ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Південна Україна | Сервер №5
НОРМАТИВНА БАЗА
Під час проведення перевірок застосовуються актуальні редакції таких документів:
Ієрархія державних організацій
Кримінальний кодекс Південної України
Кодекс Південної України про адміністративні правопорушення
Кримінально-процесуальний кодекс Південної України
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дія цього регламенту поширюється на всі державні організації Південної України.
1.2. Перевірка проводиться виключно в межах ігрового процесу та повинна мати обґрунтовану IC-мету.
1.3. Основними завданнями перевірки є:
— оцінювання профільних знань працівників;
— перевірка практичного застосування правил і законодавства;
— контроль службової документації;
— оцінювання дисципліни та організації особового складу;
— виявлення корупційних, безпекових та інших службових ризиків;
— визначення напрямів для подальшого навчання працівників.
1.4. Положення цього регламенту не скасовують вимоги правил сервера, чинного законодавства, статутів та внутрішніх положень державних організацій.
1.5. У разі суперечності між цим регламентом і нормативно-правовим актом вищої юридичної сили застосовується акт вищої юридичної сили.
1.6. Під час перевірки заборонено навмисно створювати OOC-конфлікт, провокувати учасників на порушення або використовувати перевірку для вирішення особистої неприязні.
1.7. Учасники перевірки зобов’язані дотримуватися RolePlay-процесу, субординації та поважного ставлення один до одного.
1.8. Перевірка не є заміною повноцінного кримінального або адміністративного провадження. У разі виявлення ознак правопорушення матеріали передаються компетентному органу.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ ПРОВОДИТИ ПЕРЕВІРКИ
2.1. Ініціювати загальнодержавну перевірку мають право:
— Президент України;
— Прем’єр-міністр України;
— уповноважені представники Верховної Ради України;
— керівництво Служби безпеки України;
— прокуратура в межах кримінального провадження або нагляду за законністю;
— інший орган або посадова особа, які отримали письмове доручення від уповноваженого суб’єкта.
2.2. СБУ має право ініціювати перевірки, пов’язані з:
— державною безпекою;
— витоком службової інформації;
— корупцією;
— забороненими предметами або речовинами;
— діяльністю посадових осіб;
— загрозами державним органам.
2.3. Профільні державні органи можуть брати участь у перевірці як експерти виключно в межах своєї компетенції.
2.4. Працівники МОЗ можуть залучатися як медичні експерти.
2.5. Працівники ДСНС можуть залучатися для оцінювання пожежної, техногенної та евакуаційної готовності.
2.6. Працівники НПУ або СБУ можуть залучатися для забезпечення безпеки, проведення законних обшуків, вилучення предметів і подальших процесуальних дій.
2.7. Організація, яка відповідно до чинної ієрархії перебуває нижче, не може самостійно проводити перевірку вищого органу.
2.8. Адміністрація сервера здійснює OOC-контроль за дотриманням правил, але не повинна підміняти собою IC-комісію без необхідності.
РОЗДІЛ 3. ВИДИ ПЕРЕВІРОК
3.1. Планова перевірка — завчасно призначена перевірка загального стану організації, знань, документації, дисципліни та практичної готовності.
3.2. Позапланова перевірка — перевірка, яка проводиться за наявності конкретної підстави:
— обґрунтованої скарги;
— кримінального або адміністративного провадження;
— інформації про системні порушення;
— підозри щодо корупції;
— виявленого витоку інформації;
— повторного невиконання рекомендацій;
— іншої документально зафіксованої підстави.
3.3. Засекречена перевірка — перевірка, під час якої мета, склад комісії або сам факт її проведення тимчасово не повідомляються організації.
Засекречена перевірка може проводитися лише:
— за наявності скарги, справи або оперативної інформації;
— з погодження керівництва СБУ, прокуратури, Президента або Прем’єр-міністра;
— за умови повної відеофіксації дій перевіряючих.
3.4. Контрольна перевірка — повторна перевірка виконання вимог і рекомендацій, наданих за результатами попередньої перевірки.
3.5. Навчальна перевірка — тренувальний захід без застосування штрафних санкцій, під час якого працівникам демонструються їхні помилки та надаються рекомендації.
