Автобіографія Валентина Купеля
Валентин Купель народився 20 липня 1999 року, в місті Сереводонецьк, Донецької області. Сім’я Купелів була звичайної та безнадійною. Мати працювала прибиральницею в одному з магазинів, батько намагався тримати сім’ю займаючись перепродажем. Валентин був обділений увагою батьків, так як ті приділяли дуже багато роботі, отримували низьку плату, якої ледь вистачало на спокійне життя. Не найкраще дитинство навчало, ще малого Валентина, головному правилу – знання та наполегливість шлях до кращого життя. Дивлячись, як викручуються батьки, Валентин хотів собі кращого майбутнього.
Вступивши до школи, молодий Купель завів багато друзів та знайомих. Він з цікавістю слухав про розповіді його ровесників, про їх батьків та успіхи. Його чіпляла заздрість, що однокласники були балувані, мали все що їм потрібно або що вони попросять у батьків. Але він не показував своїх емоцій, щиро радів їх успіхам та цікавився, як вони досягали своїх успіхів.
В середній школі Купель наслухавшись від інших про їх батьків, поставив собі за мету, будь якою ціною стати військовим. Він довго загартовував в собі цю ціль. Одного дня він поділився цим зі своїми батьками і ті схвалили його бажання, обіцяючи його в цьому підтримувати. Через певний час батьки купили йому ноутбук, через який за допомогою інтернету, він дізнавався про хороші та погані сторони військової служби.
Після отримання неповної середньою освіти Купель вирішив продовжити навчання в коледжі, щоб закріпитись в якомусь великому місті. Він обрав один з коледжів, де викладали обробку інформації. Хоча і були варіанти піти одразу на військову кафедру, але на дворі був 2014й рік, місць на вступ до закладів з військовою підготовкою не було. Коледж здавався для нього іншим світом. На відміну від школи, де всі більш менш культурні, коледж був чимось окремим від міста. Його нові знайомі менше підходили на роль друзів, але все ж Купель зміг стати частиною колективу.
Під час навчання Купель був на підробітку в Новій пошті. Це допомагало підтримувати його фінансовий стан та не залежати від батьків. Через посаду вантажника з часом він підтягнув свій фізичний стан. Вихідні Купель проводив на спортивному майданчику.
2017й рік, Купель отримав середню технічну освіту та вирішив не гаяти час. Він подався добровольцем в ООС. З легкістю вступив до лав ЗСУ, в 53-тю ОМБ. Певний час, доки бригада була на вимушеній ротації для відновлення сил, він проходив обов’язкову підготовку.
Певний час Купель був частиною штурмової групи, але після першої контузії його перевели до взводу ПЗРК. За час перебування в взводі ПЗРК його особистий рахунок вражень здобув такі цілі, як десяток розвідувальних дронів та один підбитий МІ-2.
В другій половині 2019 року 53-я ОМБ була виведена з зони ООС. Набраний певного досвіду Купель, певний час займався інструкторською діяльністю. За рахунок накопичень під час служби він вивіз сім’ю з області бойових дій та переселив їх до Вінницької області.
До кінця 2021 року Купель заочно отримував неповну вищу освіту.
На початку війни в 2022 році, разом з 53-ю ОМБ був повернутий в район Авдіївки Донецької області. За час боїв за Авдіївку мав багато влучань по серйозній техніці, такій як нові дрони Форт та Оріон. Також на його рахунок впав один руснявий СУ-25.
В 2023 році отримав офіцерське звання лейтенант, за проведення одного та більше років в зоні бойових дій та був переведений в тилове забезпечення на посаду полковника.
В 2024 році, після падіння Авдіївки, в одному з маршрутів з ціллю перевірки поставки та забезпечення бійців, його транспортний засіб був уражений ворожим дроном. Купель отримав другу контузію. Його успішно евакуювали разом з декількома побратимами.
Після нетривалого лікування був списаний з зони бойових дій та переведений на рівнозначну посаду до одного з центрів підготовки та рекрутингу військовослужбовців на півдні України.
Автобіографія Валентина Купеля
Дитинство
Валентин Купель народився 20 липня 1999 року, в місті Сереводонецьк, Донецької області. Сім’я Купелів була звичайної та безнадійною. Мати працювала прибиральницею в одному з магазинів, батько намагався тримати сім’ю займаючись перепродажем. Валентин був обділений увагою батьків, так як ті приділяли дуже багато роботі, отримували низьку плату, якої ледь вистачало на спокійне життя. Не найкраще дитинство навчало, ще малого Валентина, головному правилу – знання та наполегливість шлях до кращого життя. Дивлячись, як викручуються батьки, Валентин хотів собі кращого майбутнього.
