Дитинство хлопчіка
Духов Алекс Іванович народився 6 липня 2000 року в славетному і красивому місті Суми.
Його дитинство було дуже гарна в нього була дуже велика і дружня сімя яка дуже любила Алекса.
В Алекса було дуже активне життя про яке він хоче розповісти.
В дитинстві Алекса любив не слухатися бешкетувати.Він розказував іграшки ламав їх.Любив розказувати косметику.Не любив їсти кашу але мати казала якщо не з'їси каше не виростиш.
У віці 3 років Алекс зробив свої перші кроки.Він вже бігав стрибав.Більше за всього він любив гратися в хованки зі своїм Алекс був вправним у хованка.Одного разу коли Алекс грав у хованки він так заховався що дідусь не міг знайти.
у віці 5 років разом із своїм батьком він пішов на стадіон дивитися матч своєї улюбленої футбольної команди.Коли всі кричали Алекс теж кричав тим він підтримував свою команду.Він любив футбольну атмосферу свого стадіону.
У віці 7 років Алекс любив зі своїм дідусем ходити на риболовлю і змагатися хто більше на ловить риби.
У віці 8 років Алекс любив займався футболом.Батьки записали його на секцію по футболу де він добре навчівся грати в футбол
Дитинство хлопчика в місті
Олексія оточувало велике,красиве і любляче місто Суми.Це було велике містечко.
Вмісті знаходилися дуже багато будинків,торгових центрів,магазинів,були великі парки,сквери де було завжди багато людей.
Але головним місцем Алекс був великий стадіон який називався "Ювілейний".
Сімейне Оточення
Сім'я
була дуже цінна для Алекс.Сім'я Олексія складалася з 6 людей батько Іван,мати Юлія,бабуся Любов,дідусь Сергій.
Батько був снайпером Збройних Сил України.Батько був вправним і старанним він любив свою роботу.В батька була велика снайперська гвинтівка він дуже сильно любив.Він сказав коли я виросту він навчіть нею користуватися.В батька було багато різних нагород і медалей.
Мати була військовим медиком.Мати була вправним медком.Вона кожний день вона допомагала і рятувала життя солдатам.Солдати дуже поважали її.
В мати була дуже велика лікарня.Тут було багато палат де лежали поранені солдати.Велика лабораторія де брати кров на аналіз.Була велика кімната для відпочинку.
Була ще середнього розміру операційна де працювала мати Алекс.
У віці 6 років мати любила мене водити по своїй роботів я бачів як мати рятувала життя солдатам.
Бабуся була кухарем на кухні в армії.Вона голодувала солдат дуже смачною їжею.Фірмова бабусина їжа був борщ який солдати дуже полюбляли.
Алекс дуже любив коли йому готувала бабуся.Він дуже любив їсти бабусину їжу.
Дідусь був військом моряком.Він був капітаном крейсера "Київ".В нього був дружній колектив.По історія дідуся він був вправним моряком.Він розказував що був на секретному спец завданні за що він отримав багато орденів.
У віці 7 років Алекс з дідусем любили ходити на риболовлю.Ми з дідусем любили змагатися ловити рибу хто більше на ловить хто і переміг.Ми з ним ловили до самого вечора.
Шкільні роки
У віці 7 років Алекс пішов до Школи.Класним керівником Алекс стала Світлана Олексіївна.Він дуже любив свою класного керівника.Вона навчала нас читати,рахувати,співати,писати і працювати в команді.В Алекса
був дружній клас.В класі було 7 дівчат і 9 хлопців.Одного разу Алекс клас пішов до лісу на пікнік там була вся школо.В лісі ми проводили змагання хто швидше збере намет,перетягування канату.Всі добре провели свій час.Світлана Олексіївна вивчила Алекса до 4 класу.Алекс дуже любив її.В 5 класі до Алекс прийшов новий класний керівник її звали Любов Омелянівна.В середній школі Алекс був розумним він добре навчався йшов він до своєї мрії.У віці 14 років Алекс з класом їздив у різні поїздки.Він був у Харкові,Полтаві,Києві,Чернігові.Йому подобалися ці міста але він більше любив своє місто Суми.Після школи Алекс ходив на тренування по футболу.Де він вчився грати в футбол.Алекс їздив на змагання по футболу і виграва багато медалей і кубків.Його запрошували в команду але Алекс відмовився.У віці 18 років Алекс
закінчив школу з червоним дипломом
Юнацькі роки
В 18 років Алекс здавши всі екзамени поступив у Сумський державний універсетет.Він вчився на військового медика.В нього було 5 років теорії два роки практики.В нього були багато цікавих пар.Алекс знайшов собі багато друзів в університеті з яким Алекс проводив свій вільний час.Навчався в університеті Алекс дуже гарно він даже висів на дошці самих найкращіх студентів.Потім коли закінчив цей університет Алекс вступив в військову академію Сухопутних військ.Він вчився розбирати збирати автомат на час,в вчився штурмувати будинок,надавав першу медичну допомогу і так далі...Він був гарним студентом і бійцем.Він закінчив академію у віці 24 років.В Алекс було звання полковник.
