкуванні. Його коло знайомих поступово звузилося, залишилися лише ті, кому він довіряв. Для нього стали важливими такі якості, як чесність, відповідальність і вірність слову. Він не терпів порожніх обіцянок і не поважав людей, які не відповідали за свої дії.
Після завершення школи Олександр прийняв усвідомлене рішення продовжити навчання в юридичному коледжі. Вибір був пов’язаний із його інтересом до права та бажанням працювати в сфері державної служби. Навчання вимагало зосередженості й дисципліни, але він швидко адаптувався до нових вимог.
Під час навчання в коледжі Олександр глибше усвідомив значення закону в житті суспільства. Він зрозумів, що закон — це не просто формальні норми, а інструмент, який може як захищати людей, так і завдавати шкоди в разі зловживання. Це розуміння сформувало в ньому чітку позицію щодо необхідності діяти чесно та в межах правового поля.
Навчання він закінчив без порушень дисципліни. До занять ставився серйозно, виконував вимоги викладачів і не уникав відповідальності. Його характеризували як спокійного, зібраного студента, здатного працювати з великим обсягом інформації.
Після завершення навчання Олександр розпочав службу в органах внутрішніх справ. Початок кар’єри був непростим і не мав нічого спільного з романтизованими уявленнями про службу. Йому довелося працювати на початкових посадах, виконувати рутинні завдання, працювати з документацією та виїжджати на виклики разом із досвідченішими співробітниками.
Він сприймав цей етап як необхідний досвід. До кожного завдання ставився відповідально, уважно вивчав деталі й дотримувався встановлених правил. Олександр розумів, що саме на цьому етапі формується професійна основа, від якої залежить подальша служба.
Завдяки дисциплінованості, уважності та вмінню зберігати спокій у складних ситуаціях він швидко зарекомендував себе з позитивного боку. Колеги відзначали його надійність і зібраність. Він не намагався виділятися, але завжди виконував покладені на нього обов’язки в повному обсязі.