Шкільний вік
Вступивши до школи, молодий Купель завів багато друзів та знайомих. Він з цікавістю слухав про розповіді його ровесників, про їх батьків та успіхи. Його чіпляла заздрість, що однокласники були балувані, мали все що їм потрібно або що вони попросять у батьків. Але він не показував своїх емоцій, щиро радів їх успіхам та цікавився, як вони досягали своїх успіхів.
Підлітковий вік
В середній школі Купель наслухавшись від інших про їх батьків, поставив собі за мету, будь якою ціною стати військовим. Він довго загартовував в собі цю ціль. Одного дня він поділився цим зі своїми батьками і ті схвалили його бажання, обіцяючи його в цьому підтримувати. Через певний час батьки купили йому ноутбук, через який за допомогою інтернету, він дізнавався про хороші та погані сторони військової служби.
Перші кроки в доросле життя
Після отримання неповної середньою освіти Купель вирішив продовжити навчання в коледжі, щоб закріпитись в якомусь великому місті. Він обрав один з коледжів, де викладали обробку інформації. Хоча і були варіанти піти одразу на військову кафедру, але на дворі був 2014й рік, місць на вступ до закладів з військовою підготовкою не було. Коледж здавався для нього іншим світом. На відміну від школи, де всі більш менш культурні, коледж був чимось окремим від міста. Його нові знайомі менше підходили на роль друзів, але все ж Купель зміг стати частиною колективу. Вільний час він додатково витрачав на секцію по волейболу. Значних досягнень не отримав, але тренування були не напрасні. Під час навчання Купель був на підробітку в Новій пошті. Це допомагало підтримувати його фінансовий стан та не залежати від батьків. Через посаду вантажника з часом він підтягнув свій фізичний стан. Вихідні Купель проводив на спортивному майданчику.
Військова служба за контрактом
2017-й рік, Купель отримав середню технічну освіту та вирішив не гаяти час. Він подався добровольцем в ООС. З легкістю вступив до лав ЗСУ, в 53-тю ОМБ. Певний час, доки бригада була на вимушеній ротації для відновлення сил, він проходив обов’язкову підготовку. Вона проводиться з метою навчити солдата певним базисам та зберегти своє життя під час бою.
Певний час Купель був частиною штурмової групи, але після першої контузії його перевели до взводу ПЗРК. За час перебування в взводі ПЗРК його особистий рахунок вражень здобув такі цілі, як десяток розвідувальних дронів та один підбитий МІ-2.
В другій половині 2019 року 53-я ОМБ була виведена з зони ООС. Набраний певного досвіду Купель, певний час займався інструкторською діяльністю. За рахунок накопичень під час служби він вивіз сім’ю з області та переселив їх до Вінницької області.
До кінця 2021 року Купель заочно отримував неповну вищу освіту. Він проходив навчання в одному з київських університетів за рекомендаціями знайомого.
На початку війни в 2022 році, разом з 53-ю ОМБ був повернутий в район Авдіївки Донецької області. За час боїв за Авдіївку мав багато влучань по серйозній техніці, такій як нові дрони Форт та Оріон. Також на його рахунок впав один руснявий СУ-25.
В 2023 році отримав офіцерське звання лейтенант, за проведення одного та більше років в зоні бойових дій та був переведений в тилове забезпечення на посаду полковника.
В 2024 році, після падіння Авдіївки, в одному з маршрутів з ціллю перевірки поставки та забезпечення бійців, його транспортний засіб був уражений ворожим дроном. Купель отримав другу контузію. Його успішно евакуювали разом з декількома побратимами.
Четвертина життя
Після нетривалого лікування був списаний з зони бойових дій та переведений на рівнозначну посаду до одного з центрів підготовки та рекрутингу військовослужбовців на півдні України.
Під час служби не набув статусу одружений. За час ООС отримав декілька медалей за службу.
Короткий опис
Тіло підкачане. Волосся коротке, русе. Очі сірі. Характер спокійний, не палкий, флегматичний. Вік на час написання автобіографії 24. Має 7 років військового досвіду, з яких 4 роки це постійні бойові завдання на сході України.
Має певну харизматичність, але не користується популярністю в жіночої статі. Наразі вільний час проводить за читанням військових статей, аналізуванням досягнень інших військових.