Перші знайомство з дівчиною і пропозиція "Руки і Серця"
Одного разу Алекс познайомився з дівчиною яку звали Люда.Вона була дуже красива.Люда жила в Сумах .Але вона вчилася в Сумах разом з Алексом.Вони познайомилися в акедемії.Вони найшли спільний язик.Вони гуляли разом по парку,ходили разом в ресторан,дивилися разом романтичні фільми.Але одного вечера коли вони пішли гуляти по парку Алекс зробив її пропозицію "руки і серця" і вона сказала да.
Служба в ЗСУ і Початок війни
Одного прекрасного дня Алексом разом з Людою пішли служити в Збройні Сили України.Алекс став начальником Головного Управління Розвідки (ГУР) він дуже вміло освоїв ся на такій посаді.Його підрозділ був дуже розвинутий,вмілий і елітний .Його бійці була навчилися усьому .Вони були готові до всього.Люда стала військовим медиком.Вона навчала молодих медиків рятувати життя солодатам.Вони вчилися надавати першу медичну допомогу,що робити при кровотечах.Вних було щасливе життя але настав чорний день.24 лютого починається війна Алекс бачів як через його місто їхало багато ворожої техніки.В небі над Сумами пролітали ворожі літаки та гвинтокрили.Алекс боявся чі не зруйнують його дім але Алекс переборов страх і пішов захищати Україну і свої рідні Суми.
Перші Бої
Перший бій Алекс був за рідне місто Суми.Бої були дуже тяжкі.Було багато поранених і вбитих солдат,але підрозділ Алекс був сильний і стояв до кінця.Вони не здавалися вони боронили своє місто і країну.4 квітня Алекс звільняє своє рідне місто Суми від ворога.Але Алекс не тіки брав участь у боях за Київ,Чернігів,Бучу,Харків за це він був нагороджений орденом герой України.
Втрата Батьків
Одного дня ворожа авіо бомба впала на дім Алекс і вбила його батьків.Для Алекс це була велике горе він залишився сиротою.Він впав в депресію він не до кінця вірив що батьків більше нема.Але він взяв все у кулак він хотів помститися ворогу за своїх батьків.
Помста за батьків і спец завдання
Одного дня Алексу дають секретне завдання.Його завдання полягало проникнути на територію ворога і зірвати ворожий аеродром.Він знав що помста буде солодкою.Але в нього досі в голові крутилося цей день коли на його дім впала ворожа бомба вбивши його батьків але Алекс взяв все в руки і пішов виконувати секретне завдання.На покрові ночі Алекс підрозділ пішов на завдання.Дорога була довгою.Вони ішли через гори,річки,ліси всі були втомлені але вони не здавалися і шли далі.Прибувши на місце завдання вони почали придумувати план.Коли план був готовий ніхто не розумів ворожої мови.Але в підрозділі був один військовий який мову ворога це був найкращий друг Алекс якого звали Кирил.Алекс боявся загубить свого але Кирило сказав все буде добре і пішов виконувати завдання.Але їх побачів ворога і їм прийшлося тіка від пуль ворога багато побратимів Алекс були поранені.Коли вони добігали до своєї військової частини ворожий снайпер підстрелив Алекс а.Алекс впав на землю.Це побачила Люда і побігла допомагати своєму майбутньому чоловікові.
У госпіталі
Алекс не приходив у свідомість вже місяць.Він бачів як вони з Людою одружуються і вних з'являється діти.Але в один прекрасний день Алекс прокидається і бачіть що він живий він лежав в лікарні разом зі своїми по братимами.До нього палату ходе його найкращій друг Кирило він сказав завдання було успішно виконано.Алекс не вірив що він помістився за своїх але розмову з Кирилом перебиває Люда яка прийшла перевірити Алекс.Вона розказувала як вона переживала за Алекс.Люда думала що Алекс помре але рана була не такою серйозною але Алекс буде 4 місяців реанімації.Йому за боронили займатися спортом і піднімати важке.Але Алекс не здався він займався спортом не дивлячись на свою рану.Біль була не нестерпний біль в голову лізло як вони виконували завдання як він втратив батьків.Але Алекс не здався.4 місяці реанімації пройшли швидко.Після виписки Алекс хотів зробити сімейне життя яке він задумав після закінчення війни.
Сімейне життя
Після реанімації Алекс почав будувати сімейне життя для своєї майбутньої дружини.Він купив землю де побудував будинок для своєї дружини.Де вони почали жити.Через довгі роздуми Алекс одружився на Люді.Вони відіграли хорошу і велике весілля.Але вони сумував бо не було на його весіллі його батьків бо вони загинули після ворожого обстрілу.Після весілля в Алекс народились я двоє синів яких він назвав Микита і Максим.Алекс любив свої дітей.Діти росли і розвивалися швидко.Алекс їх вчив читати, писати,говорити, ходити.Коли хлопці підросли Алекс вчив стріляти зі зброї, надавати першу допомогу.Алекс їх всьому те що він сам знав що вчили в армії.Коли діти виросли і стали юнаками Алекс хм передав снайперську гвинтівку яку йому передав його батько це була сімейна реліквія.Дітм пішли служити в армію і продовжити шлях свого батька.Після всіх роздумів Алекс повернувся в армію і продовжив далі нести службу Одного прекрасного дня у військову частину приїхав президент він приїхав нагородити бійців.Він нагородив орденом героя України 2 степеню і призначив Алекса на посаду генерал-полковника вся війська частина вітала Алекса.
Ось така вийшла історія нашого Алекса вона була активна, щасливою,були і складні моменти в житті Алекса.Війна зробила.Алекса сильним мужнім чоловіком але війна це погано в неї гинуть
багото людей стають каліками і інвалідами. Ось таке було життя в Алекса і це не кінець...
Духов Алекс Іванович народився 6 липня 2000 року в славетному і красивому місті Суми.
Його дитинство було дуже гарна в нього була дуже велика і дружня сімя яка дуже любила Алекса.
В Алекса було дуже активне життя про яке він хоче розповісти.
В дитинстві Алекса любив не слухатися бешкетувати.Він розказував іграшки ламав їх.Любив розказувати косметику.Не любив їсти кашу але мати казала якщо не з'їси каше не виростиш.
У віці 3 років Алекс зробив свої перші кроки.Він вже бігав стрибав.Більше за всього він любив гратися в хованки зі своїм Алекс був вправним у хованка.Одного разу коли Алекс грав у хованки він так заховався що дідусь не міг знайти.
у віці 5 років разом із своїм батьком він пішов на стадіон дивитися матч своєї улюбленої футбольної команди.Коли всі кричали Алекс теж кричав тим він підтримував свою команду.Він любив футбольну атмосферу свого стадіону.
У віці 7 років Алекс любив зі своїм дідусем ходити на риболовлю і змагатися хто більше на ловить риби.
У віці 8 років Алекс любив займався футболом.Батьки записали його на секцію по футболу де він добре навчівся грати в футбол
Дитинство хлопчика в місті
Олексія оточувало велике,красиве і любляче місто Суми.Це було велике містечко.
Вмісті знаходилися дуже багато будинків,торгових центрів,магазинів,були великі парки,сквери де було завжди багато людей.
Але головним місцем Алекс був великий стадіон який називався "Ювілейний".
Сімейне Оточення
Сім'я
була дуже цінна для Алекс.Сім'я Олексія складалася з 6 людей батько Іван,мати Юлія,бабуся Любов,дідусь Сергій.
Батько був снайпером Збройних Сил України.Батько був вправним і старанним він любив свою роботу.В батька була велика снайперська гвинтівка він дуже сильно любив.Він сказав коли я виросту він навчіть нею користуватися.В батька було багато різних нагород і медалей.
Мати була військовим медиком.Мати була вправним медком.Вона кожний день вона допомагала і рятувала життя солдатам.Солдати дуже поважали її.
