Біографія Дмитра Кубаріва Дитинство.
Дмитро народився 11.03.2000 року, в Україні в місті Києві. Та з самого народження мріяв стати військами та дуже стрімився до цієї цілі Дмитро має багато коренів серед них вибачайте але також нажаль є російські польські та так далі Таке ім'я він успадкував на честь дідуся, який виріс у Харкові.
Сім'я вирішила переїхати до кропивницького до близьких друзів. Друзі були раді їх прийняти Батько Дмитра швидко знайшов роботу міліцейського так як він навчався на цю професфю . На той час сім'я мала маленький часний будинок. Батько почав підзаробляти на перепродажі авто , а мати була банкиром в місцевому банку. Зарплати вистачало для нормального життя, і батьки задумались над вибором навчального закладу для Дмитра, хотіли прилаштувати сина у якомога краще місце. Батько та мати знайшли ліцей, але для того, щоб вчитись потрібно було кожен місяць платити гроші. З наступного року Дмитра прийняли до ліцею, але
сума, яку потрібно витрачати в місяць була приємлимою для сім'ї, через що вони змогли оплатити цей ліцей до кінця навчаня Дмитра Юнацтво. У шкільні роки Дмитру було не зовсім легко, тому що він відрізнявся своїм тілосложенієм від інших підлітків тому Діма почав активно займатися спортом тому що хотів поступити в військовий ліцей виговоритись - характер почав озлоблюватись. Діма терпів до 5-го класу, але врешті-решт набридло все терпіти й він вирішив багато чого змінити у своєму житті, і він вирішив почати зі турніків на майданчику. Завзято займаючись на турніках, Дмитро поступово заводив нові знайомства, розвивав м'язи. До кінця 8-го класу Дмитро мав купу знайомих, друзів, навіть з'явилася дівчина, Надя. Тим часом сім'я змінила тимчасове житло на власне, батько отримав підвищення і став заступником директора, на той час справи йшли просто чудово, батько повністю віддавався своїй роботі, і навіть купив свій перший автомобіль бмв е34. Мати, у свою чергу пройшла курси підвищення кваліфікації й почала працювати за професією ще краще. У сім'ї почалася біла смуга і все було чудово. У 2013 році Дмитро перейшов у старші класи. Вступив у команду з волейболу. Як і багато хто в підліткові роки ходив по вечірках, вживав спиртне. З дівчиною все було серйозно, і Дмитро навіть вирішив зробити на повноліття Наді пропозицію, кохання було до труни. Але в 9-му класі на одній із вечірок Дмитро вирішив продемонструвати свою крутість перед дівчиною та хлопцями. Вони поспорили на гроші, що Дмитро не зможе залізти на дерево та злізти назад. Юнак заліз на верх дерева, але злізти назад не міг через страх висоти. Йому довелось стрибнути з високої висоти, але він приземлився невдачно, почав кричати й благав викликати швидку допомогу. Прибувши до шпиталю лікарі діагностували серйозний перелом, який позначився на кар'єрі волейболіста. Дівчина, Надя пішла до кращого друга Дмитра, сказавши при цьому, що він невдаха і почуття до нього згасли, це стало серйозним моральним ударом по Дімі і він впав у серйозну депресію. Найкраща подруга матері Дмитра порадила знайомого психолога, який довго працював над моральним становищем Дмитра. Дуже багато процедур пройшов цей юнак, але все ж таки Дмитро забув про неї . У 2014 році батько Дмитра Пішов Доброволцем на фронт і через рік став командиром батальйону і почав зростати у звані на наш час Батько Дмитра має званя Підполковник ЗСУ . Після успіху батька Дмитро Вирішує поступити в Військовий ліцей в Киеєві пронавчався він там 5 років потім пішов в в Військове училе
ще де здобув званя лейтинант. Батько дуже пишався сином та хотів щоб він здобув званя полковника але в Дмитра вийшло дойти до майора томущо діма захотів перевестися перевівся він в НПУ де дуже довго пробув на високій посаді після того він пішов в ЗМІ де простояв довгий час на посаді зам деректора змі потім він звільнився по призині звб тому що керівництво трохи шагало Наші дні.
