Дитинство
Розкажу вам з чого почалось моє дитинство
Народився я в м. Київ , в державному пологовому будинку з 14.09.2004 на 15.09.2004 о 3:25 годині ночі на світ з'явився хлопчик, якого батьки назвали Меверік , за ім’ям Меверік лежить велика історія батька під час військових дій батьку спас життя його побратим Меверік але він сам загинув в остані хвилини життя батька пообіцяв побратиму назвати в його честь свого сина . Після мого народження на жаль Мати не вижила , тому за моє опікунство взявся батько.
Вже у 7 віці хлопчик показував дружелюбність та товариськість по відношенню до інших людей, наприклад – до своїх друзів із дитячого садка та школи. З 8-ми років Меверік ходив з батьком на його роботу і допомагав йому, підносячи різноманітні документи. Можливо, звідси у нього такий потяг до роботи з документацією? Батько в мене працював полковником поліції міста Дніпра, не скажу шо ми були бідні, але на життя та хліб нам вистачало. Батько вже з мого дитинства собі планував про моє майбутнє життя, ким я маю стати.. . Але Меверік хотів грати у футбол у великому професійному клубі , він гарно грав за команду ю-9 його навіть пригостили тренуватись з старшою командою де він і познайомився зі своїми майбутніми найкращими друзями ….
Юність
Тому Батько вирішує що його син Меверік повинен вступити до лав Нац. Пол. Укр. Під час навчання Меверік пострічав багата людей але його заціпила дівчина з паралельного класу але в нього було мало грошей та він не знав що таке любов тому що він не отримав материнської любові . Друзі Меверіка закінчили грати у футбол і почали більше часу проводити на вулиці та ображати інших підлітків , вони майже затягнули Меверіка до себе але батько його спрямував на колії спорту та навчання. Під закінчення 11 класу почався майдан незалежності та заворушення на соді країни і Меверік вирішив допомогти своїй країні тому одразу після закінчення школи Меверік вступив до Академії НПУ у м.Харків. Коли його друзі дізнались куди саме Меверік пішов навчатись відреклись від нього можливо це і врятувало життя Меверіку.
Навчання проходило для нього досить легко, тому що він швидко порозумівся з багатьма відмінниками, які були раді допомогти йому в навчанні, та й сам Меве-рік розумів що це йому потрібно для подальшого життя та і сам був не дурний. У ході навчання у Меверіка зародився потяг до спецпідрозділу КОРД. Він почав вивчати цей спецпідрозділ та побачив у цьому можливість заробітку в майбутньому. За кілька місяців він був уже не просто рядовим, а вже мав звання Сержант(батько ним пишався) . Меверік завів собі достатньо товаришів, так і ворогів.
Доросле Життя
Після закінчення Академії Меверік пробує розпочати кар'єру у місцевому відділку поліції, але через те, що практики як з такої роботи нього не було,тільки теорія, у нього трохи погано все виходить, і після грубої помилки ,Меверіка викликають до начальника для доповіді. Але ж Меверік вмів розмовляти з людьми та знаходити з ними спільну мову, то щоб його не звільнили з поліції, а навпаки віддали на навчання до вищої академії, щоб той навчив його чомусь новому, начальник погодився та відправив мене на практику до Вищої Академії ,Підчас практики Академію доєднали до справи про трьох грабіжниках то були ті самі колишні друзі Меверіка під час слідства Меверік показав себе з гарної сторони не дивлячись на те що ще декілька років тому обіцяв бути з ними до кінця ось так розірвалась їх дружба вони потрапили за грати а Меверік продовжив допомагати країні
День за днем робота з документами ставала звичною та буденною.Починаючи з 20 років Меверік підіймався від звичайного рядовго який не в змозі поводитися із зброєю, до Майора. Згодом Меверік після клопіткої праці в документах отримує підвищення до Підполковника, але Меверік прагнув більшого, тому що його досі не покидала думка про ту дівчину зі школи тому день за днем він Плідно та старанно виконував свої обов'язки та блискавично закривав справи. М.Дніпра який вирішує долю цілих управлінь та здатен переконати будь-кого у своїй правоті, зібравши біля себе команду із вірних та щирих людей, вони стали йому другою сім'єю, за допомогою свого красномовства та аналітичного розуму він здобув авторитет, його почали поважати та цінувати. Він по справжньому любив те, що він робить...