В мати була дуже велика лікарня.Тут було багато палат де лежали поранені солдати.Велика лабораторія де брати кров на аналіз.Була велика кімната для відпочинку.
Була ще середнього розміру операційна де працювала мати Алекс.
У віці 6 років мати любила мене водити по своїй роботів я бачів як мати рятувала життя солдатам.
Бабуся була кухарем на кухні в армії.Вона голодувала солдат дуже смачною їжею.Фірмова бабусина їжа був борщ який солдати дуже полюбляли.
Алекс дуже любив коли йому готувала бабуся.Він дуже любив їсти бабусину їжу.
Дідусь був військом моряком.Він був капітаном крейсера "Київ".В нього був дружній колектив.По історія дідуся він був вправним моряком.Він розказував що був на секретному спец завданні за що він отримав багато орденів.
У віці 7 років Алекс з дідусем любили ходити на риболовлю.Ми з дідусем любили змагатися ловити рибу хто більше на ловить хто і переміг.Ми з ним ловили до самого вечора.
Шкільні роки
У віці 7 років Алекс пішов до Школи.Класним керівником Алекс стала Світлана Олексіївна.Він дуже любив свою класного керівника.Вона навчала нас читати,рахувати,співати,писати і працювати в команді.В Алекса
був дружній клас.В класі було 7 дівчат і 9 хлопців.Одного разу Алекс клас пішов до лісу на пікнік там була вся школо.В лісі ми проводили змагання хто швидше збере намет,перетягування канату.Всі добре провели свій час.Світлана Олексіївна вивчила Алекса до 4 класу.Алекс дуже любив її.В 5 класі до Алекс прийшов новий класний керівник її звали Любов Омелянівна.В середній школі Алекс був розумним він добре навчався йшов він до своєї мрії.У віці 14 років Алекс з класом їздив у різні поїздки.Він був у Харкові,Полтаві,Києві,Чернігові.Йому подобалися ці міста але він більше любив своє місто Суми.Після школи Алекс ходив на тренування по футболу.Де він вчився грати в футбол.Алекс їздив на змагання по футболу і виграва багато медалей і кубків.Його запрошували в команду але Алекс відмовився.У віці 18 років Алекс
закінчив школу з червоним дипломом
Юнацькі роки
В 18 років Алекс здавши всі екзамени поступив у Сумський державний універсетет.Він вчився на військового медика.В нього було 5 років теорії два роки практики.В нього були багато цікавих пар.Алекс знайшов собі багато друзів в університеті з яким Алекс проводив свій вільний час.Навчався в університеті Алекс дуже гарно він даже висів на дошці самих найкращіх студентів.Потім коли закінчив цей університет Алекс вступив в військову академію Сухопутних військ.Він вчився розбирати збирати автомат на час,в вчився штурмувати будинок,надавав першу медичну допомогу і так далі...Він був гарним студентом і бійцем.Він закінчив академію у віці 24 років.В Алекс було звання полковник.
Перші знайомство з дівчиною і пропозиція "Руки і Серця"
Одного разу Алекс познайомився з дівчиною яку звали Люда.Вона була дуже красива.Люда жила в Сумах .Але вона вчилася в Сумах разом з Алексом.Вони познайомилися в акедемії.Вони найшли спільний язик.Вони гуляли разом по парку,ходили разом в ресторан,дивилися разом романтичні фільми.Але одного вечера коли вони пішли гуляти по парку Алекс зробив її пропозицію "руки і серця" і вона сказала да.
Служба в ЗСУ і Початок війни
Одного прекрасного дня Алексом разом з Людою пішли служити в Збройні Сили України.Алекс став начальником Головного Управління Розвідки (ГУР) він дуже вміло освоїв ся на такій посаді.Його підрозділ був дуже розвинутий,вмілий і елітний .Його бійці була навчилися усьому .Вони були готові до всього.Люда стала військовим медиком.Вона навчала молодих медиків рятувати життя солодатам.Вони вчилися надавати першу медичну допомогу,що робити при кровотечах.Вних було щасливе життя але настав чорний день.24 лютого починається війна Алекс бачів як через його місто їхало багато ворожої техніки.В небі над Сумами пролітали ворожі літаки та гвинтокрили.Алекс боявся чі не зруйнують його дім але Алекс переборов страх і пішов захищати Україну і свої рідні Суми.
