Дмитро Кладенко народився у місті Полтава,.Мама працювала у Магазині меблів, тато був Майором СБУ .Мама працювала цілий день на роботі, та коли приходила додому, була дуже втомлена, крім того, для всієї сім'ї потрібно було ще приготувати їжу.
Шкільне життя
У школі Дмитро вчився на 10-12 балів. Після школи, усіх тренувань Дмитро дуже любив пограти у комп'ютері ігри.
У нього було дуже багато друзів, з якими він завжди любив на вихідних покататись на велосипедах.Але після закінчення школи залишились лише справжні друзі...
Юність:
Після закінчення школи, Дмитро дуже хотів знайти роботу щоб зібрати собі на новий ноутбук, але один старий друг порекомендував піти вчитись на юриста . Вивчившись, він думав піти на адвоката а потім він зрозумів що захотів піти по стопам батька і пішов працювати в СБУ м.Харків. Дмитро мав дужі хороші навички адвоката, тому коли він перевіряв людей на наркотики та алкогольне сп'яніння,через рік, у Дмитра було дуже багато грошей, та він вирішив піти з СБУ, та думав жити на ці гроші, до кінця свого життя.
Але через декілька місяців, коли Дмитро поїхав у інше місто,він прожив там 2 місяці і зрозумів що ні я не як не проживу і він переїхав обратно в город
Доросле життя:
На протязі декількох місяців, Дмитро так і не міг знайти собі роботу, але раптом, зустрів свого старого друга Ярослава Дзюбенка, який з ним працював ще у СБУ. Розказавши всі проблеми у житті, Ярослав порекомендував Поліцію,де вже працював його син Антон Дзюбенка. Після того, Дмитро і Антон стали найліпшими друзями, які разом їздили у патрулі, ув'язнювали злочинців, та виїзжали на спец.операції.Поліція ставала для нього все більш цікавою та частиною його життя.
Але, через 3 роки служби, перебуваючи на посаді підполковника ГУНП м.Харків, Дмитро виршів піти з поліції, у зв'язку з тим, що пішло дуже багато його близьких та хороших друзів.
Наш час
Дмитро купив квартиру в Харькові і продав квартиру в Полтаві і знайшов собі друзів у НПУ та МР Д і тут знайшов людину Влада який перебував у СБУ та Дмитро почав добре спілкуватися з ним і пішов на набір у СБУ стопами його батька та пройшов набір і там він познайомився з парою крутих хлопців і пішов далі по СБУ щоб стати краще і тут його Друг Влад став на Лідером СБУ і Дмитро пішов на його Зама і він виконав свою мрію і став кращим за батька і почав працювати не покладаючи рук і любив дуже свою роботу і дідусь потрапив до лікарні через напад і купив йому палату окрему ну і він допоміг усім чим міг і дідусь поки залишився лежати там а Дмитро далі почав працювати і на жаль дідусь покинув цей світ. ... і його останні слова були моїй рідний залишайся такий же трудомалюбний удачі тобі .. і митро не здався працювати і продовжив свій шлях і почав вночі працювати на інших роботах а вдень працював у СБУ і у нього все виходило і купив собі бмв х5 і почав кататися на ній і катати друзів і знайшов собі прекрасну дівчину Дашу і вони разом почали працювати в СБУ і з'явився у них син Матвій Кладенков і пішов він у садок потім до 1класу І Дмитра звільнили, оскільки в них стали погані стосунки з Владом і вони почали конфліктувати, і Дмитро не кинув руки і почав працювати як тільки міг на інших роботах і старався для своєї сім'ї
Шкільне життя
У школі Дмитро вчився на 10-12 балів. Після школи, усіх тренувань Дмитро дуже любив пограти у комп'ютері ігри.
У нього було дуже багато друзів, з якими він завжди любив на вихідних покататись на велосипедах.Але після закінчення школи залишились лише справжні друзі...
Юність:
Після закінчення школи, Дмитро дуже хотів знайти роботу щоб зібрати собі на новий ноутбук, але один старий друг порекомендував піти вчитись на юриста . Вивчившись, він думав піти на адвоката а потім він зрозумів що захотів піти по стопам батька і пішов працювати в СБУ м.Харків. Дмитро мав дужі хороші навички адвоката, тому коли він перевіряв людей на наркотики та алкогольне сп'яніння,через рік, у Дмитра було дуже багато грошей, та він вирішив піти з СБУ, та думав жити на ці гроші, до кінця свого життя.
Але через декілька місяців, коли Дмитро поїхав у інше місто,він прожив там 2 місяці і зрозумів що ні я не як не проживу і він переїхав обратно в город
Доросле життя:
На протязі декількох місяців, Дмитро так і не міг знайти собі роботу, але раптом, зустрів свого старого друга Ярослава Дзюбенка, який з ним працював ще у СБУ. Розказавши всі проблеми у житті, Ярослав порекомендував Поліцію,де вже працював його син Антон Дзюбенка. Після того, Дмитро і Антон стали найліпшими друзями, які разом їздили у патрулі, ув'язнювали злочинців, та виїзжали на спец.операції.Поліція ставала для нього все більш цікавою та частиною його життя.
Але, через 3 роки служби, перебуваючи на посаді підполковника ГУНП м.Харків, Дмитро виршів піти з поліції, у зв'язку з тим, що пішло дуже багато його близьких та хороших друзів.
Наш час
Дмитро купив квартиру в Харькові і продав квартиру в Полтаві і знайшов собі друзів у НПУ та МР Д і тут знайшов людину Влада який перебував у СБУ та Дмитро почав добре спілкуватися з ним і пішов на набір у СБУ стопами його батька та пройшов набір і там він познайомився з парою крутих хлопців і пішов далі по СБУ щоб стати краще і тут його Друг Влад став на Лідером СБУ і Дмитро пішов на його Зама і він виконав свою мрію і став кращим за батька і почав працювати не покладаючи рук і любив дуже свою роботу і дідусь потрапив до лікарні через напад і купив йому палату окрему ну і він допоміг усім чим міг і дідусь поки залишився лежати там а Дмитро далі почав працювати і на жаль дідусь покинув цей світ. ... і його останні слова були моїй рідний залишайся такий же трудомалюбний удачі тобі .. і митро не здався працювати і продовжив свій шлях і почав вночі працювати на інших роботах а вдень працював у СБУ і у нього все виходило і купив собі бмв х5 і почав кататися на ній і катати друзів і знайшов собі прекрасну дівчину Дашу і вони разом почали працювати в СБУ і з'явився у них син Матвій Кладенков і пішов він у садок потім до 1класу І Дмитра звільнили, оскільки в них стали погані стосунки з Владом і вони почали конфліктувати, і Дмитро не кинув руки і почав працювати як тільки міг на інших роботах і старався для своєї сім'ї