Після того як Дмитро закінчив училеще він пішов в ЗСУ там він здобув Званя майора потім після довгих роздумів вирішив перевестися в Нац Поліцію м Дніпра Дуже довго Дмитро був в Нпу М Дніпро на стільк
и довго що здобув званя Підполковник Національної Поліції України в Дмитра все було добре до 7 квітня 2022 року в цей рік Батько Дмитра отримав пораненя та залишив частину свого тіла на полі бою на щастя він залишився живий але Дмитро за 3 дні 10:28 почав пити пити та пити від стресу поки не почув голос батька після чого пішов з роботи за власним бажаням та почав допомагати батьку. Після того як Батько Дмитра став на ноги Дмитро пішов на фронт за контрактом на 2 роки в херсонську область де отримав поранення в праву ногу Дмитрук повезло на щастя поранення ноги пройшло без ампутації Дмитро довгий час лікувався і після лікування Дмитра поставили на запас потім Дмитро вдарився в політику та захотів стати на мера міста Дніпра Дмитро подав свою кандидатуру та очікує результатів. Чому Дмитро саме вибрав мерію Харкова тому що на сам перед він зможе бачитись частіше з дідусем він раніше працював в НПУ м Харкова та поважав мера та хотів піти до нього в мерію Дніпра тому Дмитро побачив що відкрита кандидатура та почав писати заявку Дмитро надіїться що він пройде по всіх критеріях
Дмитро народився 11.03.2000 року, в Україні в місті Києві. Та з самого народження мріяв стати військами та дуже стрімився до цієї цілі Дмитро має багато коренів серед них вибачайте але також нажаль є російські польські та так далі Таке ім'я він успадкував на честь дідуся, який виріс у Харкові.
Сім'я вирішила переїхати до кропивницького до близьких друзів. Друзі були раді їх прийняти Батько Дмитра швидко знайшов роботу міліцейського так як він навчався на цю професфю . На той час сім'я мала маленький часний будинок. Батько почав підзаробляти на перепродажі авто , а мати була банкиром в місцевому банку. Зарплати вистачало для нормального життя, і батьки задумались над вибором навчального закладу для Дмитра, хотіли прилаштувати сина у якомога краще місце. Батько та мати знайшли ліцей, але для того, щоб вчитись потрібно було кожен місяць платити гроші. З наступного року Дмитра прийняли до ліцею, але
сума, яку потрібно витрачати в місяць була приємлимою для сім'ї, через що вони змогли оплатити цей ліцей до кінця навчаня Дмитра Юнацтво. У шкільні роки Дмитру було не зовсім легко, тому що він відрізнявся своїм тілосложенієм від інших підлітків тому Діма почав активно займатися спортом тому що хотів поступити в військовий ліцей виговоритись - характер почав озлоблюватись. Діма терпів до 5-го класу, але врешті-решт набридло все терпіти й він вирішив багато чого змінити у своєму житті, і він вирішив почати зі турніків на майданчику. Завзято займаючись на турніках, Дмитро поступово заводив нові знайомства, розвивав м'язи. До кінця 8-го класу Дмитро мав купу знайомих, друзів, навіть з'явилася дівчина, Надя. Тим часом сім'я змінила тимчасове житло на власне, батько отримав підвищення і став заступником директора, на той час справи йшли просто чудово, батько повністю віддавався своїй роботі, і навіть купив свій перший автомобіль бмв е34. Мати, у свою чергу пройшла курси підвищення кваліфікації й почала працювати за професією ще краще. У сім'ї почалася біла смуга і все було чудово. У 2013 році Дмитро перейшов у старші класи. Вступив у команду з волейболу. Як і багато хто в підліткові роки ходив по вечірках, вживав спиртне. З дівчиною все було серйозно, і Дмитро навіть вирішив зробити на повноліття Наді пропозицію, кохання було до труни. Але в 9-му класі на одній із вечірок Дмитро вирішив продемонструвати свою крутість перед дівчиною та хлопцями. Вони поспорили на гроші, що Дмитро не зможе залізти на дерево та злізти назад. Юнак заліз на верх дерева, але злізти назад не міг через страх висоти. Йому довелось стрибнути з високої висоти, але він приземлився невдачно, почав кричати й благав викликати швидку допомогу. Прибувши до шпиталю лікарі діагностували серйозний перелом, який позначився на кар'єрі волейболіста. Дівчина, Надя пішла до кращого друга Дмитра, сказавши при цьому, що він невдаха і почуття до нього згасли, це стало серйозним моральним ударом по Дімі і він впав у серйозну депресію. Найкраща подруга матері Дмитра порадила знайомого психолога, який довго працював над моральним становищем Дмитра. Дуже багато процедур пройшов цей юнак, але все ж таки Дмитро забув про неї . У 2014 році батько Дмитра Пішов Доброволцем на фронт і через рік став командиром батальйону і почав зростати у звані на наш час Батько Дмитра має званя Підполковник ЗСУ . Після успіху батька Дмитро Вирішує поступити в Військовий ліцей в Киеєві пронавчався він там 5 років потім пішов в в Військове училе
Після того як Дмитро закінчив училеще він пішов в ЗСУ там він здобув Званя майора потім після довгих роздумів вирішив перевестися в Нац Поліцію м Дніпра Дуже довго Дмитро був в Нпу М Дніпро на стільк
Останнє редагування:
