Дитинство
Генріх народився у бідній родині у місті Харків. Завдяки батькам володіє чьотирма мовами: англійською, німецькою, українською, італійською. Через це почав говорити пізніше за однолітків. Що почало впливати на його особу вже з ранніх років. Так як батьки були постійно на роботі, дитина була надана сама собі. Через те, що батьки не могли дитині приділяти достатньої уваги, Генріх дуже рано став самостійним. Вже у школі став відрізнятися буйним характером, його агресія почала виявлятися з ранніх років. Часто прогулював школу через те, що постійно десь підробляв, бо батьки не мали змоги давати гроші на кишенькові витрати. У школі багато дітей над ним сміялися через його бідність і проблеми з промовою, тому Генріх часто бився. У 7 класі він знайшов собі компанію поза школою, що було досить нескладно у бідному районі. Побачивши у цих людях своїх перших “друзів” Кирило повністю почав їм довіряти, що й скористалися старші.
Юність:
До 10 класу Генріх продовжував спілкування з цією компанією.
У школі все так само він багато бився і постійно поводився хамською навіть з вчителями. Що призводило до постійних викликів батьків до школи. До школи завжди приходила мама і смиренно вислуховувала всі закиди на виховання сина. Мати ніколи не лаяла сина, так як розуміла, що це результат їхньої відсутності з батьком у житті хлопчика. Любов Генріха до матері була безмірною. Він поважав своїх батьків і дуже любив. У 10 класі йому доручили справу, яка спочатку була провальною. Його просто підставили і зробили цапом-відбувайлом, тоді Генріх знову втратив віру в людей і більше вже нікому не міг довіряти. Його відправили передати пакунок, вміст якого він не знав і там трапилася облава. Його затримали та розпочали кримінальну справу. Батьки були шоковані від того, що сталося. Батько вліз у великі борги, щоб зам'яти цю справу і врятувати сина. Здоров'я матері дуже підкосилося в цей момент і тоді для Генріха прийшло розуміння, що він один і вірити не можна нікому. Після школи Генріх утік на всілякі підробітки, щоб допомогти батькові з боргом та заробити гроші. Після закінчення школи здоров'я матері сильно погіршується, і вона вмирає влітку. Ця подія вибиває з колії як батька, так і сина. Ненависть Генріха продовжує палати в його серці і розпалюється ще сильніше. Помста і ненависть все, що залишається в серці Генріха. Маючи попередній досвід, він вирішує вибрати область помсти - закон. Протягом наступного року вони з батьком багато працюють. Здоров'я батька починає погіршуватися через важку роботу. Через рік вони виплачують борг і батько Генріха також вмирає. Генріх залишається один у цьому світі. Після смерті батька Генріх вирішує почати мстити всім, хто занапастив його життя і життя його батьків. Він вступає до Армії і починає служити. Тримається особняком від усіх, чим заслуговує на статус тихоні. Він не влаштовує конфліктів і витрачає весь свій час на тренування та навчання. Надолужує всі роки, витрачені не на навчання. Перші два роки служби Генріх проходить як цілком пересічного бійця. За цей час він досить добре навчився стріляти та в ідеалі опанував навички снайпера. Його помітили на показових навчаннях. Він був єдиним снайпером, що потрапив у
іха прикріплюють до особливої групи в Армії, завданням якої є порятунок важливих осіб та участь у всіх надзвичайних ситуаціях. Через деякий час відбувається викрадення Мера та їхній загін відправляють на порятунок. У їхній команді було 2 снайпери.
Вони вирішили сісти на пагорбі для кращого прицілювання та координації. Операція почалася і вони були готові відстежувати цілі, але бандити припускали, що там можуть бути снайпери і вертоліт, що пролітає, скинув у ту зону гранату, напарник Генріха гине, а сам Генріх потрапляє в лікарню з контузією і обгорілими кінцівками. Лікування Генріха проходить у найкращій лікарні міста і вже через місяць його готові виписати. Однак діагноз лікарів не дозволяє йому повернутися до служби. Лікарі прописують прийом ліків від неконтрольованої агресії, які Генріх тепер повинен приймати щодня, у разі пропуску ліків, його поведінка стає агресивною та дратівливою. Але з часом Генріх майже справляється з недугою, агресія, грубість прокидається тільки в тому випадку... якщо Генріх або його близьким, загрожує небезпека в сутичках з бандитами, або якщо він бачить відверте беззаконня. За особливі заслуги на службі Кирил отримує державну стипендію на навчання в одному з найкращих університетів країни. Не довго думаючи, Кирило вступає на юридичний факультет і на відмінно закінчує магістратуру.