Наші Дні
Завжди у житті є початок та кінець, одного дня Меверік проводив розглядав заяв громадян, До мене позвонила Полковник Хомс з тремтячим голосом,розповіла Меверіку про Рішення розпуску НПУ Дніпра, так як Генерал Полковник та майори займались корупцією та співпрацювали з бандитами
Ось ця новина добряче збила мене з пантелику та затуманила розум Меверіка, тому що пів року він провів в цих стінах відділку, а зараз він не знає що саме робить тому що НПУ М. Дніпра для нього стало другим домом з відки він не хотів йти це дуже засмучувало Меверіка...
Після того як зібравши свої речі з кабінету, Меверік завантажив їх у багажник свого автомобіля,та поїхав до дому в так звану відпустку за свій рахунок.....Меверік сидячи в дома,довго розмишляв що ж дальше робити йому? він розуміє що всі кошти які він відкладав на нове авто скоро закінчуться на прожиття,Він не хотів влаштовуватись на роботу не по професії, Меверік довго думаючи все ж таки вирішує чому б і йому не попробувати себе в чомусь новому,в тому що може допомогти простим громадянами, та бути частинкою МВС....
Тому Меверік вирішує подати заяву на пост Полковника Служби Безпеки України після того як з ним зв’язався Генерал СБУ М. Дніпра та провів співбесіду з Меверіком його прийняли на роботу за його заслуги та чесну роботу в НПУ М. Дніпра. Під час роботи в СБУ Меверік зрозумів це і є його покликання. Меверік наважився і запросив ту саму дівчину зі школи на побачення після чого вони почали гарно спілкуватись та через пів року Меверіек зробив пропозицію на яку отримав беззаперечну згоду та у скорі одружився . На весіллі було багато співробітників та друзів з життя . Це був найкращій день для Меверіка та його дружини тому що Меверік нарешті переборов страх до дівчат та став нарешті щасливим. Батько почав ним все більше пишатись. Одного дня після тяжкої спец операції Меверіка та Генерала запросили до Верховної ради України їх там чекали Президент України та Премєр міністр України вони сказали наступне «Пан Меверік ми довго дивились за вашою роботою та вирішили що вам потрібне підвищення отож ми вам пропонуємо зайняти посаду Генерала СБУ Х тому що ми вважаємо що краще тебе не має кандидатів» Меверік пообіцяв подумати над пропозицією ,Меверік знає якщо не він то хто з може змінити щось на краще? Меверік дуже працьовитий , добрий ,відзивчивий ,та професіонал своєї справи...
Далі буде….
Розкажу вам з чого почалось моє дитинство
Народився я в м. Київ , в державному пологовому будинку з 14.09.2004 на 15.09.2004 о 3:25 годині ночі на світ з'явився хлопчик, якого батьки назвали Меверік , за ім’ям Меверік лежить велика історія батька під час військових дій батьку спас життя його побратим Меверік але він сам загинув в остані хвилини життя батька пообіцяв побратиму назвати в його честь свого сина . Після мого народження на жаль Мати не вижила , тому за моє опікунство взявся батько.
Вже у 7 віці хлопчик показував дружелюбність та товариськість по відношенню до інших людей, наприклад – до своїх друзів із дитячого садка та школи. З 8-ми років Меверік ходив з батьком на його роботу і допомагав йому, підносячи різноманітні документи. Можливо, звідси у нього такий потяг до роботи з документацією? Батько в мене працював полковником поліції міста Дніпра, не скажу шо ми були бідні, але на життя та хліб нам вистачало. Батько вже з мого дитинства собі планував про моє майбутнє життя, ким я маю стати.. . Але Меверік хотів грати у футбол у великому професійному клубі , він гарно грав за команду ю-9 його навіть пригостили тренуватись з старшою командою де він і познайомився зі своїми майбутніми найкращими друзями ….
Юність
Тому Батько вирішує що його син Меверік повинен вступити до лав Нац. Пол. Укр. Під час навчання Меверік пострічав багата людей але його заціпила дівчина з паралельного класу але в нього було мало грошей та він не знав що таке любов тому що він не отримав материнської любові . Друзі Меверіка закінчили грати у футбол і почали більше часу проводити на вулиці та ображати інших підлітків , вони майже затягнули Меверіка до себе але батько його спрямував на колії спорту та навчання. Під закінчення 11 класу почався майдан незалежності та заворушення на соді країни і Меверік вирішив допомогти своїй країні тому одразу після закінчення школи Меверік вступив до Академії НПУ у м.Харків. Коли його друзі дізнались куди саме Меверік пішов навчатись відреклись від нього можливо це і врятувало життя Меверіку.
Навчання проходило для нього досить легко, тому що він швидко порозумівся з багатьма відмінниками, які були раді допомогти йому в навчанні, та й сам Меве-рік розумів що це йому потрібно для подальшого життя та і сам був не дурний. У ході навчання у Меверіка зародився потяг до спецпідрозділу КОРД. Він почав вивчати цей спецпідрозділ та побачив у цьому можливість заробітку в майбутньому. За кілька місяців він був уже не просто рядовим, а вже мав звання Сержант(батько ним пишався) . Меверік завів собі достатньо товаришів, так і ворогів.
Доросле Життя
Після закінчення Академії Меверік пробує розпочати кар'єру у місцевому відділку поліції, але через те, що практики як з такої роботи нього не було,тільки теорія, у нього трохи погано все виходить, і після грубої помилки ,Меверіка викликають до начальника для доповіді. Але ж Меверік вмів розмовляти з людьми та знаходити з ними спільну мову, то щоб його не звільнили з поліції, а навпаки віддали на навчання до вищої академії, щоб той навчив його чомусь новому, начальник погодився та відправив мене на практику до Вищої Академії ,Підчас практики Академію доєднали до справи про трьох грабіжниках то були ті самі колишні друзі Меверіка під час слідства Меверік показав себе з гарної сторони не дивлячись на те що ще декілька років тому обіцяв бути з ними до кінця ось так розірвалась їх дружба вони потрапили за грати а Меверік продовжив допомагати країні
День за днем робота з документами ставала звичною та буденною.Починаючи з 20 років Меверік підіймався від звичайного рядовго який не в змозі поводитися із зброєю, до Майора. Згодом Меверік після клопіткої праці в документах отримує підвищення до Підполковника, але Меверік прагнув більшого, тому що його досі не покидала думка про ту дівчину зі школи тому день за днем він Плідно та старанно виконував свої обов'язки та блискавично закривав справи. М.Дніпра який вирішує долю цілих управлінь та здатен переконати будь-кого у своїй правоті, зібравши біля себе команду із вірних та щирих людей, вони стали йому другою сім'єю, за допомогою свого красномовства та аналітичного розуму він здобув авторитет, його почали поважати та цінувати. Він по справжньому любив те, що він робить...
Наші Дні
Завжди у житті є початок та кінець, одного дня Меверік проводив розглядав заяв громадян, До мене позвонила Полковник Хомс з тремтячим голосом,розповіла Меверіку про Рішення розпуску НПУ Дніпра, так як Генерал Полковник та майори займались корупцією та співпрацювали з бандитами
Ось ця новина добряче збила мене з пантелику та затуманила розум Меверіка, тому що пів року він провів в цих стінах відділку, а зараз він не знає що саме робить тому що НПУ М. Дніпра для нього стало другим домом з відки він не хотів йти це дуже засмучувало Меверіка...
Після того як зібравши свої речі з кабінету, Меверік завантажив їх у багажник свого автомобіля,та поїхав до дому в так звану відпустку за свій рахунок.....Меверік сидячи в дома,довго розмишляв що ж дальше робити йому? він розуміє що всі кошти які він відкладав на нове авто скоро закінчуться на прожиття,Він не хотів влаштовуватись на роботу не по професії, Меверік довго думаючи все ж таки вирішує чому б і йому не попробувати себе в чомусь новому,в тому що може допомогти простим громадянами, та бути частинкою МВС....
Тому Меверік вирішує подати заяву на пост Полковника Служби Безпеки України після того як з ним зв’язався Генерал СБУ М. Дніпра та провів співбесіду з Меверіком його прийняли на роботу за його заслуги та чесну роботу в НПУ М. Дніпра. Під час роботи в СБУ Меверік зрозумів це і є його покликання. Меверік наважився і запросив ту саму дівчину зі школи на побачення після чого вони почали гарно спілкуватись та через пів року Меверіек зробив пропозицію на яку отримав беззаперечну згоду та у скорі одружився . На весіллі було багато співробітників та друзів з життя . Це був найкращій день для Меверіка та його дружини тому що Меверік нарешті переборов страх до дівчат та став нарешті щасливим. Батько почав ним все більше пишатись. Одного дня після тяжкої спец операції Меверіка та Генерала запросили до Верховної ради України їх там чекали Президент України та Премєр міністр України вони сказали наступне «Пан Меверік ми довго дивились за вашою роботою та вирішили що вам потрібне підвищення отож ми вам пропонуємо зайняти посаду Генерала СБУ Х тому що ми вважаємо що краще тебе не має кандидатів» Меверік пообіцяв подумати над пропозицією ,Меверік знає якщо не він то хто з може змінити щось на краще? Меверік дуже працьовитий , добрий ,відзивчивий ,та професіонал своєї справи...
Далі буде….
Останнє редагування:
