Загальна Інформація
ПІБ: Матвій Блекстоун Михайлович
Вік:25роки
Національність :Українець
Батько: Михайло Блекстоун
Андрійович
Мати: Тетяна Блекстоун Олександрівка
(українка)
Місце народження: Україна с. Михайлівка
Місце проживання: Україна м. Дніпро
Сімейне положення: неодружений
Вага: 80 кг
Ріст: 1.85
Колір очей: карі
Колір волосся: чорний
---------------------------------------------------------------
Дитинство 2000-2014
Матвій Блекстоун народився 2000 року 22 травня. Мама працює лікарем в магазині а тато бізнесменом у Дніпрі. Жив в Матвій не сильно багатій сім'ї. Матвій дуже любив дружити та мав багато друзів по сусідству та знайомств. Матвій в дитинстві дуже боявся темноти коли лягав спати, він думав що у ночі є щось слідкує за ним, але йому купили нічник з яким він любив спати та за декілька місяців перестав боятися темним і спав без ничника. У 8-9 років, любив він іти на полювання/риболовство разом з своїм дідусем, трохи полюбляв іти на гриби. В 11 років поїхав з мамою та татом в Київ бо в тата були справи. Мати з Матвієм орендували хату в Тетріс холі Матвій був дуже щасливий бо вона була гарна!
У 10-14 років трошки підзароблював гроші на майбутнє, здавав метал, мідь, папір тощо...
І за ці 4 роки заробив приблизно 1500 що на той час була хорошою сумою. Всі гроші відкладав, не тратив він ніякі кошти з копійки.
---------------------------------------------------------------
Шкільні роки 2006-2017
У 2006 році 1 вересня Матвій пішов до школи. Мав багато друзів в школі як в класі так і з паралельних класів також, але є 1 но... Вчитися він зовсім не любив то з 1 класу по 6 класу він сидів просто на уроках та робив літачки. Його улюблені уроки були це лише мистецтво фізкультура та трудове навчання. Та в 7 класі, за проханням своїх батьків, він все ж таки взявся за розум та з 7-11 класи закінчив на відмінно в атестаті були лиш п'ятірки та було десь 4 четвірки з інших уроків. Його Любимий в старших класах уроки були українська мова, українська література трошки подобалася історія України. ЗНО закінчив такі бали з кожного предмета.
Українська мова: 183 бали
Українська література: 189 балів
Історія України: 174 бали
Хімія: 170 балів
Разом: 716 балів.
З такими результатами пішов до університету у 2017 році.
---------------------------------------------------------------
Студентські роки 2017-2020
Вчився у Дніпропетровську університеті. Оплачував він грошима якими він збирав у раньому віці. Вчився відмінно, вчителі його хвалили та надіялися що він буде відомою людиною, бо його праця в університеті вражала всіх вчителів. На літніх канікулах працював на роботах як кур'єр або будівельником.
Університет був його другим будинком. Бо Матвій любив свой університет краще як школу. Були такі ситуації в яких Матвій хворів та пропускав університет але він вчився в дома по підручниках і робив всі завдання. У 2020році він закінчив університет з червоним дипломом та з відзнакою за найкращого учня університету.
---------------------------------------------------------------
Доросле життя
З 2020 року 20 жовтня по 2022 4 січня до війни був у Збройних силах України де був майором. Так вдалося Матвію не просто але через труд і великі роздуми він все ж таки став майором, але ще до посади майора він мав багато друзів от як Юра Забудько, Артем Верба, та найкращий його друг Володимир Волонтрович з яким він провів найбільше часу разом з Володимиром, Матвій став на посаду майора, якщо би не Володя то Матвій так і був би Сержантом. Після Збройних сил України він працював в ЗМІ редактором але з редактора став керуючим каналом каналом. З директором в Матвія були погані відносини, але все налагодилось
Також він там найшов собі друзів як Саша Хеле, Ростислава Потік. В ЗМІ мало людей працювало то Матвій мав можна сказати багато простору. Та Матвій погано вправлявся з своєю роботою і він пішов з ЗМІ та пішов в ДКВС. Йому там дуже сподобалося генерал ДКВС був найкращим, найшов він багато друзів,
І в ДКВС він був на посаді майора. Через декілька місяців його підвищили на посаду підполковника. На якій він себе гарно адекватно показує що він не проста людина а найкращий підполковник в фракції!
---------------------------------------------------------------
Сьогоднішні часи
Матвій зараз досі на посаді підполковника справляється з своєю посадою. Його мрія це стати полковником або генералом ДКВС
бо ДКВС для нього найкраща організація з всіх його перепробував.
Якщо навіть не полковником або генералом ДКВС то він може спробувати інші організації. Також його мрія найти жінку у нього була жінка під назвою Кіра але начальника вона зараз в тюрмі.
тож він надіятися що найде іншу любов яка буде його любити. Матвій вважає, що справжня сила людини полягає не лише у званні чи посаді, а в умінні залишатися людиною за будь-яких обставин. Він продовжує працювати над собою, вдосконалювати професійні навички та зберігати вірність власним принципам. Для нього важливо залишити після себе чесне ім’я, повагу колег і приклад для майбутніх поколінь.
Але всеожно він іде до своїх мрій через який шлях він би не пройшов він іде до неї. Батьки за кордоном в Румунії віддихають на пенсії та вірять в свого сина що він стане Генералом ДКВС.
ПІБ: Матвій Блекстоун Михайлович
Вік:25роки
Національність :Українець
Батько: Михайло Блекстоун
Андрійович
Мати: Тетяна Блекстоун Олександрівка
(українка)
Місце народження: Україна с. Михайлівка
Місце проживання: Україна м. Дніпро
Сімейне положення: неодружений
Вага: 80 кг
Ріст: 1.85
Колір очей: карі
Колір волосся: чорний
---------------------------------------------------------------
Дитинство 2000-2014
Матвій Блекстоун народився 2000 року 22 травня. Мама працює лікарем в магазині а тато бізнесменом у Дніпрі. Жив в Матвій не сильно багатій сім'ї. Матвій дуже любив дружити та мав багато друзів по сусідству та знайомств. Матвій в дитинстві дуже боявся темноти коли лягав спати, він думав що у ночі є щось слідкує за ним, але йому купили нічник з яким він любив спати та за декілька місяців перестав боятися темним і спав без ничника. У 8-9 років, любив він іти на полювання/риболовство разом з своїм дідусем, трохи полюбляв іти на гриби. В 11 років поїхав з мамою та татом в Київ бо в тата були справи. Мати з Матвієм орендували хату в Тетріс холі Матвій був дуже щасливий бо вона була гарна!
У 10-14 років трошки підзароблював гроші на майбутнє, здавав метал, мідь, папір тощо...
І за ці 4 роки заробив приблизно 1500 що на той час була хорошою сумою. Всі гроші відкладав, не тратив він ніякі кошти з копійки.
---------------------------------------------------------------
Шкільні роки 2006-2017
У 2006 році 1 вересня Матвій пішов до школи. Мав багато друзів в школі як в класі так і з паралельних класів також, але є 1 но... Вчитися він зовсім не любив то з 1 класу по 6 класу він сидів просто на уроках та робив літачки. Його улюблені уроки були це лише мистецтво фізкультура та трудове навчання. Та в 7 класі, за проханням своїх батьків, він все ж таки взявся за розум та з 7-11 класи закінчив на відмінно в атестаті були лиш п'ятірки та було десь 4 четвірки з інших уроків. Його Любимий в старших класах уроки були українська мова, українська література трошки подобалася історія України. ЗНО закінчив такі бали з кожного предмета.
Українська мова: 183 бали
Українська література: 189 балів
Історія України: 174 бали
Хімія: 170 балів
Разом: 716 балів.
З такими результатами пішов до університету у 2017 році.
---------------------------------------------------------------
Студентські роки 2017-2020
Вчився у Дніпропетровську університеті. Оплачував він грошима якими він збирав у раньому віці. Вчився відмінно, вчителі його хвалили та надіялися що він буде відомою людиною, бо його праця в університеті вражала всіх вчителів. На літніх канікулах працював на роботах як кур'єр або будівельником.
Університет був його другим будинком. Бо Матвій любив свой університет краще як школу. Були такі ситуації в яких Матвій хворів та пропускав університет але він вчився в дома по підручниках і робив всі завдання. У 2020році він закінчив університет з червоним дипломом та з відзнакою за найкращого учня університету.
---------------------------------------------------------------
Доросле життя
З 2020 року 20 жовтня по 2022 4 січня до війни був у Збройних силах України де був майором. Так вдалося Матвію не просто але через труд і великі роздуми він все ж таки став майором, але ще до посади майора він мав багато друзів от як Юра Забудько, Артем Верба, та найкращий його друг Володимир Волонтрович з яким він провів найбільше часу разом з Володимиром, Матвій став на посаду майора, якщо би не Володя то Матвій так і був би Сержантом. Після Збройних сил України він працював в ЗМІ редактором але з редактора став керуючим каналом каналом. З директором в Матвія були погані відносини, але все налагодилось
Також він там найшов собі друзів як Саша Хеле, Ростислава Потік. В ЗМІ мало людей працювало то Матвій мав можна сказати багато простору. Та Матвій погано вправлявся з своєю роботою і він пішов з ЗМІ та пішов в ДКВС. Йому там дуже сподобалося генерал ДКВС був найкращим, найшов він багато друзів,
І в ДКВС він був на посаді майора. Через декілька місяців його підвищили на посаду підполковника. На якій він себе гарно адекватно показує що він не проста людина а найкращий підполковник в фракції!
---------------------------------------------------------------
Сьогоднішні часи
Матвій зараз досі на посаді підполковника справляється з своєю посадою. Його мрія це стати полковником або генералом ДКВС
бо ДКВС для нього найкраща організація з всіх його перепробував.
Якщо навіть не полковником або генералом ДКВС то він може спробувати інші організації. Також його мрія найти жінку у нього була жінка під назвою Кіра але начальника вона зараз в тюрмі.
тож він надіятися що найде іншу любов яка буде його любити. Матвій вважає, що справжня сила людини полягає не лише у званні чи посаді, а в умінні залишатися людиною за будь-яких обставин. Він продовжує працювати над собою, вдосконалювати професійні навички та зберігати вірність власним принципам. Для нього важливо залишити після себе чесне ім’я, повагу колег і приклад для майбутніх поколінь.
Але всеожно він іде до своїх мрій через який шлях він би не пройшов він іде до неї. Батьки за кордоном в Румунії віддихають на пенсії та вірять в свого сина що він стане Генералом ДКВС.
