РП Біографія: Коревті Дмитро Олександрович
Прізвище, Ім’я, По-батькові (ПІБ): Коревті Дмитро ОлександровичСтать: Чоловіча
Дата народження: 14.03.1999
Вік: 27 років
Місце народження: м. Луцьк, Україна
Місце проживання: м. Луцьк, Україна
Батьки: Батько — Олександр Коревті, Мати — Наталія Коревті
Захоплення: Автоспорт (картинг), професійний спорт
Відмітні знаки: Тату у вигляді місяця на плечі, татуювання з написом «KOREVTI» на шиї
Дитинство: Формування характеру та перші життєві уроки
Дмитро Олександрович Коревті народився 14 березня 1999 року в місті Луцьк. Родина Коревті завжди була міцною та згуртованою. Батько, Олександр Коревті, працював на цивільній службі та з дитинства привчав сина до відповідальності, дисципліни та поваги до оточуючих. Його суворий, але справедливий підхід до виховання став для Дмитра головним життєвим орієнтиром. Мати, Наталія Коревті, працювала у сфері освіти. Вона була м'якою та чуйною жінкою, яка передала синові терпіння, стриманість і розуміння того, що будь-які рішення потрібно приймати з тверезою головою.З дитячих років Дмитро зростав активним і непосидючим хлопцем. У той час як більшість однолітків проводили час за іграшками чи комп'ютерами, Дмитра більше приваблював спорт і техніка. Батько часто брав його із собою в гараж, де показував, як влаштовані машини, і навчав базовим побутовим навичкам, які формували в хлопця чоловічий характер.
У школі Дмитро вчився рівно, без особливих проблем, але й без прагнення бути першим у всьому. Йому легко давалися фізична культура та гуманітарні предмети. Співкласники поважали його за чесність і простий характер: він ніколи не вихвалявся, але завжди міг заступитися за товариша, якщо бачив несправедливість.
Саме в дитинстві Дмитро вперше спробував себе в спорті. Спочатку це були звичайні секції з єдиноборств для самозахисту, а трохи пізніше він вперше потрапив на місцевий картодром. Відчуття швидкості, рев мотора та необхідність розраховувати кожен поворот захопили хлопця настільки, що картинг став його головним захопленням на всі наступні роки.
Юність: Вибір шляху, спорт та перші рішення
У підліткові роки Дмитро почав серйозніше замислюватися про те, чим хоче займатися в майбутньому. Навчаючись у старших класах Луцької школи, він продовжував активно займатися спортом і брати участь у місцевих змаганнях з картингу. Автоспорт навчив його миттєвої реакції, холоднокровності в стресових ситуаціях та вміння аналізувати власні помилки прямо під час руху.У віці 16 років Дмитро зробив перше свідоме татуювання на шиї — напис «KOREVTI». Це була не просто молодіжна забаганка, а знак гордості за своє прізвище та обіцянка самому собі ніколи не ганьбити свій рід. Трохи пізніше на його плечі з'явилося друге татуювання у вигляді місяця — символ спокою, стриманості та вміння залишатися зібраним навіть у найтемніші часи.
Після закінчення школи Дмитро вирішив здобути юридичну освіту, розуміючи, що знання законів завжди знадобиться в житті. Навчання в коледжі, а згодом і у закладі вищої освіти, давалося йому нормально: він не прагнув бути науковцем чи викладачем, але сумлінно вчив основні дисципліни, пов'язані з правопорядком та державною службою.
Під час навчання у юнака сформувалося чітке бажання спробувати свої сили в державній системі. Його приваблювала служба, де є чіткий порядок, поняття субординації та можливість реально впливати на безпеку суспільства.
Доросле життя: Перший досвід у ДКВС та реальність служби
Закінчивши навчання, Дмитро Коревті прийняв рішення піти на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС) у рідному Луцьку. Процес працевлаштування був непростим: медогляд, збір документів, спеціальні перевірки та співбесіди зайняли чимало часу, але зрештою його прийняли на службу.Початок роботи виявився зовсім не таким романтичним, як здавалося збоку. Дмитро вступив на службу на рядову посаду й пройшов повний курс стажування. На перших етапах йому довелося вивчати величезну кількість інструкцій, стандартів безпеки, правил догляду та конвоювання. Будні стажера складалися з чергувань, вивчення нормативної бази, виконання доручень старших за званням та постійної перевірки на міцність.
Дмитро сумлінно проходив усі етапи адаптації, не цурався чорнової роботи й намагався максимально швидко засвоїти всі тонкощі режимного об'єкта. За час стажування та подальшої служби він дійшов до 3 звання. Це був період, коли він тільки починав глибше розуміти, як влаштована пенітенціарна система зсередини: бачив і проблемні моменти у взаємодії між співробітниками, і недостатню мотивацію новобранців, і складнощі в організації щоденної вартівничої служби.
Працюючи на цьому рівні, Дмитро здобув найголовніше — реальний практичний досвід «з самого низу». Він на власній шкурі відчув усі складнощі звичайного молодшого складу, зрозумів, із якими труднощами щодня стикаються прості співробітники, і де саме система потребує змін.
Згодом Дмитро тимчасово залишив службу, повернувшись до цивільного життя. Він продовжував жити в Луцьку, займався спортом, підтримував форму й стежив за перебігом справ у структурі.
Теперешній час: Новий виклик та мета очолити ДКВС
На сьогодні Дмитру Коревті 27 років. Це сформований чоловік з твердим характером, який має за плечима як цивільний життєвий досвід, так і реальну службу в ДКВС від самого початку. Він чудово розуміє, що робота в пенітенціарній системі вимагає не гучних слів, а дисципліни, чесності та розумного підходу.Зараз Дмитро відчуває в собі достатньо сил, енергії та мотивації, щоб повернутися в структуру й очолити її. Тим фактом, що він сам колись починав зі стажування і дослужився лише до 3 звання, Дмитро пишається: він знає службу не з високих кабінетів, а очима звичайного працівника.
Головна мета Дмитра на посаді керівника — створити комфортні, зрозумілі та справедливі умови для кожного співробітника, особливо для новобранців, які тільки проходять стажування. Він прагне побудувати сильну, дисципліновану структуру, де кожен відчуватиме підтримку керівництва, але при цьому суворо дотримуватиметься статуту та закону.
Завдяки молодому віку, спортивному загартуванню та розумінню внутрішньої системи, Дмитро Коревті готовий взяти на себе відповідальність за весь особовий склад і вивести ДКВС на новий рівень субординації та ефективності.