3.6. Планова, позапланова або навчальна перевірка може містити практичний сценарій:
— умовне затримання;
— евакуацію;
— реагування на надзвичайну подію;
— надання першої допомоги;
— перевірку пропускного режиму;
— реагування на корупційну пропозицію;
— інший профільний службовий випадок.
3.7. Точний сценарій практичного завдання може не повідомлятися заздалегідь, однак його тема повинна відповідати опублікованим службовим обов’язкам організації.
РОЗДІЛ 4. ПРИЗНАЧЕННЯ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТА ПЕРЕНЕСЕННЯ
4.1. Про планову перевірку керівництво організації повідомляється не пізніше ніж за 12 годин до її початку.
4.2. У повідомленні зазначаються:
— організація, яка проводить перевірку;
— організація, яку перевіряють;
— дата та орієнтовний час;
— загальний напрям перевірки;
— керівник комісії.
4.3. Точні питання, практичні ситуації та перелік працівників, яких буде опитано, можуть не розголошуватися.
4.4. Одна державна організація може проходити планову перевірку не частіше одного разу на 14 календарних днів.
4.5. Загальна кількість перевірок із можливим застосуванням санкцій не може перевищувати двох протягом 14 календарних днів.
4.6. Контрольна перевірка може бути призначена через 3–7 днів після публікації попереднього звіту.
4.7. Керівник організації має право один раз попросити перенесення планової перевірки на строк до 24 годин.
4.8. Звернення про перенесення повинно бути подано не пізніше ніж за 2 години до початку та містити обґрунтовану причину.
4.9. Поважними причинами можуть бути:
— масовий державний захід;
— спеціальна операція;
— надзвичайна ситуація;
— бойове завдання;
— технічні проблеми сервера;
— погоджена відсутність керівника;
— інша причина, погоджена керівником комісії або слідкуючою адміністрацією.
4.10. Звичайний патруль, небажання брати участь або непідготовленість особового складу не є автоматичною підставою для перенесення.
4.11. Позапланова перевірка може проводитися без попередження або з коротким повідомленням керівництва безпосередньо перед початком.
РОЗДІЛ 5. СКЛАД ПЕРЕВІРЯЮЧОЇ КОМІСІЇ
5.1. Мінімальний склад комісії — 4 особи, включно з керівником перевірки.
5.2. До складу комісії повинні входити:
— керівник перевірки;
— щонайменше один профільний перевіряючий;
— працівник, відповідальний за відеофіксацію;
— ще один член комісії або профільний експерт.
5.3. Керівником перевірки може бути керівник, заступник керівника або інша уповноважена старша посадова особа.
5.4. Для перевірки, під час якої планується пошук заборонених речовин, медичний огляд або оцінювання стану здоров’я, до комісії обов’язково залучається уповноважений працівник МОЗ.
5.5. Якщо працівник МОЗ об’єктивно відсутній, знайдений предмет вилучається та опечатується для подальшого дослідження. Самостійно вигадувати результат дослідження заборонено.
5.6. Особа не може брати участь у перевірці, якщо:
— має виражений особистий конфлікт із керівництвом організації;
— є безпосереднім автором скарги та одночасно претендує на роль головного оцінювача;
— раніше публічно висловлювала упереджене ставлення до результату;
— має інший очевидний конфлікт інтересів.
5.7. Остаточне рішення щодо відводу члена комісії приймає керівник перевірки, прокуратура або слідкуюча адміністрація.
РОЗДІЛ 6. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ
6.1. На початку відкритої перевірки керівник комісії повинен:
— представитися;
— повідомити вид і мету перевірки;
— назвати орган, від імені якого діє комісія;
— повідомити керівництву організації порядок проведення;
— розпочати безперервну відеофіксацію.
6.2. Організації надається до 10 хвилин на збір доступного особового складу.
6.3. Працівники, які на момент початку перебувають на підтвердженому виклику, спеціальній операції, бойовому завданні або надають невідкладну допомогу, можуть завершити завдання та приєднатися пізніше.
6.4. Навмисне направлення всього особового складу на завдання після отримання повідомлення про перевірку може розцінюватися як ухилення.
6.5. Керівництво організації повинно визначити відповідальну особу, яка взаємодіятиме з комісією.
6.6. Під час перевірки можуть застосовуватися:
— усне опитування;
— письмове або електронне тестування;
— перевірка службової документації;
— перевірка трудових книжок та історії підвищень;
— огляд форми, спорядження та службового транспорту;
— практичні ситуації;
— перевірка дисципліни й шикування;
— законний обшук або огляд за участю уповноважених правоохоронців;
— інші профільні методи.
6.7. Обшук працівника, службового приміщення або транспорту проводиться лише уповноваженим органом і за наявності передбаченої законодавством підстави.
6.8. Перевіряючим заборонено:
— ставити питання, що не стосуються профілю організації або посади працівника;
— вимагати дослівного цитування великого тексту, якщо це не є прямою службовою вимогою;
— змінювати правильну відповідь після того, як її надав працівник;
— навмисно перебивати або не давати завершити відповідь;
— підказувати обраним працівникам;
— ображати, принижувати або провокувати учасників;
— застосовувати силу через неправильну відповідь чи відмову від участі;
— вилучати майно без законної підстави;
— використовувати OOC-інформацію.
6.9. Працівникам організації заборонено:
— отримувати підказки через Discord, SMS або інші засоби зв’язку;
— передавати відповіді іншим працівникам;
— залишати гру з метою уникнення опитування;
— перешкоджати відеофіксації;
— знищувати або приховувати документацію та предмети;
— ображати членів комісії;
— саботувати законні розпорядження керівника перевірки.
6.10. У разі технічного вильоту працівнику надається до 5 хвилин для повернення.
6.11. Орієнтовна тривалість перевірки — до 60 хвилин.
Продовження дозволяється, якщо:
— перевірка була перервана технічними проблемами;
— виявлено правопорушення, яке потребує процесуальної фіксації;
— сторони погодили продовження;
— проводиться великий практичний сценарій.
6.12. Якщо під час перевірки виникла реальна загроза життю, вчинено злочин або розпочалася надзвичайна подія, перевірка призупиняється, а працівники діють відповідно до своїх службових обов’язків.
РОЗДІЛ 7. ПИТАННЯ, ЗАВДАННЯ ТА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
7.1. Працівник перевіряється лише за темами, які стосуються:— його організації;
— займаної посади;
— фактичного рівня доступу;
— службових обов’язків;
— відкритих правил, статутів і нормативних актів.
7.2. Повний перелік точних питань не зобов’язаний публікуватися. Водночас перелік тем, законів і правил, за якими проводиться підготовка, повинен бути доступним гравцям.
7.3. Вимагати точний номер статті дозволяється лише тоді, коли необхідність знання номера прямо передбачена навчальними матеріалами або службовими обов’язками.
7.4. В інших випадках правильно переданий зміст норми повинен зараховуватися навіть без точного номера статті.
7.5. Орієнтовна матриця оцінювання організації:
| Напрям | Максимальна кількість балів |
|---|---|
| Профільні знання | 30 |
| Практичне застосування знань | 25 |
| Службова документація та облік | 15 |
| Дисципліна та організація складу | 15 |
| Робота керівництва та координація | 15 |
| Загалом | 100 |
7.6. Якщо певний блок об’єктивно не стосується мети перевірки, комісія повинна зазначити це до початку оцінювання та перерозподілити бали між іншими блоками.
7.7. Для індивідуального успішного складання працівник повинен набрати не менше 70% правильних відповідей або балів.
7.8. Загальний результат організації:
| Результат | Статус |
|---|---|
| 85–100 балів | Відмінно |
| 70–84 бали | Перевірку складено |
| 50–69 балів | Організація перебуває на контролі |
| 0–49 балів | Перевірку не складено |
7.9. Критичне порушення має перевагу над загальним балом.
До критичних порушень належать:
— підтверджене отримання неправомірної вигоди;
— зберігання або поширення заборонених речовин під час служби;
— фальсифікація службових документів;
— умисний витік службової інформації;
— знищення доказів;
— грубий саботаж перевірки;
— умисне незаконне застосування сили;
— інше тяжке порушення, підтверджене належними доказами.