Доросле життя:
Протягом наступного року Генріх шукає собі нове заняття. Він знаходить собі місце у Міську Раду Дніпра, Генріх влаштовується секретарем і наступний рік навчається новим навичкам. Однак його розум і цілеспрямованість помічають згори. Незважаючи на діагноз лікарів та прийом таблеток, він починає рости у Мерії, як секретний охоронник. Тому вже до 30-ти років стає міністром МВС. За роки служби у Мерії, Генріх стає професіоналом своєї справи. У нього розвивається відчуття, що за ним постійно стежать. Він не вимикає боді-камеру, навіть коли спить. Завжди має при собі до 20 змінних флеш-накопичувачів. Однак він не відпускає свою мрію про помсту, працюючи у Мерії,він продовжує шукати людей, які зламали його життя. До 35 років Генріх знаходить невелику зачіпку, де треба шукати. Він організовує впровадження у банду і дізнається, що його підставили не так. Усі сліди вели до Уряду штату. Його сім'я якимось чином завадила чинуші, що високо сидів, за цим все і було зроблено. Розуміючи, що, перебуваючи в бюро, він мало що зможе дізнатися. Генріх вирішує змінити сферу діяльності.
Теперішній час:
Не відпускаючи своєї мети, позбутися корупції та помститися за свою сім'ю. Генріх балотується до Мера і за великої підтримки жителів стає головою виконавчої влади. Ім'я і прізвище не завадило Генріху і вибратися на цю посаду, оскільки в Україні завжди було дуже багато людей, які приїхали з інших країн, при цьому в Україні відсутня будь-яка дискримінація людей на національному ґрунті. Будь-який громадянин України може брати участь у виборах і бути чиновником будь-якого рівня, незалежно від його імені та прізвища. Розуміючи, що своєю діяльністю перейде дорогу багатьом впливовим людям штату, Генріх завбачливо, в режимі повної таємності за допомогою свого друга хірурга вшиває під шкіру живота сучасний GPS чіп, який не можна виявити без розкриття черевної порожнини. Дині про місце розташування Генріха передаються на смартфони близьких членів його сім'ї та службі його охорони. Якщо Генріх не відповідає на дзвінки, то відразу починаються пошуки. Тепер він зможе помститися всім, кримінальним структурам, хабарникам у владі. І посадити за ґрати людей, які наплювали на честь та закони країни. Знайшовши людину відповідальну за події у його сім'ї, Генріх знаходить на неї компромат і передає інформацію у СБУ. І це його лише перший крок.
Генріх народився у бідній родині у місті Харків. Завдяки батькам володіє чьотирма мовами: англійською, німецькою, українською, італійською. Через це почав говорити пізніше за однолітків. Що почало впливати на його особу вже з ранніх років. Так як батьки були постійно на роботі, дитина була надана сама собі. Через те, що батьки не могли дитині приділяти достатньої уваги, Генріх дуже рано став самостійним. Вже у школі став відрізнятися буйним характером, його агресія почала виявлятися з ранніх років. Часто прогулював школу через те, що постійно десь підробляв, бо батьки не мали змоги давати гроші на кишенькові витрати. У школі багато дітей над ним сміялися через його бідність і проблеми з промовою, тому Генріх часто бився. У 7 класі він знайшов собі компанію поза школою, що було досить нескладно у бідному районі. Побачивши у цих людях своїх перших “друзів” Кирило повністю почав їм довіряти, що й скористалися старші.
Юність:
До 10 класу Генріх продовжував спілкування з цією компанією.
У школі все так само він багато бився і постійно поводився хамською навіть з вчителями. Що призводило до постійних викликів батьків до школи. До школи завжди приходила мама і смиренно вислуховувала всі закиди на виховання сина. Мати ніколи не лаяла сина, так як розуміла, що це результат їхньої відсутності з батьком у житті хлопчика. Любов Генріха до матері була безмірною. Він поважав своїх батьків і дуже любив. У 10 класі йому доручили справу, яка спочатку була провальною. Його просто підставили і зробили цапом-відбувайлом, тоді Генріх знову втратив віру в людей і більше вже нікому не міг довіряти. Його відправили передати пакунок, вміст якого він не знав і там трапилася облава. Його затримали та розпочали кримінальну справу. Батьки були шоковані від того, що сталося. Батько вліз у великі борги, щоб зам'яти цю справу і врятувати сина. Здоров'я матері дуже підкосилося в цей момент і тоді для Генріха прийшло розуміння, що він один і вірити не можна нікому. Після школи Генріх утік на всілякі підробітки, щоб допомогти батькові з боргом та заробити гроші. Після закінчення школи здоров'я матері сильно погіршується, і вона вмирає влітку. Ця подія вибиває з колії як батька, так і сина. Ненависть Генріха продовжує палати в його серці і розпалюється ще сильніше. Помста і ненависть все, що залишається в серці Генріха. Маючи попередній досвід, він вирішує вибрати область помсти - закон. Протягом наступного року вони з батьком багато працюють. Здоров'я батька починає погіршуватися через важку роботу. Через рік вони виплачують борг і батько Генріха також вмирає. Генріх залишається один у цьому світі. Після смерті батька Генріх вирішує почати мстити всім, хто занапастив його життя і життя його батьків. Він вступає до Армії і починає служити. Тримається особняком від усіх, чим заслуговує на статус тихоні. Він не влаштовує конфліктів і витрачає весь свій час на тренування та навчання. Надолужує всі роки, витрачені не на навчання. Перші два роки служби Генріх проходить як цілком пересічного бійця. За цей час він досить добре навчився стріляти та в ідеалі опанував навички снайпера. Його помітили на показових навчаннях. Він був єдиним снайпером, що потрапив у
іха прикріплюють до особливої групи в Армії, завданням якої є порятунок важливих осіб та участь у всіх надзвичайних ситуаціях. Через деякий час відбувається викрадення Мера та їхній загін відправляють на порятунок. У їхній команді було 2 снайпери.
