- Реєстрування
- 3 Гру 2023
- Дописи
- 1,272
- Реакції
- 967
- Бали
- 675
Дата реєстрації законопроекту: 30.10.2026
Рубрика законопроекту: оподоткування та звітність суб’єктів підприємницької діяльності
Суб'єкт законодавчої ініціативи: Офіс Президента
Ініціатор законодавчої ініціативи: Деніс Котик
Суть законопроекту: Про державну реєстрацію та оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності
РОЗДІЛ I.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Предмет та мета Закону
- Цей Закон визначає правові й організаційні засади державної реєстрації та оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, установлює ставки податків, порядок їх нарахування та сплати, правила подання фінансової звітності й відповідальність за порушення податкового законодавства.
- Метою цього Закону є забезпечення належного контролю за підприємницькою діяльністю, упорядкування податкових надходжень до державного бюджету та запобігання ухиленню від сплати податків.
Стаття 2. Сфера дії Закону
- Дія цього Закону поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють комерційну діяльність на території України в межах Східної України.
- Усі суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані дотримуватися встановлених правил оподаткування відповідно до категорії свого бізнесу.
- Контроль за виконанням положень цього Закону здійснюють уповноважені державні органи в межах наданих їм повноважень.
Стаття 3. Основні терміни
- Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична або юридична особа, яка здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку.
- Оподатковуваний прибуток — прибуток, отриманий суб’єктом підприємницької діяльності в результаті господарської діяльності, з якого відповідно до цього Закону справляється податок.
- Податковий період — встановлений проміжок часу, протягом якого визначаються податкові зобов’язання суб’єкта підприємницької діяльності.
- Податкова заборгованість — сума податкових зобов’язань, не сплачених у встановлений строк.
- Фінансова звітність — відомості про прибуток підприємства та розрахунок його податкових зобов’язань, які подаються до уповноваженого органу у встановленому порядку.
РОЗДІЛ II.
КАТЕГОРІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
КАТЕГОРІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 4. Малий бізнес
- Малий бізнес — це невеликі підприємства та заклади, які самостійно здійснюють господарську діяльність, реалізують товари або надають послуги з метою отримання прибутку.
- До категорії малого бізнесу належать:
- Аптеки.
- Заклади «Київстар».
- Продуктові магазини, зокрема кіоски, АТБ та «Сільпо».
- Станції технічного обслуговування, розташовані на автозаправних станціях.
Стаття 5. Середній бізнес
- Середній бізнес — це підприємства та заклади, які здійснюють самостійну господарську діяльність у сфері торгівлі, обслуговування, спеціалізованих послуг або інших напрямів з метою отримання прибутку.
- До категорії середнього бізнесу належать:
- Окремо розташовані станції технічного обслуговування.
- Магазини одягу.
- Зоомагазини.
- Автозаправні станції.
- Лавки скарбів.
- Магазини аксесуарів.
- Риболовні магазини.
- Ветеринарні клініки.
- Підприємства енергетичної сфери.
Стаття 6. Великий бізнес
- Великий бізнес — це великі підприємства та комерційні об’єкти, що систематично здійснюють господарську діяльність у сферах торгівлі, транспорту, розваг та інших спеціалізованих галузях з метою отримання прибутку.
- До категорії великого бізнесу належать:
- Станції технічного обслуговування вантажних автомобілів.
- Тюнінг-салони.
- Центральний ринок (далі — ЦР).
- Магазини зброї.
- Мисливські магазини.
- Рієлторські агентства.
- Автосалони всіх класів.
- Мотосалони.
- Стриптиз-клуби.
- Казино.
- Автобазари.
- «Епіцентр».
- Авіасалони.
- Верфі (корабельні).
- Заклади «Сад і Город».
РОЗДІЛ III.
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ БІЗНЕСУ
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ БІЗНЕСУ
Стаття 7. Обов’язковість державної реєстрації
- Суб’єкти підприємницької діяльності підлягають державній реєстрації в порядку, установленому уповноваженими державними органами.
- Реєстрація бізнесу здійснюється через офіційний портал Верховної Ради України (ВРУ) або інший визначений державою орган.
- Здійснення підприємницької діяльності без обов’язкової державної реєстрації забороняється.
- Особливості оподаткування малого бізнесу, визначені цим Законом, самі по собі не звільняють власника від державної реєстрації.
Стаття 8. Реєстраційні відомості
- Під час реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності зазначаються:
- Назва підприємства або закладу.
- Категорія бізнесу.
- Ім’я власника або відповідальної особи.
- Інші відомості, передбачені процедурою реєстрації.
- Власник підприємства несе відповідальність за достовірність поданих відомостей.
- У разі зміни реєстраційних даних власник зобов’язаний повідомити про це відповідний орган у встановленому порядку.
РОЗДІЛ IV.
СТАВКИ ТА ПОРЯДОК СПЛАТИ ПОДАТКІВ
СТАВКИ ТА ПОРЯДОК СПЛАТИ ПОДАТКІВ
Стаття 9. Ставки податку
- Розмір податку на оподатковуваний прибуток установлюється залежно від категорії підприємства:
- Малий бізнес — 5%.
- Середній бізнес — 10%.
- Великий бізнес — 15%.
- Загальна ставка податку для кожної категорії складається з автоматичного утримання та, за необхідності, додаткового платежу, передбаченого цим Законом.
- Оподатковуваний прибуток визначається відповідно до фінансових показників підприємства в межах механік і правил економіки Східної України.
Стаття 10. Порядок нарахування та сплати податку малим бізнесом
- Для малого бізнесу встановлюється податкова ставка в розмірі 5% від оподатковуваного прибутку.
- Податок утримується автоматично з балансу підприємства під час зняття коштів.
- За умови належного автоматичного утримання податку власник малого бізнесу звільняється від обов’язку здійснювати додаткові ручні податкові платежі та подавати щотижневу фінансову звітність.
- Власник зобов’язаний забезпечити наявність коштів для виконання податкових зобов’язань відповідно до механіки Східної України.
Стаття 11. Порядок нарахування та сплати податку середнім бізнесом
- Для середнього бізнесу встановлюється загальна податкова ставка в розмірі 10% від оподатковуваного прибутку.
- Частина податку в розмірі 5% утримується автоматично з балансу підприємства під час зняття коштів.
- Решту податку в розмірі 5% власник зобов’язаний самостійно перераховувати до державного фонду «Будуємо Україну Разом».
- Додатковий платіж здійснюється щотижня в порядку, визначеному уповноваженим органом.
- Власник середнього бізнесу зобов’язаний щотижня подавати фінансову звітність із зазначенням отриманого прибутку та розрахунку податкових зобов’язань.
Стаття 12. Порядок нарахування та сплати податку великим бізнесом
- Для великого бізнесу встановлюється загальна податкова ставка в розмірі 15% від оподатковуваного прибутку.
- Частина податку в розмірі 5% утримується автоматично з балансу підприємства під час зняття коштів.
- Решту податку в розмірі 10% власник зобов’язаний самостійно перераховувати до державного фонду «Будуємо Україну Разом».
- Додатковий платіж здійснюється щотижня в порядку, визначеному уповноваженим органом.
- Власник великого бізнесу зобов’язаний щотижня подавати фінансову звітність із зазначенням отриманого прибутку та розрахунку податкових зобов’язань.
Стаття 13. Податковий період та строки сплати
- Податковий період становить 7 календарних днів.
- Власники середнього та великого бізнесу зобов’язані сплачувати додаткову частину податку та подавати фінансову звітність щотижня.
- Податкові платежі мають бути здійснені не пізніше останнього дня відповідного податкового періоду, якщо інший строк не встановлено уповноваженим органом.
- Власник підприємства не звільняється від обов’язку сплатити податок у разі неподання фінансової звітності або виникнення інших організаційних труднощів.
РОЗДІЛ V.
ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Стаття 15. Виникнення та врегулювання податкової заборгованості
- Податковою заборгованістю вважається сума податків, яка підлягала сплаті у встановлений строк, але не була сплачена суб’єктом підприємницької діяльності.
- Власник бізнесу зобов’язаний погасити податкову заборгованість у повному обсязі.
- У разі виникнення заборгованості власник має право подати до уповноваженого податкового органу письмове пояснення із зазначенням причин несплати та пропозиціями щодо погашення боргу.
- Якщо податкова заборгованість залишається непогашеною протягом наступних податкових періодів, до власника послідовно застосовуються заходи впливу, передбачені статтями 16–19 цього Закону.
- Строки застосування санкцій обчислюються від моменту виникнення прострочення та не перериваються у зв’язку з порушенням кримінальної справи або проведенням судового розгляду.
Стаття 16. Перший тиждень несплати податків
- Якщо податкова заборгованість залишається непогашеною протягом першого тижня прострочення, уповноважений орган застосовує блокування рахунків відповідного підприємства.
- Блокування рахунків діє до повного погашення податкової заборгованості та інших обов’язкових платежів, визначених рішенням уповноваженого органу або суду.
- Під час блокування рахунків власник зберігає право звернутися до уповноваженого органу для уточнення суми боргу та порядку його погашення.
- Після повного погашення заборгованості блокування рахунків підлягає скасуванню в установленому порядку.
Стаття 17. Другий тиждень несплати податків
- Якщо податкова заборгованість залишається непогашеною протягом другого послідовного тижня, уповноважений орган ініціює відкриття кримінального провадження за фактом ухилення від сплати податків.
- Матеріали справи передаються до суду для розгляду та прийняття відповідного рішення.
- У разі встановлення вини власника суд має право:
- Накласти штраф у розмірі від 5 000 000 до 10 000 000 гривень.
- Зобов’язати власника повністю погасити податкову заборгованість.
- Залишити блокування рахунків чинним до виконання встановлених зобов’язань.
- Накладення штрафу не звільняє власника від обов’язку сплатити основну суму податкового боргу.
Стаття 18. Третій тиждень несплати податків
- Якщо власник підприємства продовжує не сплачувати податкову заборгованість протягом третього послідовного тижня, уповноважений орган ініціює повторний судовий розгляд у зв’язку з подальшим невиконанням податкових зобов’язань.
- У разі підтвердження порушення суд має право накласти на власника штраф у розмірі від 20 000 000 до 30 000 000 гривень.
- Одночасно суд зобов’язує власника погасити податкову заборгованість у повному обсязі.
- Несплата штрафу або податкової заборгованості після винесення судового рішення є підставою для подальших заходів примусового виконання відповідно до законодавства Східної України.
- Застосування санкцій за цією статтею не скасовує раніше винесених судових рішень та встановлених зобов’язань.
Стаття 19. Четвертий тиждень несплати податків
- Якщо податкова заборгованість залишається непогашеною протягом четвертого послідовного тижня, уповноважений орган ініціює третій судовий розгляд щодо систематичного невиконання податкових зобов’язань.
- За результатами розгляду суд має право ухвалити рішення про конфіскацію майна підприємства або іншого майна боржника в межах, дозволених законодавством Східної України.
- Конфісковане майно може бути реалізоване або передане в установленому порядку для погашення податкової заборгованості, призначених штрафів та інших установлених судом платежів.
- Обсяг майна, що підлягає конфіскації, визначається судом з урахуванням розміру заборгованості та призначених фінансових санкцій.
- Конфіскація майна здійснюється виключно на підставі судового рішення.
- Погашення податкової заборгованості не звільняє власника від виконання інших остаточних судових рішень, якщо інше не визначено судом.
РОЗДІЛ VI.
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ
Стаття 20. Порядок оскарження рішень
- Власник підприємства має право оскаржити рішення податкового органу або суду в порядку, установленому законодавством Східної України.
- Скарга на рішення податкового органу подається до суду протягом 7 календарних днів із моменту отримання відповідного рішення, якщо інший строк не передбачений процесуальним законодавством.
- Подання скарги саме по собі не звільняє власника від обов’язку виконувати рішення, що набрало чинності, якщо судом не встановлено інше.
РОЗДІЛ VII.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 21. Набрання чинності
- Ці положення набирають чинності з моменту офіційного опублікування та введення в дію у встановленому на сервері порядку.
- Уповноважені державні органи зобов’язані забезпечити виконання положень цього Закону в межах своїх повноважень.