Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Баниал Богдан Іванович
Стать: Чоловіча
Мати - Олена Володимирівна
Батько -Володимир Михайлович
Зріст та вага:194 - 89
Дата народження:21.01.2001
Вік:23
Місце народження:м.Харків
Національність:Українець
Місце проживання: М. Харків
Захоплення: Пісні, музика, стрельба
Колір очей:Зелений
Зачіска: Лисий
Відмітні знаки: Прищь у волосях
Глава перша - Дитинство
Богдан Скубович народився 2001 року у місті Харків
Його родина була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Маму Богдана звали Олена. Вона працювала в школі вчителем і успішно просувалася кар'єрними сходами. Папу звали Володимир. Він мав гарне звання в НПУ, успішно розвивався в цієї сфері. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тож Богдан найчастіше сидів зі своїм суворим дідусем Миколаєм, який був колишнім Генералом СБУ. Дідусь дав багато досвіду своєму онукові. Він вчив його читати, писати, готувати, бути одним вдома і багато багато іншого. Так Богдан поступово з малих років зробив собі закалку - бути сильним та стресостійкім в любих ситуаціях.
Глава друга - Ціль Богдана
Богдан часто виходив на вулицю і гуляв зі своїми однолітками. Коли він пішов до школи та навчився читати, його улюбленими книжками були детективи. Він детально вивчав поліцейських, злочинців і все, що пов'язано з ними.Йому було дуже цікаво і весело вести діалог на цю тему. Так і провів Богдан дитинство, поки йому не виповнилося 15 років.С цього моменту життя Владислава перешло на новий рівень. Мамі запропонували посаду заступника директора в школі Дніпра, вона не могла відмовитись від такої пропозиції, так як все своє життя вчилася на цю посаду.Богдану було неможливо умовити поїхати з нею. Він був дуже упертий і хотів піти стопами дідуся. Богдан залишився один з дідусем...
Глава третя - Як все почалося
Мама в Закарпатті, батько постійно у відрядженнях, Богдана вже нічого не тримало у Кривому Розі. Він приняв рішення переїхати у Дніпро. Хлопець зібрав всі важливі речі, придбав квиток, попрощався з дідусем та поїхав у нове життя, у нову подорож. Вже в Дніпрі Богдан успішно закінчив школу на червоний диплом. Батьки приїхали відзначити із сином цю подію. Вони багато чого обговорили. Богдан вирішив розповісти всім про свої наміри: "Я подав заяву на вступ до ЗСУ!" Батьки схвалили дії сина., дідусь Микола ледве не заплакав від щастя, він упевнився в тому, що виростив справжнього героя та чоловіка. За тиждень боєць почав готуватися до служби, вивчая різні методи та правила. Також не забував про силові навчання. Богдан знову перейшов на новий рівень...
Глава четверта - Важке життя військовослужбовців
Приїхавши на базу Богдана перевірили і дали форму та посвідчення Рекрута. Солдати часто любили Важку роботу давати Рекрутам. Рекрути в свою чергу не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на вишках , рахуючи бардюри, та клітини на плацу. Після тридцяти днів важкої праці Влад три рази підвищівся і став на посаду Капрала. Йому видали військовий квиток та розповіли про переведення.Влад три хвилини стояв і не знав, що робити. Він прийняв рішення перейти до НПУ в місті Дніпра...
Глава шоста - Все перевернулося до гори дригом
Зміни місця служби для Богдана були важливим кроком у його професійному розвитку. Приєднавшись до ГУ НПУ м.Дніпро та отримавши звання "мл.Лейтенант", він відчув новий виклик і збудження. Його професійні здібності, досвід та відданість роботі допомогли йому почати кар'єрний ріст.
В Дніпрі, як одному з найбільших міст України, ГУ НПУ мав широкі можливості та комплексні завдання. Він активно брав участь у різноманітних операціях, спрямованих на розкриття злочинних груп, боротьбу з корупцією, контроль за незаконним обігом наркотиків та іншими видами злочинності. Своїм професіоналізмом та цілеспрямованістю, він заробив повагу від своїх керівників та колег.
Висновки
Богдан Баниал - приклад справжнього героя та патріота, який завжди ставить інтереси своєї країни на перше місце і готовий жертвувати для досягнення вищої мети. Його відданість, професіоналізм та сміливість є невичерпним джерелом натхнення для молодого покоління
Скарга
Стать: Чоловіча
Мати - Олена Володимирівна
Батько -Володимир Михайлович
Зріст та вага:194 - 89
Дата народження:21.01.2001
Вік:23
Місце народження:м.Харків
Національність:Українець
Місце проживання: М. Харків
Захоплення: Пісні, музика, стрельба
Колір очей:Зелений
Зачіска: Лисий
Відмітні знаки: Прищь у волосях
Глава перша - Дитинство
Богдан Скубович народився 2001 року у місті Харків
Його родина була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Маму Богдана звали Олена. Вона працювала в школі вчителем і успішно просувалася кар'єрними сходами. Папу звали Володимир. Він мав гарне звання в НПУ, успішно розвивався в цієї сфері. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тож Богдан найчастіше сидів зі своїм суворим дідусем Миколаєм, який був колишнім Генералом СБУ. Дідусь дав багато досвіду своєму онукові. Він вчив його читати, писати, готувати, бути одним вдома і багато багато іншого. Так Богдан поступово з малих років зробив собі закалку - бути сильним та стресостійкім в любих ситуаціях.
Глава друга - Ціль Богдана
Богдан часто виходив на вулицю і гуляв зі своїми однолітками. Коли він пішов до школи та навчився читати, його улюбленими книжками були детективи. Він детально вивчав поліцейських, злочинців і все, що пов'язано з ними.Йому було дуже цікаво і весело вести діалог на цю тему. Так і провів Богдан дитинство, поки йому не виповнилося 15 років.С цього моменту життя Владислава перешло на новий рівень. Мамі запропонували посаду заступника директора в школі Дніпра, вона не могла відмовитись від такої пропозиції, так як все своє життя вчилася на цю посаду.Богдану було неможливо умовити поїхати з нею. Він був дуже упертий і хотів піти стопами дідуся. Богдан залишився один з дідусем...
Глава третя - Як все почалося
Мама в Закарпатті, батько постійно у відрядженнях, Богдана вже нічого не тримало у Кривому Розі. Він приняв рішення переїхати у Дніпро. Хлопець зібрав всі важливі речі, придбав квиток, попрощався з дідусем та поїхав у нове життя, у нову подорож. Вже в Дніпрі Богдан успішно закінчив школу на червоний диплом. Батьки приїхали відзначити із сином цю подію. Вони багато чого обговорили. Богдан вирішив розповісти всім про свої наміри: "Я подав заяву на вступ до ЗСУ!" Батьки схвалили дії сина., дідусь Микола ледве не заплакав від щастя, він упевнився в тому, що виростив справжнього героя та чоловіка. За тиждень боєць почав готуватися до служби, вивчая різні методи та правила. Також не забував про силові навчання. Богдан знову перейшов на новий рівень...
Глава четверта - Важке життя військовослужбовців
Приїхавши на базу Богдана перевірили і дали форму та посвідчення Рекрута. Солдати часто любили Важку роботу давати Рекрутам. Рекрути в свою чергу не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на вишках , рахуючи бардюри, та клітини на плацу. Після тридцяти днів важкої праці Влад три рази підвищівся і став на посаду Капрала. Йому видали військовий квиток та розповіли про переведення.Влад три хвилини стояв і не знав, що робити. Він прийняв рішення перейти до НПУ в місті Дніпра...
Глава шоста - Все перевернулося до гори дригом
Зміни місця служби для Богдана були важливим кроком у його професійному розвитку. Приєднавшись до ГУ НПУ м.Дніпро та отримавши звання "мл.Лейтенант", він відчув новий виклик і збудження. Його професійні здібності, досвід та відданість роботі допомогли йому почати кар'єрний ріст.
В Дніпрі, як одному з найбільших міст України, ГУ НПУ мав широкі можливості та комплексні завдання. Він активно брав участь у різноманітних операціях, спрямованих на розкриття злочинних груп, боротьбу з корупцією, контроль за незаконним обігом наркотиків та іншими видами злочинності. Своїм професіоналізмом та цілеспрямованістю, він заробив повагу від своїх керівників та колег.
Висновки
Богдан Баниал - приклад справжнього героя та патріота, який завжди ставить інтереси своєї країни на перше місце і готовий жертвувати для досягнення вищої мети. Його відданість, професіоналізм та сміливість є невичерпним джерелом натхнення для молодого покоління
Скарга