Вони вирішили сісти на пагорбі для кращого прицілювання та координації. Операція почалася і вони були готові відстежувати цілі, але бандити припускали, що там можуть бути снайпери і вертоліт, що пролітає, скинув у ту зону гранату, напарник Генріха гине, а сам Генріх потрапляє в лікарню з контузією і обгорілими кінцівками. Лікування Генріха проходить у найкращій лікарні міста і вже через місяць його готові виписати. Однак діагноз лікарів не дозволяє йому повернутися до служби. Лікарі прописують прийом ліків від неконтрольованої агресії, які Генріх тепер повинен приймати щодня, у разі пропуску ліків, його поведінка стає агресивною та дратівливою. Але з часом Генріх майже справляється з недугою, агресія, грубість прокидається тільки в тому випадку... якщо Генріх або його близьким, загрожує небезпека в сутичках з бандитами, або якщо він бачить відверте беззаконня. За особливі заслуги на службі Кирил отримує державну стипендію на навчання в одному з найкращих університетів країни. Не довго думаючи, Кирило вступає на юридичний факультет і на відмінно закінчує магістратуру.
Доросле життя:
Протягом наступного року Генріх шукає собі нове заняття. Він знаходить собі місце у Міську Раду Дніпра, Генріх влаштовується секретарем і наступний рік навчається новим навичкам. Однак його розум і цілеспрямованість помічають згори. Незважаючи на діагноз лікарів та прийом таблеток, він починає рости у Мерії, як секретний охоронник. Тому вже до 30-ти років стає міністром МВС. За роки служби у Мерії, Генріх стає професіоналом своєї справи. У нього розвивається відчуття, що за ним постійно стежать. Він не вимикає боді-камеру, навіть коли спить. Завжди має при собі до 20 змінних флеш-накопичувачів. Однак він не відпускає свою мрію про помсту, працюючи у Мерії,він продовжує шукати людей, які зламали його життя. До 35 років Генріх знаходить невелику зачіпку, де треба шукати. Він організовує впровадження у банду і дізнається, що його підставили не так. Усі сліди вели до Уряду штату. Його сім'я якимось чином завадила чинуші, що високо сидів, за цим все і було зроблено. Розуміючи, що, перебуваючи в бюро, він мало що зможе дізнатися. Генріх вирішує змінити сферу діяльності.
Теперішній час:
Не відпускаючи своєї мети, позбутися корупції та помститися за свою сім'ю. Генріх балотується до Мера і за великої підтримки жителів стає головою виконавчої влади. Ім'я і прізвище не завадило Генріху і вибратися на цю посаду, оскільки в Україні завжди було дуже багато людей, які приїхали з інших країн, при цьому в Україні відсутня будь-яка дискримінація людей на національному ґрунті. Будь-який громадянин України може брати участь у виборах і бути чиновником будь-якого рівня, незалежно від його імені та прізвища. Розуміючи, що своєю діяльністю перейде дорогу багатьом впливовим людям штату, Генріх завбачливо, в режимі повної таємності за допомогою свого друга хірурга вшиває під шкіру живота сучасний GPS чіп, який не можна виявити без розкриття черевної порожнини. Дині про місце розташування Генріха передаються на смартфони близьких членів його сім'ї та службі його охорони. Якщо Генріх не відповідає на дзвінки, то відразу починаються пошуки. Тепер він зможе помститися всім, кримінальним структурам, хабарникам у владі. І посадити за ґрати людей, які наплювали на честь та закони країни. Знайшовши людину відповідальну за події у його сім'ї, Генріх знаходить на неї компромат і передає інформацію у СБУ. І це його лише перший крок.
Останнє редагування:
