Вадим Цибульов
01 - Центральна України
- Реєстрування
- 4 Січ 2023
- Дописи
- 12
- Реакції
- 7
- Бали
- 6
ДИТИНСТВО
Одного разу в 1994 році на світ з'явився маленький Вадим у місті Дніпро, він був народжений у ніч. Батьки хлопчика відразу почали пильно доглядувати за ним. Та з 2 років Вадима водили до садочку там він був тихим та послухняним.До 3 років йому приходилося спати з батьками бо не було грошей на віддільне ліжко. У 4 роки Вадиму купили маленьке ліжечко та він настільки звик спати з батьками що по ночам він вставав зі свого ліжка та лягав до батьків. Вже підходив час прощатися з садочком та батьки активно почали шукати школу куди
буде ходити Вадим.
ЮНІСТЬ
З 6 років Вадима записали до школи №84, у першому по третій клас Вадим був веселий та радий новим друзям, так пройшло 2 роки Вадим був вже в 5 класірадість та натхнення була все менше та менше, Вадим вже був не такий як раніше, загалом його полюбили у школі за його емоції та те що він завжди усіх веселив
але зараз він вже цього не робить та емоцій стало набагато менше. Настрій ходити до школи пропадав з кожним роком, так Вадим дійшов до 8 класу, та раптом
Вадим дуже сильно захворів, усі з класу дуже хвилювалися, батьки також, вони робили усе щоб він одужав. Вадиму прийшлося пропустити цілий навчальний рік, та він одужав. Вже 9 клас, випускний клас. Їх клас готували до випускного дня, дуже довго готували. Вже настає випускний день, Вадим гарно вдягнений та з гарною
зачіскою. Спочатку вони просто дивилися на усе що відбувається на випускному потім їм сказали нести "випускну стрічку" разом з усім випускним класом, після цього вони далі дивилися за усім відбуваючим. Потім увесь випускний клас запросили до столу, це була остання їжа у стінах школи для випусників. Та вже пройшло 2 дні, Вадим вже більше не ходить до школи. Він пішов до технічного універсітету, там він познайомився з багатьома новими друзями, та дуже швидко пройшло усі 3 курси..
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Після випуску з університету у 18 років він пішов добровільно до армії, там його почали навчати як стріляти зі зброї, швидкому пересуванню, швидкому застиланню ліжка, одяганню. Було проведено 3 навчальні спец.операції з його участтю. Пройшов рік та Вадим випустився з армії та відразу пішов до батьків, обняв їх подарував багато сувенірів з армії. Пройшло 2 роки Вадим робив на підробітках, та він вирішив піти до національної поліції України, там він вправно справлявся з обов'язкамита у 20 років він потрапив у першу перестрілку, де його напарника ранили. Він зміг ранити того кто напав на їх службову автівку, та відтащити напарника у безпечне місце, потім він відвіз напарника до лікарні. Нажаль поранення було несумістне з життям, напарник помер. Вадим пішов з поліції, та почав шукати нову роботу. Він почав працювати в службі безпеки України, там його навчили багато чого нового та там він зміг вступити до групи Альфа, та постійно був на перестрілках, спец операціях. Так пройшло 4 роки, Вадиму було 24 роки. Він отримав велике поранення з кулемету, його врятували у лікарні та йому заборонили працювати у організаціях МВС, він пішов працювати до МОЗ, там він відпрацював 3 роки та дійшов до чергового звання "Директора Лікарні" він зміг вправно командувати працівниками, але пішов по власному бажанню тому-що вже втомився, зараз Вадиму 28 років він працює у міській раді, батьків він любить та завжди пам'ятає усіх своїх друзів.