Іво Казнадзей
Новий гравець
- Реєстрування
- 17 Бер 2024
- Дописи
- 10
- Реакції
- 1
- Бали
- 6
1. Народження
Одинадцятого лютого о п'ятій ранку, в місті Івано Франківськ районному пологову будинку народився Ян, 3500 вагою та 46 ростом. Батьки були раді сином вони були турботливими та щасливими, мати звали Мар'яна вона працювала адміністратором у компанії, та тато Віталій який працював лісником.
2. Дитинство
Дитинство Яна було цікавим та насиченим, він багато подорожував з батьками також їздив в село до бабусі де ходив з дідусем в ліс на полювання та збирання грибів. Також він не забував ходити в садочок де добре себе поводив, за дуже швидкий час він вивчив літери та цифри.
З дитинства він полюбляв грати у футбол. Була один раз така смішна ситуація, коли Ян разом із своїм другом грали у футбол та випадково закинули м'яч до сусідів який розбив їм вікно, ото тоді були у них непереливки.
З батьками Ян їздив за кордон, де вони відпочивали то на морі то десь в горах. Батьки намагалися як найбільше виховувати свого сина, адже хотіли щоб виріс гарний та слухняний чоловік. Вони старалися внести в характер і в саму душу Яна тільки добре.
3. Початкова школа
Першого вересня Ян встав о сьомий годині, сам одягнувся швиденько поїв та разом з батьками поїхав до школи. Там його очікували нові друзі та багато цікавих пригод. Його перша вчителька Наталья Іванівна яку Ян дуже поважав та цінував, адже вона не раз йому допомогала та витягувала з різних ситуацій.
Він був бешкетником але незважаючи на це він мав гарні оцінки. Найкраще Янові давалась фізика та література, також на фізкультурі він мав найкращі оцінки. З першого класу він займався спортом, з самого ранку бігав на пробіжки. Коли перейшов в п'ятий клас то старався підтягувався на перекладені та віджиматися від підлоги.
4. Середня та старша школа
До одинадцятого класу Ян був звичайним хлопцем, ходив на футбол, допомагав батькам. У нього був кращий друг, його звали Андрій. Вони разом навчалися в одній школі, у них було багато пригод.
Почалися щотижневі зливи, Ян сидів в себе кімнаті та розмислював чим зайнятися. Врешті-решт зливи закінчилися, Ян з Андрієм вирішили піти в ліс, прогулятися та позбирати гриби. Проходячи біля якогось старого будинку у Андрія з'явилася думка і він сказав:
- можливо зайдемо та подивимось що там?
Ян погодився та вони разом підійшли до будинку, старі двері на яких висіла дуже велика та стародавня колодка, біля дверей вони побачили невеличку сокиру. Андрій взяв її та спробував відкрити двері, двері відчинилися. Зайшовши туди вони побачили брудні старі меблі, обдерті шпалери та павутиння,великий кам'яний камін над якому висіла рамка з фотом якогось дідуся. В них по тілу пробіглися "мурашки", знов почалися злива, вони вийшли та швидко пішли додому.
Прийшов додому дідусь Яна розповів що то, дім старого лісника який вже багато років тому помер. У Яна та Андрія виникла ідея зробити там свій штаб, за два місяця вони привели маленький дім до ладу, на канікулах вони іноді ночували там ,розказували страшні історії та разом ходили на полювання.
Після закінчення одинадцятого класу Ян вирішив піти навчатися у Прикарпатській факультет Національної академій внутрішніх справ та стати справжнім поліцейським.
5. Студентські роки
Навчаючись в академії Ян навчився порядку, був загартований,мужній та сильний. На практиці їх брали із собою патрулювати місто, наглядати на вулицях за порядком. Він дотримувався всіх правил, отримував стипендію та його фото висіло на дошці пошани. Також під час навчання в нього був страх, що його можуть не перевести на інший курс адже в нього завжди була думка що він не дуже добре навчається. Через деякий час все налагодилося, Ян зрозумів що все добре, та продовжував в тому дусі.
6. Доросле життя
Після закінчення навчання він працював поліцейським, він був відповідальним до своєї професії, ставився до неї тільки з розумом та серйозністю. Поза роботою у нього була дівчина, її звали Аліна вона була роботящою та люблячою дівчиною. Познайомилися вони у парку, осінній час, легенький вітерець, Ян патрулював територію парку а Аліна сиділа та малювала на полотні природу осіннього парку.
У них зав'язалися розмова, Ян сподобалася картина, і тут його визвали в рацію йому було потрібно швидко іти, він взяв олівець на швиденько та полотні написав свій номер. Через декілька днів Аліна зателефонувала та запропонувала зустрітися, і з того моменту почалось нове кохання. Вони разом знімали квартиру в оренду, в них був домашній улюбленець це був гарний папуга який вмів трошки розмовляти.
7. Наші часи
Зараз в Ян та Аліни все добре, вони одружилися переїхали в іншу більш велику квартиру. Також у них народилася донька, яка була дуже гарною та талановитою. На роботі у Яна все було стабільно його підвищили до посади полковника, де він отримував подяки за гарну роботу.
Але за цей час були і погані дні, іноді у них не вистачало коштів, вони брали у кредит. Потім були проблеми із донькою, адже маленька дитина то великі клопоти та за нею треба догляд, Аліні прийшлося уйти з роботи та стати домогосподаркою але незважаючи на це вона відкрила свій невеличкий заробіток, іноді вона малювала картини на заказ, або якісь пейжази які дуже подобалися людям.
