Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Хевву Арсен Віталійович
Стать: Чоловіча
Мати – Мар'яна
Батько – Віталій
Зріст та вага: 180 см 80 кг
Дата нродження: 11.02.2000
Вік: 23
Місце народження: М.Дніпро
Національність: Українка
Місце проживання: М.Дніпро
Захоплення: Велотуризм. Футбол
Сімейний стан: Одружений
Статура: Спортивний
Колір очей: зелені
Зачіска: коротка
Відмітні знаки: Шрам на праві руці
1. Народження
Одного зимового ранку о 6 годині, в пологовому будинку міста Дніпра народився Арсен. Він був дуже очікуваною дитиною, адже мати не могла завагітніти більше 5 років. Його маму звати Мар'яна, вона була чутлива, ніжна, була завжди готова вислухати дитину, коли він був чимось засмучений. Тата звали Віталій, він був працьовитою людиною, турботливим та веселим.
2. Дитинство
Все своє дитинство Арсен провів в місті, він та батьки жили в великій просторній квартирі. Мати працювала менеджером у великій компанії, а тато постійно був на роботі адже він був працівником СБУ. Кожних канікул Арсен їздив до бабусі та дідуся в село, там він відчував себе як вільна пташка, тому що там йому нічого не забороняли.
Він любив малювати, ходити в селі до ставка та в ліс, малювати природу та тварин. Також в него було багато друзів з якими він ходив в різні подорожі.
3. Початкова та середня школа
З 1 класу Арсен був відмінником, в него було все добре він отримував гарні оцінки, мав друзів. Але батькам потрібно було переїжати в інше місто, тому що в мами була там нова робота. Арсен пішов в 5 клас, вже в нову школу, але йому вдача пішла проти него. В новій школі однокласники його булили та ображали.
Із за цього в него почалися комплекси щодо себе, іноді він зривався його психіка була на грані. Але він взяв себе в руки. Довгих та тяжких 5 років навчання, із за булінга в школі його характер став незалежним, він став серйозним та амбітним.
4. Старша школа
У 10 та 11 класі Арсен показав всім свій новий характер, коли хтось хотів його образити або зачипити він не боявся, захищала себе та в екстренних ситуаціях міг дати здачу. Одного дня, коли Арсен сидів в класі до него підійшов його однокласник та почав ображати, він не думаючи встав та вдарив його. Після цього інциденту в класі більше ніхто його не зачіпав. Старшу школу Арсен закінчив на відмінно, після він довго роздумував куди йому вступати, тато казав іти поліцейским а мати хотіла щоб син став юристом.
5. Інститут
Все ж таки Арсен вибрала піти поліцейським , в него було бажання стати поліцейським. Життя в гуртожитку стало для Арсен дуже тяжким, адже він звик жити з батьками. По сусідству з ним жила дівчина, спочатку він не йшов на контакт, але після вони дуже здружилися. Її звали Аліна, вона допомагала мені з іспитами та з тяжкими темами. Одного холодного осінього дня, коли Арсен вертався з магазину зірвався сильний вітер, Аліна дала мені свою парасольку щоб я не промок та змерз. І тоді я зрозумів що закохався в неї. Також після навчання, Арсен займався Футболом він ходив на гурток. Навіть їздив на змагання де займав перші місця також отримував грамоти. Але одного дня, під час змагання він отримав тяжку трамву, був на довгій реабілітації після чого більше не грав в Футбол.
Після 5 років навчання, Арсен отримав ступінь бакалавра. Аліна поїхала в інше місто, але іноді я підтримував спілкування.
6. Доросле життя
Довгі роки він працювала в Києві поліцейським, мав свою квартиру та домашнього улюбленця, він знайшов його на вулиці дуже замученого та голодного. Він приніс його додому, помив та викормив , виявилося що то був незвичайний пес а породистий, німецька лайка. На любовному фронті у Арсена нікого не було, він був постійно зайнятий своєю роботою, але одного дня на Софіївській площі він побачив дуже знайому людину , коли він підійшов блищи та побачив обличчя найкращої людини в своєму житті, там стояла Аліна. Після тієї зустрічі у них з'явилися стосунки, Аліна переїхав до квартири Арсена. Вони працювали разом на одній роботі, можна сказати були колегами. Через пару неділь Арсен запросив її на побачення, в парку під пісню музикантів, Арсен став на коліна дістав каблучку з кишені та запропонував Аліні вийти за нього. Вона звичайно погодилася. Після цього вони одружилися, відіграли багате та веселе весілля.
Після 3 років спільнього життя, Аліна завагітнила. Дев'ять місяців вона знаходилася вдома, займалася саморозвитком та продовжувала займатися малюванням.
Другого лютого народилася донька, назвали її Вікою. Вона росла на щастя батькам, була слухняною та доброю.
7. Наші часи
Нещодавно вони переїхали у Дніпро живуть в двохповерховому будинку, відкрили разом свій бізнес, Арсен продовжував працювати поліцейським а Аліна виробляла мотті, в своєму будинку вона мала велику кухню з дорогим європейським обладнанням, а мотті виставляла в свій магазин на продаж.
З донькою було складновато адже в неї був тяжкий характер, іноді вона не слухала батьків. Був такий випадок коли вона посварилася з своїми батьками та втікла з дому. Тоді вона 2 дні ночувала вдома в своєї подруги, але все таки повернулася в будинок до батьків довгий час вона з ними не розмовляла, сиділа в своїй кімнаті. Але з часом все налагодилося, вона знайшла спільну мову з ними.
Вікі пиповнилося 17 років, вона закінчувала 11 клас, вирішувала куди їй поступити був вибір між медичним та юридичним. Але все ж таки, вона захотіла стати як її тато, бути поліцейською.
Життя у них налагодилося і все було добре.
Стать: Чоловіча
Мати – Мар'яна
Батько – Віталій
Зріст та вага: 180 см 80 кг
Дата нродження: 11.02.2000
Вік: 23
Місце народження: М.Дніпро
Національність: Українка
Місце проживання: М.Дніпро
Захоплення: Велотуризм. Футбол
Сімейний стан: Одружений
Статура: Спортивний
Колір очей: зелені
Зачіска: коротка
Відмітні знаки: Шрам на праві руці
1. Народження
Одного зимового ранку о 6 годині, в пологовому будинку міста Дніпра народився Арсен. Він був дуже очікуваною дитиною, адже мати не могла завагітніти більше 5 років. Його маму звати Мар'яна, вона була чутлива, ніжна, була завжди готова вислухати дитину, коли він був чимось засмучений. Тата звали Віталій, він був працьовитою людиною, турботливим та веселим.
2. Дитинство
Все своє дитинство Арсен провів в місті, він та батьки жили в великій просторній квартирі. Мати працювала менеджером у великій компанії, а тато постійно був на роботі адже він був працівником СБУ. Кожних канікул Арсен їздив до бабусі та дідуся в село, там він відчував себе як вільна пташка, тому що там йому нічого не забороняли.
Він любив малювати, ходити в селі до ставка та в ліс, малювати природу та тварин. Також в него було багато друзів з якими він ходив в різні подорожі.
3. Початкова та середня школа
З 1 класу Арсен був відмінником, в него було все добре він отримував гарні оцінки, мав друзів. Але батькам потрібно було переїжати в інше місто, тому що в мами була там нова робота. Арсен пішов в 5 клас, вже в нову школу, але йому вдача пішла проти него. В новій школі однокласники його булили та ображали.
Із за цього в него почалися комплекси щодо себе, іноді він зривався його психіка була на грані. Але він взяв себе в руки. Довгих та тяжких 5 років навчання, із за булінга в школі його характер став незалежним, він став серйозним та амбітним.
4. Старша школа
У 10 та 11 класі Арсен показав всім свій новий характер, коли хтось хотів його образити або зачипити він не боявся, захищала себе та в екстренних ситуаціях міг дати здачу. Одного дня, коли Арсен сидів в класі до него підійшов його однокласник та почав ображати, він не думаючи встав та вдарив його. Після цього інциденту в класі більше ніхто його не зачіпав. Старшу школу Арсен закінчив на відмінно, після він довго роздумував куди йому вступати, тато казав іти поліцейским а мати хотіла щоб син став юристом.
5. Інститут
Все ж таки Арсен вибрала піти поліцейським , в него було бажання стати поліцейським. Життя в гуртожитку стало для Арсен дуже тяжким, адже він звик жити з батьками. По сусідству з ним жила дівчина, спочатку він не йшов на контакт, але після вони дуже здружилися. Її звали Аліна, вона допомагала мені з іспитами та з тяжкими темами. Одного холодного осінього дня, коли Арсен вертався з магазину зірвався сильний вітер, Аліна дала мені свою парасольку щоб я не промок та змерз. І тоді я зрозумів що закохався в неї. Також після навчання, Арсен займався Футболом він ходив на гурток. Навіть їздив на змагання де займав перші місця також отримував грамоти. Але одного дня, під час змагання він отримав тяжку трамву, був на довгій реабілітації після чого більше не грав в Футбол.
Після 5 років навчання, Арсен отримав ступінь бакалавра. Аліна поїхала в інше місто, але іноді я підтримував спілкування.
6. Доросле життя
Довгі роки він працювала в Києві поліцейським, мав свою квартиру та домашнього улюбленця, він знайшов його на вулиці дуже замученого та голодного. Він приніс його додому, помив та викормив , виявилося що то був незвичайний пес а породистий, німецька лайка. На любовному фронті у Арсена нікого не було, він був постійно зайнятий своєю роботою, але одного дня на Софіївській площі він побачив дуже знайому людину , коли він підійшов блищи та побачив обличчя найкращої людини в своєму житті, там стояла Аліна. Після тієї зустрічі у них з'явилися стосунки, Аліна переїхав до квартири Арсена. Вони працювали разом на одній роботі, можна сказати були колегами. Через пару неділь Арсен запросив її на побачення, в парку під пісню музикантів, Арсен став на коліна дістав каблучку з кишені та запропонував Аліні вийти за нього. Вона звичайно погодилася. Після цього вони одружилися, відіграли багате та веселе весілля.
Після 3 років спільнього життя, Аліна завагітнила. Дев'ять місяців вона знаходилася вдома, займалася саморозвитком та продовжувала займатися малюванням.
Другого лютого народилася донька, назвали її Вікою. Вона росла на щастя батькам, була слухняною та доброю.
7. Наші часи
Нещодавно вони переїхали у Дніпро живуть в двохповерховому будинку, відкрили разом свій бізнес, Арсен продовжував працювати поліцейським а Аліна виробляла мотті, в своєму будинку вона мала велику кухню з дорогим європейським обладнанням, а мотті виставляла в свій магазин на продаж.
З донькою було складновато адже в неї був тяжкий характер, іноді вона не слухала батьків. Був такий випадок коли вона посварилася з своїми батьками та втікла з дому. Тоді вона 2 дні ночувала вдома в своєї подруги, але все таки повернулася в будинок до батьків довгий час вона з ними не розмовляла, сиділа в своїй кімнаті. Але з часом все налагодилося, вона знайшла спільну мову з ними.
Вікі пиповнилося 17 років, вона закінчувала 11 клас, вирішувала куди їй поступити був вибір між медичним та юридичним. Але все ж таки, вона захотіла стати як її тато, бути поліцейською.
Життя у них налагодилося і все було добре.