Перші Бої
Перший бій Алекс був за рідне місто Суми.Бої були дуже тяжкі.Було багато поранених і вбитих солдат,але підрозділ Алекс був сильний і стояв до кінця.Вони не здавалися вони боронили своє місто і країну.4 квітня Алекс звільняє своє рідне місто Суми від ворога.Але Алекс не тіки брав участь у боях за Київ,Чернігів,Бучу,Харків за це він був нагороджений орденом герой України.
Втрата Батьків
Одного дня ворожа авіо бомба впала на дім Алекс і вбила його батьків.Для Алекс це була велике горе він залишився сиротою.Він впав в депресію він не до кінця вірив що батьків більше нема.Але він взяв все у кулак він хотів помститися ворогу за своїх батьків.
Помста за батьків і спец завдання
Одного дня Алексу дають секретне завдання.Його завдання полягало проникнути на територію ворога і зірвати ворожий аеродром.Він знав що помста буде солодкою.Але в нього досі в голові крутилося цей день коли на його дім впала ворожа бомба вбивши його батьків але Алекс взяв все в руки і пішов виконувати секретне завдання.На покрові ночі Алекс підрозділ пішов на завдання.Дорога була довгою.Вони ішли через гори,річки,ліси всі були втомлені але вони не здавалися і шли далі.Прибувши на місце завдання вони почали придумувати план.Коли план був готовий ніхто не розумів ворожої мови.Але в підрозділі був один військовий який мову ворога це був найкращий друг Алекс якого звали Кирил.Алекс боявся загубить свого але Кирило сказав все буде добре і пішов виконувати завдання.Але їх побачів ворога і їм прийшлося тіка від пуль ворога багато побратимів Алекс були поранені.Коли вони добігали до своєї військової частини ворожий снайпер підстрелив Алекс а.Алекс впав на землю.Це побачила Люда і побігла допомагати своєму майбутньому чоловікові.
У госпіталі
Алекс не приходив у свідомість вже місяць.Він бачів як вони з Людою одружуються і вних з'являється діти.Але в один прекрасний день Алекс прокидається і бачіть що він живий він лежав в лікарні разом зі своїми по братимами.До нього палату ходе його найкращій друг Кирило він сказав завдання було успішно виконано.Алекс не вірив що він помістився за своїх але розмову з Кирилом перебиває Люда яка прийшла перевірити Алекс.Вона розказувала як вона переживала за Алекс.Люда думала що Алекс помре але рана була не такою серйозною але Алекс буде 4 місяців реанімації.Йому за боронили займатися спортом і піднімати важке.Але Алекс не здався він займався спортом не дивлячись на свою рану.Біль була не нестерпний біль в голову лізло як вони виконували завдання як він втратив батьків.Але Алекс не здався.4 місяці реанімації пройшли швидко.Після виписки Алекс хотів зробити сімейне життя яке він задумав після закінчення війни.
Сімейне життя
Після реанімації Алекс почав будувати сімейне життя для своєї майбутньої дружини.Він купив землю де побудував будинок для своєї дружини.Де вони почали жити.Через довгі роздуми Алекс одружився на Люді.Вони відіграли хорошу і велике весілля.Але вони сумував бо не було на його весіллі його батьків бо вони загинули після ворожого обстрілу.Після весілля в Алекс народились я двоє синів яких він назвав Микита і Максим.Алекс любив свої дітей.Діти росли і розвивалися швидко.Алекс їх вчив читати, писати,говорити, ходити.Коли хлопці підросли Алекс вчив стріляти зі зброї, надавати першу допомогу.Алекс їх всьому те що він сам знав що вчили в армії.Коли діти виросли і стали юнаками Алекс хм передав снайперську гвинтівку яку йому передав його батько це була сімейна реліквія.Дітм пішли служити в армію і продовжити шлях свого батька.Після всіх роздумів Алекс повернувся в армію і продовжив далі нести службу Одного прекрасного дня у військову частину приїхав президент він приїхав нагородити бійців.Він нагородив орденом героя України 2 степеню і призначив Алекса на посаду генерал-полковника вся війська частина вітала Алекса.
Ось така вийшла історія нашого Алекса вона була активна, щасливою,були і складні моменти в житті Алекса.Війна зробила.Алекса сильним мужнім чоловіком але війна це погано в неї гинуть
багото людей стають каліками і інвалідами. Ось таке було життя в Алекса і це не кінець...
