Стать: Чоловіча
Мати - Кумин(до одруження Джублик) Марія Василівна - вчителька Захисту Вітчизни
Батько - Кумин Костянтин Ігорович - сварщик
Зріст та вага: 187 см, 75кг
Дата народження: 19.02.2000
Вік: 25 років
Місце народження: Київська область, село Джублик
Національність: Українець
Місце проживання: Дніпропетровська обл. ,м.Дніпро
Захоплення: плавання,механіка,робота по дереву
Сімейний стан: Неодружений
Статура: широкоплечий,тренований
Колір очей: Карі
Зачіска: коротке, чорне волосся ,зачіска "фейд"
Відмітні знаки: невеликий шрам на куті рота,татуювання "Кельтський скорпіон з Борнео" на правій руці,ще одне - два круги на кисті руки
I. ДИТИНСТВО І ВИТОКИ
Михайло виростав у працьовитій родині, де цінували дисципліну та повагу до праці. Змалку цікавився технікою, допомагав батькові з інструментами, багато часу проводив у лісі. Рано навчився плавати, що стало його улюбленим заняттям.
II. ПІДЛІТКОВІ РОКИ
У підлітковому віці активно тренувався, виступав на змаганнях з плавання. Любив фізику, техніку й деревообробку, створював перші вироби. У 15 років отримав шрам на куті рота після падіння, який став характерною рисою.
III.ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА (18–20 РОКІВ)
У 18 років добровільно вступив на військову службу, наслідуючи матір. Фізична форма й технічні навички дозволили швидко зарекомендувати себе. Виділявся дисциплінованістю та вмінням працювати з озброєнням.
IV.БОЙОВЕ ХРЕЩЕННЯ
Під час операції колону накрили обстрілом, і уламок снаряда залишив на ньому бойовий шрам біля рота. Попри поранення, Михайло виніс побратима з-під вогню, отримав подяку командування та повагу підрозділу. Після цього набив татуювання «Кельтський скорпіон з Борнео», а пізніше — два кола як символ циклу життя.
V. СТАНОВЛЕННЯ ВОЇНА (20–25 РОКІВ)
Служив у Дніпрі, проходив ротації, виконував технічні завдання та допомагав навчати молодших бійців. Плавання допомагало підтримувати форму, робота по дереву — знімати напругу. Побратими цінували його витримку, спокій та надійність у критичних моментах.
VI. ЗАВЕРШЕННЯ СЛУЖБИ
До 25 років Михайло відчув, що виконав свій обов’язок, подав рапорт і завершив службу. Побратими провели його з честю. Він повернувся до цивільного життя й технічної роботи в Дніпрі.Поступово відновлював внутрішній спокій після служби та повернувся до улюблених занять. Уперше всерйоз замислився про стосунки. Хоча залишається неодруженим, він активно шукає свою другу половинку та готовий до нового етапу життя.