Одинадцятого лютого о п'ятій ранку, в місті Івано Франківськ районному пологову будинку народився Ян, 3500 вагою та 46 ростом. Батьки були раді сином вони були турботливими та щасливими, мати звали Мар'яна вона працювала адміністратором у компанії, та тато Віталій який працював лісником.
2. Дитинство
Дитинство Яна було цікавим та насиченим, він багато подорожував з батьками також їздив в село до бабусі де ходив з дідусем в ліс на полювання та збирання грибів. Також він не забував ходити в садочок де добре себе поводив, за дуже швидкий час він вивчив літери та цифри.
З дитинства він полюбляв грати у футбол. Була один раз така смішна ситуація, коли Ян разом із своїм другом грали у футбол та випадково закинули м'яч до сусідів який розбив їм вікно, ото тоді були у них непереливки.
З батьками Ян їздив за кордон, де вони відпочивали то на морі то десь в горах. Батьки намагалися як найбільше виховувати свого сина, адже хотіли щоб виріс гарний та слухняний чоловік. Вони старалися внести в характер і в саму душу Яна тільки добре.
3. Початкова школа
Першого вересня Ян встав о сьомий годині, сам одягнувся швиденько поїв та разом з батьками поїхав до школи. Там його очікували нові друзі та багато цікавих пригод. Його перша вчителька Наталья Іванівна яку Ян дуже поважав та цінував, адже вона не раз йому допомогала та витягувала з різних ситуацій.
Він був бешкетником але незважаючи на це він мав гарні оцінки. Найкраще Янові давалась фізика та література, також на фізкультурі він мав найкращі оцінки. З першого класу він займався спортом, з самого ранку бігав на пробіжки. Коли перейшов в п'ятий клас то старався підтягувався на перекладені та віджиматися від підлоги.
4. Середня та старша школа
До одинадцятого класу Ян був звичайним хлопцем, ходив на футбол, допомагав батькам. У нього був кращий друг, його звали Андрій. Вони разом навчалися в одній школі, у них було багато пригод.
Почалися щотижневі зливи, Ян сидів в себе кімнаті та розмислював чим зайнятися. Врешті-решт зливи закінчилися, Ян з Андрієм вирішили піти в ліс, прогулятися та позбирати гриби. Проходячи біля якогось старого будинку у Андрія з'явилася думка і він сказав:
- можливо зайдемо та подивимось що там?
Ян погодився та вони разом підійшли до будинку, старі двері на яких висіла дуже велика та стародавня колодка, біля дверей вони побачили невеличку сокиру. Андрій взяв її та спробував відкрити двері, двері відчинилися. Зайшовши туди вони побачили брудні старі меблі, обдерті шпалери та павутиння,великий кам'яний камін над якому висіла рамка з фотом якогось дідуся. В них по тілу пробіглися "мурашки", знов почалися злива, вони вийшли та швидко пішли додому.
Прийшов додому дідусь Яна розповів що то, дім старого лісника який вже багато років тому помер. У Яна та Андрія виникла ідея зробити там свій штаб, за два місяця вони привели маленький дім до ладу, на канікулах вони іноді ночували там ,розказували страшні історії та разом ходили на полювання.
Після закінчення одинадцятого класу Ян вирішив піти навчатися у Прикарпатській факультет Національної академій внутрішніх справ та стати справжнім поліцейським.
5. Студентські роки
Навчаючись в академії Ян навчився порядку, був загартований,мужній та сильний. На практиці їх брали із собою патрулювати місто, наглядати на вулицях за порядком. Він дотримувався всіх правил, отримував стипендію та його фото висіло на дошці пошани. Також під час навчання в нього був страх, що його можуть не перевести на інший курс адже в нього завжди була думка що він не дуже добре навчається. Через деякий час все налагодилося, Ян зрозумів що все добре, та продовжував в тому дусі.
6. Доросле життя
Після закінчення навчання він працював поліцейським, він був відповідальним до своєї професії, ставився до неї тільки з розумом та серйозністю. Поза роботою у нього була дівчина, її звали Аліна вона була роботящою та люблячою дівчиною. Познайомилися вони у парку, осінній час, легенький вітерець, Ян патрулював територію парку а Аліна сиділа та малювала на полотні природу осіннього парку.
У них зав'язалися розмова, Ян сподобалася картина, і тут його визвали в рацію йому було потрібно швидко іти, він взяв олівець на швиденько та полотні написав свій номер. Через декілька днів Аліна зателефонувала та запропонувала зустрітися, і з того моменту почалось нове кохання. Вони разом знімали квартиру в оренду, в них був домашній улюбленець це був гарний папуга який вмів трошки розмовляти.
7. Наші часи
Зараз в Ян та Аліни все добре, вони одружилися переїхали в іншу більш велику квартиру. Також у них народилася донька, яка була дуже гарною та талановитою. На роботі у Яна все було стабільно його підвищили до посади полковника, де він отримував подяки за гарну роботу.
Але за цей час були і погані дні, іноді у них не вистачало коштів, вони брали у кредит. Потім були проблеми із донькою, адже маленька дитина то великі клопоти та за нею треба догляд, Аліні прийшлося уйти з роботи та стати домогосподаркою але незважаючи на це вона відкрила свій невеличкий заробіток, іноді вона малювала картини на заказ, або якісь пейжази які дуже подобалися людям.