7.10. Працівник, який перебуває в організації не більше трьох календарних днів, вважається новим працівником.
7.11. Новий працівник може проходити адаптаційне опитування, але його перший незадовільний результат:
— не повинен автоматично знижувати загальний бал організації;
— не є самостійною підставою для штрафу;
— передбачає направлення на навчання.
7.12. Виняток для нових працівників не поширюється на керівний склад, працівників, які вже виконують відповідальні самостійні завдання, або осіб, які навмисно використовують статус новачка для уникнення відповідальності.
РОЗДІЛ 8. УЧАСТЬ МОЗ ТА ПЕРЕВІРКА ЗАБОРОНЕНИХ РЕЧОВИН
8.1. Працівник МОЗ бере участь у перевірці як медичний експерт та не перебирає на себе повноваження НПУ, СБУ, прокуратури або суду.
8.2. Працівник МОЗ може:
— провести RolePlay-огляд знайденого предмета або речовини;
— застосувати узагальнену службову тест-систему;
— оцінити стан особи;
— зафіксувати попередній медичний результат;
— скласти експертний висновок;
— рекомендувати подальше дослідження.
8.3. У разі виявлення предмета, схожого на заборонену речовину, застосовується такий порядок:
1. Факт виявлення предмета фіксується на відео.
2. Уповноважений правоохоронець обмежує доступ до предмета.
3. Предмет не передається між учасниками без необхідності.
4. Викликається або залучається працівник МОЗ.
5. Працівник МОЗ проводить узагальнену RolePlay-перевірку.
6. Результат зазначається як позитивний, негативний або невизначений.
7. Складається короткий медичний висновок.
8. Предмет передається НПУ, СБУ або іншому компетентному органу для процесуальних дій.
8.4. Рольова перевірка повинна проводитися без детального відтворення реальних хімічних процедур. Достатньо використання умовної службової тест-системи та належної RolePlay-відігровки.
8.5. Результат перевірки повинен відповідати фактичному предмету, який був знайдений через ігрову механіку.
8.6. Заборонено через `/try`, `/do` або іншу відігровку перетворювати звичайний предмет на заборонену речовину чи навпаки.
8.7. Позитивний попередній висновок МОЗ є підставою для передачі матеріалів компетентному органу, але не замінює повноцінне кримінальне провадження.
8.8. Працівник МОЗ не має права самостійно:
— заарештовувати особу;
— визначати остаточну статтю обвинувачення;
— призначати кримінальне покарання;
— проводити примусовий обшук без законних повноважень;
— знищувати або залишати собі вилучений предмет.
8.9. Якщо результат неможливо визначити на місці, предмет опечатується та направляється на подальше дослідження.
8.10. До отримання результату заборонено накладати покарання виключно на підставі припущення перевіряючого.
8.11. Виявлення забороненого предмета в одного працівника не означає автоматичної відповідальності всієї організації.
Відповідальність організації або її керівництва можлива, якщо встановлено:
— системний характер порушень;
— причетність керівництва;
— свідоме приховування;
— відсутність реагування на відомі факти;
— використання службових ресурсів;
— повторення аналогічного порушення.
8.12. У медичному висновку зазначаються:
— ПІБ і посада працівника МОЗ;
— дата та місце;
— ким і де був виявлений предмет;
— стан пакування;
— проведена узагальнена процедура;
— попередній результат;
— кому передано предмет;
— посилання на відеофіксацію.
РОЗДІЛ 9. ПРОФІЛЬНІ НАПРЯМИ ПЕРЕВІРКИ ОРГАНІЗАЦІЙ
9.1. Верховна Рада України:
— ієрархія державної влади;
— порядок прийняття нормативно-правових актів;
— оформлення державних документів;
— повноваження посадових осіб;
— антикорупційні обмеження;
— взаємодія з іншими організаціями.
9.2. Служба безпеки України:
— профільне законодавство;
— ККУ та КПК у межах компетенції;
— затримання, обшук і фіксація доказів;
— робота зі службовою інформацією;
— державна безпека;
— протидія корупції;
— практичні оперативні ситуації.
9.3. Національна поліція України:
— статут і службові обов’язки;
— ККУ, КУпАП та КПК у межах компетенції;
— порядок звернення до громадянина;
— затримання та обшук;
— застосування заходів примусу;
— правила дорожнього руху;
— службові коди та зв’язок;
— оформлення матеріалів.
9.4. Збройні Сили України:
— військові статути;
— ієрархія та підпорядкування;
— стройова підготовка;
— правила носіння форми;
— пропускний і вартовий режим;
— реагування на загрози;
— поводження зі службовим майном;
— виконання наказів.
9.5. Міністерство охорони здоров’я:
— надання першої допомоги;
— порядок огляду пацієнта;
— медична документація;
— службова етика;
— медична конфіденційність;
— RolePlay-діагностика;
— дії під час масових подій;
— взаємодія з правоохоронними органами;
— правила роботи з умовними тест-системами.
9.6. Державна кримінально-виконавча служба:
— режим утримання осіб;
— порядок прийняття та звільнення;
— обшук і вилучення заборонених предметів;
— конвоювання;
— безпека установи;
— службова документація;
— реагування на надзвичайні ситуації.
9.7. Державна служба України з надзвичайних ситуацій:
— алгоритми реагування;
— евакуація;
— перша допомога;
— робота зі спеціальним обладнанням;
— техніка безпеки;
— службова документація;
— координація під час надзвичайної події.
9.8. Засоби масової інформації:
— професійна етика;
— правила акредитації;
— службова документація;
— межі журналістської діяльності;
— робота з інформацією обмеженого доступу;
— взаємодія з державними органами.
9.9. Знання всього ККУ, КУпАП або КПК не може однаково вимагатися від кожної державної організації.
9.10. Працівники повинні знати ті положення законодавства, які безпосередньо використовуються під час виконання їхніх обов’язків.
РОЗДІЛ 10. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
10.1. Після завершення перевірки комісія проводить коротке підбиття підсумків.
10.2. Офіційний звіт публікується не пізніше ніж через 12 годин після завершення перевірки.
10.3. За результатом «Відмінно» або «Перевірку складено» фінансові санкції не застосовуються, якщо не встановлено окремих доведених порушень.
10.4. Результат «Організація перебуває на контролі» передбачає:
— перелік обов’язкових рекомендацій;
— призначення відповідальних осіб;
— строк на виправлення;
— контрольну перевірку через 3–7 днів.
10.5. Результат «Перевірку не складено» може передбачати:
— обов’язкове навчання особового складу;
— контрольну перевірку;
— дисциплінарний розгляд;
— штраф за виявлені порушення.
10.6. Базові штрафні санкції:
— виявлені порушення зі сторони організації — 3 000 000 гривень;
— системна некомпетентність особового складу — 2 000 000 гривень;
— зрив або навмисний саботаж перевірки — 5 000 000 гривень;
— неявка керівника без поважної причини та без уповноваженого заступника — 500 000 гривень.
10.7. Штрафи можуть сумуватися лише тоді, коли кожне порушення має окреме фактичне обґрунтування.
10.8. Заборонено одночасно застосовувати кілька санкцій за одну й ту саму дію під різними формулюваннями.
10.9. Відсутність лідера не є порушенням, якщо:
— він завчасно повідомив про поважну причину;
— на перевірці присутній уповноважений заступник;
— організація забезпечила повноцінне проведення перевірки.
10.10. Критичні порушення передаються компетентному органу та розглядаються відповідно до ККУ, КУпАП, КПК або інших нормативних актів.
10.11. Комісія не має права самостійно звільняти працівника, якщо таке повноваження прямо не передбачене законодавством або посадою керівника перевірки.
10.12. Керівник організації зобов’язаний сплатити штраф протягом трьох календарних днів після:
— завершення строку оскарження;
— відмови від оскарження;
— ухвалення остаточного рішення за скаргою.
РОЗДІЛ 11. ВІДЕОФІКСАЦІЯ ТА ОСКАРЖЕННЯ
11.1. Увесь процес перевірки повинен проходити під безперервну відеофіксацію.
11.2. Запис повинні вести щонайменше:
— керівник перевірки;
— один додатковий член комісії.
11.3. На відео мають бути зафіксовані:
— початок перевірки;
— представлення комісії;
— питання та відповіді;
— практичні завдання;
— огляд документації;
— виявлені порушення;
— вилучення предметів;
— медичне дослідження;
— завершення перевірки.
11.4. Відеозапис зберігається щонайменше сім днів після завершення строку оскарження, а в разі подання скарги — до остаточного рішення.
11.5. Санкція не може ґрунтуватися виключно на фрагменті, який не показує повного контексту ситуації.
11.6. Відсутність належної відеофіксації є підставою для скасування санкції.
11.7. Технічне пошкодження одного запису не скасовує перевірку, якщо подію повністю зафіксовано іншими членами комісії.
11.8. Керівник перевіреної організації має право оскаржити:
— підсумковий бал;
— окреме порушення;
— штраф;
— склад комісії;
— законність методів перевірки;
— питання, які не відповідали профілю;
— відсутність або неповноту доказів.
11.9. Строк подання оскарження — 48 годин із моменту публікації звіту.
11.10. IC-оскарження штрафів та рішень здійснюється через суд або інший передбачений законодавством орган.
11.11. Порушення OOC-правил проведення перевірки оскаржується Головному слідкуючому або Заступнику головного слідкуючого за державними організаціями або за скаргою у відповідний розділ
11.12. Особа, яка ухвалює рішення за скаргою, не повинна входити до складу первинної комісії.
11.13. Подання скарги в установлений строк призупиняє сплату некритичного штрафу до отримання рішення.
11.14. Підставами для повного або часткового скасування результату є:
— відсутність повноважень у комісії;
— відсутність підстави для позапланової або засекреченої перевірки;
— упередженість;
— питання поза профілем;
— навмисна провокація;
— відсутність відеофіксації;
— фальсифікація результатів;
— подвійне покарання за одне порушення;
— інше істотне порушення процедури.
РОЗДІЛ 12. ФОРМА ЗВІТУ
РОЗДІЛ 13. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВИЛ
Приклад №1. Планова перевірка НПУНПУ отримує повідомлення за 12 годин. Комісія прибуває у визначений час, надає 10 хвилин на збір складу та проводить:
— профільне опитування;
— практичну ситуацію із затриманням;
— перевірку трудових книжок;
— перевірку дисципліни.
Працівники, які набрали менше 70%, направляються на донавчання. Загальний результат залежить від середнього рівня організації та наявності системних порушень.
Приклад №2. Під час перевірки знайдено підозрілу речовину
Під час законного огляду в працівника знайдено підозрілий предмет.
Перевіряючі:
1. Фіксують момент виявлення.
2. Обмежують доступ до предмета.
3. Залучають працівника МОЗ.
4. Працівник МОЗ проводить узагальнену RP-перевірку службовою тест-системою.
5. Складає попередній висновок.
6. Предмет передається НПУ або СБУ.
7. Подальша відповідальність визначається в межах окремого провадження.
Сам факт підозри без RolePlay-дослідження, ігрового підтвердження та відеофіксації не є достатньою підставою для остаточного покарання.
Приклад №3. Новий працівник не відповів на питання
Працівник перебуває в організації другий день і не зміг відповісти на частину базових питань.
Комісія:
— фіксує результат як адаптаційний;
— надає перелік тем для вивчення;
— не застосовує до організації штраф лише через цього працівника;
— може рекомендувати повторне опитування.
Якщо більшість досвідченого складу також не володіє базовими знаннями, це вже може вважатися системною проблемою організації.
Приклад №4. Лідер відсутній, але присутній заступник
Лідер завчасно повідомив про відсутність, а перевірку повноцінно забезпечує уповноважений заступник.
У такому випадку штраф за неявку лідера не застосовується.
Приклад №5. Працівники залишили гру
Якщо працівники масово залишають гру після початку опитування та не повертаються протягом п’яти хвилин без підтверджених технічних причин, їхні дії можуть бути розцінені як саботаж або зрив перевірки.
Незнання цього регламенту не звільняє учасників державних організацій від відповідальності.