RP BIO НА ЛІДЕРА
Як тільки Тьома приходив зі школи він частенько любив скинути з себе всі проблеми які насторожували його протягом декількох років, це була втрата бабусі та жахливі дні війни, часто Тьома брав ручку та з надією що лист який він напише татові дойде до Тата, він дуже хвилювався чи добре все з татом і не уявляв свого життя без нього, як би "сумно" це все не звучало Тьома продовжував займатись собою, читаючи книги, пишучи твори, та граючи футбол, його життя кардинально змінилось після втрати батька, його не стало в живих....
Одного Дня Тьома зрозумів, що життя вже не змінити та вирішив продовжувати жити та насолоджуватись кожною хвилиною життя, після закінчення школи Тьома пішов в Військове училище, розуміючи про наслідки продовжував викладатись на всі 100% та старався з кожним днем перевершувати самого себе, Хлопець був не балакучий та довгий час з нього знущалися хлопці, бивши його замість груші, Мити туалети, робити їжу, чистити картоплю для Тьома це було привичне діло в Училищі, та одного дня до нас прийшов Новенький Якого звали Ілля, за короткий термін Іллю полюбили всі, та кожен старався показати у його очах який безглуздий та нещасний Тьома, одного дня завітавши в їдальню Тьома взяв їжу та сів за свій олюблений столик, спокійно взявши вилку до рук Тьома почув крик заду (- Хей невдача ти забув для чого були створені твої руки? бігом Встав та пішов вимивати туалети) повільно обертаючи голову та розуміючи що зараз буде знову робити брудну роботу замість хлопців, Тьома встав та пішов. На зустріч Тьомі йшов Ілля та спитав Хлопця чому на його лиці немає посмішки, в такий хороший день? на що відповів Тьома, Ілля мені потрібна твоя допомога я незнаю як провчити цих бовдурів, вони не дають мені спокійно жити, заставляючи виконувати брудну роботу, на їх користь, Ілля відійшов зробивши дзвінок та пішов дальше, (На слідующий день сталося це....)
[III] Нове життя
Сталось те чого так сильно очікував Тьома , це була призивна повістка в Службу Безпеки України, та тут все почалось з чистого листа, Перше його звання було Курсант, який підкорювався солдатам та вищим за званням, Вищі звання часто любили давати важку роботу курсантам, курсанти в свою чергу не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на постах та на посту КПП, рахуючи бардюри, та клітини на території в випадку покарання, в один прекрасний день вишокувався стрій на Видання заслужених погонів та шевронів, і в той день Тьома став на 1 звання вище до своєї цілі( Генерал), обов'язки якого було чергування на КПП та їздити в розвідку... дочекавшись нової посади Капітана життя Тьомі стало дуже цікавим, але звання Полковника... під час його підвищення всі струнко віддаючи честь, пообіцяли бути вірними народу України виконуючи його вказівки та свої обов*язки....
Тьома та його співслужбовці були тяжко поранені після важливої спец операції, проте Тьома та його підрозділу вдалося вижити, (пройшов місяць) Тьомі залишився тиждень до виписки, він лежав та рахував овечок з надією що зможе знову заснути бо час минав швидше коли він спав, виписавшись з лікарні та приїхавши додому відвідати маму яку небачив уже декілька років, Змучений та в одночас радий Влад заходить відкриваючи замком двері, на столі стояв той самий лист, який перевернув життя Влада, (Прощальний лист від Мами) - (Син я знаю рано чи пізно ти повинен був про це дізнатись та я вирішила залишити лист який зараз ти читаєш з надією що ти його побачиш, Синочку, якщо ти це читаєш знай я хворіла тяжкою хворобою та зараз мене будуть забирати в лікарню для пристарілих, моє самопочуття значно погіршилось, Синочку я тебе дуже сильно любила і пробач за все погане що я для тебе зробила, я завжди хотіла як найкраще (Мама 22.01.2023)...) Закінчивши читати письмо сльозу стримувати уже було не в його силах, він з Сильною істерикою виїхав до Полтави пілся чого на Вокзалі випадково розливши Каву на Івана Грізного... він зрозумів що життя у нього більше нічому не варте, Та Іван заспокоївши Влада сказав (Іван - Слухай Малий у нас тут банда своя та є можливість не погано заробити, робота легальна та нереально легка, потрібно їздити та викрадати фури забиті різними товарами які постачаються до Кремля. Ой ні-ні каже Тьома я скільки років потратив на само розвиток шоб закінчити своє життя на такій ноті, НІ Нізащо! гучно крикнув Тьома! Іван- ********************* малий, якщо не так то як повірь, наша зустріч не випадкова я справді шукаючи мідь знайшов золото, чувак ти мусиш це зробити разом зі мною, вкрадений майно продаємо та сумму ділимо по частинах чувак хватить переконувати себе що шось не вийде все буде добре друже, Ну незнаю незнаю!) (пройшов рік) Іван - друже ти прикинь як би прикро було тобі, якщо би ти тоді не погодився зі мною та не перейшов з ЗСУ в нашу Банду, Мабуть відповідає Влад, (ніч) Тьома збирає речі та пробує тихо вийти з бункера та покинути банду..., та раптово все пішло не по плану, вийти Владу все-таки вдалось, але на привеликий жаль біля входу в бункер його чекали гості, це був Ян який повертався з своєї лабараторії в якій вирощував петрушку та переробляв на шишки для продажу, Ян спитав Хлопця куди це він зібрався з великою сумкою речей, на що Тьома Відповів сталось жахливе мені подзвонив (брат) та попросив приїхати на кілька днів в Полтаву!, Ян - ех ну добре юначе рушай, але щоб після повернення в Полтаву був в бункері!, Владу все-таки вдалось приїхати в Харків !, (Далі Буде...)
Народження
Народився Тьома Догі 11.02.1990 року в Тихому місті Полтава його батько був Cергій мати Мілана жили всі мирно та щасливо, та одного дня його бабуся пішла на той світ після чого йому було дуже погано, і ледь стримуючи сльози на очах він поїхав з рідними на похорони своєї бабусі, за кілька годин після її смерті Почалось Повномасштабне вторгнення країни агреса після чого Тьома та його рідні були вимушені виїхати з міста в село щоб була можливість вижити після небезпечних крилатих ракет, його тато був військово службовцем, та був змушений їхати на війну. після чого Тьома довгий час сідив в своїй кімнаті роздумуючи над чимось, та кілька днів не виходив з кімнати і відмовлявся від шматочка хліба.
[ll] Безтурботне Юнацтво
Народився Тьома Догі 11.02.1990 року в Тихому місті Полтава його батько був Cергій мати Мілана жили всі мирно та щасливо, та одного дня його бабуся пішла на той світ після чого йому було дуже погано, і ледь стримуючи сльози на очах він поїхав з рідними на похорони своєї бабусі, за кілька годин після її смерті Почалось Повномасштабне вторгнення країни агреса після чого Тьома та його рідні були вимушені виїхати з міста в село щоб була можливість вижити після небезпечних крилатих ракет, його тато був військово службовцем, та був змушений їхати на війну. після чого Тьома довгий час сідив в своїй кімнаті роздумуючи над чимось, та кілька днів не виходив з кімнати і відмовлявся від шматочка хліба.
[ll] Безтурботне Юнацтво
Як тільки Тьома приходив зі школи він частенько любив скинути з себе всі проблеми які насторожували його протягом декількох років, це була втрата бабусі та жахливі дні війни, часто Тьома брав ручку та з надією що лист який він напише татові дойде до Тата, він дуже хвилювався чи добре все з татом і не уявляв свого життя без нього, як би "сумно" це все не звучало Тьома продовжував займатись собою, читаючи книги, пишучи твори, та граючи футбол, його життя кардинально змінилось після втрати батька, його не стало в живих....
[III] Все з чистого листа
Одного Дня Тьома зрозумів, що життя вже не змінити та вирішив продовжувати жити та насолоджуватись кожною хвилиною життя, після закінчення школи Тьома пішов в Військове училище, розуміючи про наслідки продовжував викладатись на всі 100% та старався з кожним днем перевершувати самого себе, Хлопець був не балакучий та довгий час з нього знущалися хлопці, бивши його замість груші, Мити туалети, робити їжу, чистити картоплю для Тьома це було привичне діло в Училищі, та одного дня до нас прийшов Новенький Якого звали Ілля, за короткий термін Іллю полюбили всі, та кожен старався показати у його очах який безглуздий та нещасний Тьома, одного дня завітавши в їдальню Тьома взяв їжу та сів за свій олюблений столик, спокійно взявши вилку до рук Тьома почув крик заду (- Хей невдача ти забув для чого були створені твої руки? бігом Встав та пішов вимивати туалети) повільно обертаючи голову та розуміючи що зараз буде знову робити брудну роботу замість хлопців, Тьома встав та пішов. На зустріч Тьомі йшов Ілля та спитав Хлопця чому на його лиці немає посмішки, в такий хороший день? на що відповів Тьома, Ілля мені потрібна твоя допомога я незнаю як провчити цих бовдурів, вони не дають мені спокійно жити, заставляючи виконувати брудну роботу, на їх користь, Ілля відійшов зробивши дзвінок та пішов дальше, (На слідующий день сталося це....)
[III] Нове життя
Сталось те чого так сильно очікував Тьома , це була призивна повістка в Службу Безпеки України, та тут все почалось з чистого листа, Перше його звання було Курсант, який підкорювався солдатам та вищим за званням, Вищі звання часто любили давати важку роботу курсантам, курсанти в свою чергу не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на постах та на посту КПП, рахуючи бардюри, та клітини на території в випадку покарання, в один прекрасний день вишокувався стрій на Видання заслужених погонів та шевронів, і в той день Тьома став на 1 звання вище до своєї цілі( Генерал), обов'язки якого було чергування на КПП та їздити в розвідку... дочекавшись нової посади Капітана життя Тьомі стало дуже цікавим, але звання Полковника... під час його підвищення всі струнко віддаючи честь, пообіцяли бути вірними народу України виконуючи його вказівки та свої обов*язки....
[V] Лист перевернувший все..
Тьома та його співслужбовці були тяжко поранені після важливої спец операції, проте Тьома та його підрозділу вдалося вижити, (пройшов місяць) Тьомі залишився тиждень до виписки, він лежав та рахував овечок з надією що зможе знову заснути бо час минав швидше коли він спав, виписавшись з лікарні та приїхавши додому відвідати маму яку небачив уже декілька років, Змучений та в одночас радий Влад заходить відкриваючи замком двері, на столі стояв той самий лист, який перевернув життя Влада, (Прощальний лист від Мами) - (Син я знаю рано чи пізно ти повинен був про це дізнатись та я вирішила залишити лист який зараз ти читаєш з надією що ти його побачиш, Синочку, якщо ти це читаєш знай я хворіла тяжкою хворобою та зараз мене будуть забирати в лікарню для пристарілих, моє самопочуття значно погіршилось, Синочку я тебе дуже сильно любила і пробач за все погане що я для тебе зробила, я завжди хотіла як найкраще (Мама 22.01.2023)...) Закінчивши читати письмо сльозу стримувати уже було не в його силах, він з Сильною істерикою виїхав до Полтави пілся чого на Вокзалі випадково розливши Каву на Івана Грізного... він зрозумів що життя у нього більше нічому не варте, Та Іван заспокоївши Влада сказав (Іван - Слухай Малий у нас тут банда своя та є можливість не погано заробити, робота легальна та нереально легка, потрібно їздити та викрадати фури забиті різними товарами які постачаються до Кремля. Ой ні-ні каже Тьома я скільки років потратив на само розвиток шоб закінчити своє життя на такій ноті, НІ Нізащо! гучно крикнув Тьома! Іван- ********************* малий, якщо не так то як повірь, наша зустріч не випадкова я справді шукаючи мідь знайшов золото, чувак ти мусиш це зробити разом зі мною, вкрадений майно продаємо та сумму ділимо по частинах чувак хватить переконувати себе що шось не вийде все буде добре друже, Ну незнаю незнаю!) (пройшов рік) Іван - друже ти прикинь як би прикро було тобі, якщо би ти тоді не погодився зі мною та не перейшов з ЗСУ в нашу Банду, Мабуть відповідає Влад, (ніч) Тьома збирає речі та пробує тихо вийти з бункера та покинути банду..., та раптово все пішло не по плану, вийти Владу все-таки вдалось, але на привеликий жаль біля входу в бункер його чекали гості, це був Ян який повертався з своєї лабараторії в якій вирощував петрушку та переробляв на шишки для продажу, Ян спитав Хлопця куди це він зібрався з великою сумкою речей, на що Тьома Відповів сталось жахливе мені подзвонив (брат) та попросив приїхати на кілька днів в Полтаву!, Ян - ех ну добре юначе рушай, але щоб після повернення в Полтаву був в бункері!, Владу все-таки вдалось приїхати в Харків !, (Далі Буде...)
Останнє редагування:
